Знову про "гірське" і не тільки

 

Є держави, де немає гір. Напевне, цим державам не дуже пощастило. Адже гори дають країнам і народам зриму вертикаль. Спонукають до роздумів про вище. Наближають до неба. Кожна велика нація мала свою священну гору. Українці не виняток. В Карпатах є кілька символічних вершин, знаних та шанованих людьми.

 

Шкода лише, що люди, що живуть поряд з Говерлою, Петросом, Попіваном та Ігровцем, при усіх метафізичних вигодах такого мешкання, потерпають від побутових та економічних проблем. А ще – від байдужості держави.

 

Є різниця між мешканцем рівнинного містечка або села, якому до магазину кілька сотень метрів рівної площини і горянином, що йде за хлібом три-чотири (а іноді й п'ятнадцять!) кілометри гірськими стежками. А якщо цьому горянину під сімдесят? А якщо його ноги покручено артритом? Також є різниця між підприємцем в рівнинних регіонах, де його бізнесу сприяють зручні дороги та стабільна комунікація і підприємцем-горянином, що живе без стабільного зв’язку та залежить від дороги, котру взимку може подолати хіба що ГАЗ-66 з шофером-камікадзе.

 

Тому у всіх цивілізованих країнах створена система пільг та правових механізмів, що компенсують природні втрати й незручності гірських мешканців. Ідеальним в тому плані вважається законодавство Гельветичної республіки (Швейцарії), де передбачена комплексна система компенсацій гірським мешканцям, що урівнює їхні можливості з можливостями жителів рівнинних кантонів.

 

Зараз, коли питання європейської інтеграції України перейшло (нарешті!) з теоретичної площини у практичну, встало питання про європейський статус українців, що мешкають на гірських територіях (тобто, вище 400 метрів від рівня моря).

 

Стає вкрай потрібним новий Закон "Про статус та розвиток гірських територій» що надавав би податкові пільги бізнесу, який працює в обтяжливих умовах гірського ландшафту, за межами розвинених комунікацій.

 

Такий Закон став би логічним спадкоємцем вже прийнятого Закону "Про статус гірських населених пунктів", автором якого є автор цієї статті, та яким встановлені соціальні пільги для горян, зокрема додаткові виплати до зарплат, стипендій та пенсій, відомі в Карпатах як «гірське».

 

Парадоксально, але сьогодні над «гірським» нависла загроза ліквідації. Ті самі державні мужі, які щоденно (й щоночі на телешоу) теревенять про євроінтеграцію, планують нині відібрати в горян ті копійчані пільги, які ми впровадили, подолавши шалений опір столичної бюрократії, що бачить важку працю шахтарів, але впритул не бачить, як тяжко працюють селяни на скупих схилах Карпат.

 

Зрозуміло, що в державі тепер проблеми. Але коли ми вже навчимось вирішувати їх не за рахунок найбідніших та найменш захищених?

 

Але «гірське» – пасивний вид соціального сприяння. Воно не стимулюють, а лише вирівнює ситуацію. Питання в тому, щоби в новому Законі дати бойкам стимули для розвитку господарств. Дати, умовно кажучи, не «рибу», а «вудку». Адже настають важкі й доленосні часи будування нової України. «Риби» може на всіх не стати. А той, хто має «вудку» і вміє рибалити, ніколи не залишиться голодним.

 

Ще однією стороною Закону має стати багатопланове заохочення інвестицій. Тільки стратегічне залучення капіталу (портфельні інвестиції), дешеві кредити для наших людей зможуть забезпечити модернізацію народного господарства Бойківщини, забезпечити нові технології в агрокомплексі, прискорити модернізацію фермерського бізнесу, створити передову логістику доставки продукції з поля до столу.

 

Можливо, новий закон вирішить й проблеми трудової міграції, породженої хронічним безробіттям. Лише на перший погляд здається, що ті шість сотень людей, що виїхали з Бойківських Карпат у січні-травні поточного року – крапля в морі. Але ця офіційна статистика – вершина айсбергу. Міграція набагато більша. Й це ж не статистика великого міста, а дані по малонаселеному гірському регіону, де втрата навіть десятка корінних родин рівнозначна втраті цілого населеного пункту. Ми втрачаємо реальні села, отримуючи навзаєм розрослі цвинтарі.

 

На місце вибулих приходить приблизно така ж кількість нових мешканців нашої землі. Різних за походженням та ментальністю. Може й добрих людей, але не тих, хто з діда-прадіда зв’язаний з рідними грунтами. Вони селяться переважно не в далеких горах, а в районних центрах. Так, поступово, рік за роком, «вимивається» тисячолітня етнічна опора краю, руйнується мережа хуторів і гражд, яка є фундаментом гірської української цивілізації. Унікальної цивілізації, втрата якої матиме без перебільшення глобальні наслідки.

 

Особливе правове поле для гірського краю має стати відправною точкою для створення принципово нової економічної ситуації  в Карпатах. Інвестиції уможливлять нові проекти в туристичній сфері, зокрема будівництво сучасної європейської велосипедної гірської траси з різною складністю маршрутів на території Долинського та Рожнятівського районів.

 

Карпатськими землями планується прокласти зо півтори сотні кілометрів велосипедних доріг і треків. Проект траси передбачає і будівництво спеціальних гоночних треків і прокладення оглядово-туристичних маршрутів серед об’єктів незайманої природи, де змагатимуться любителі екстріму.

 

Планується будувати трасу за сучасними нормами та специфікаціями Європейського союзу, що автоматично передбачає облаштування системи різноманітних допоміжних об’єктів, як то сервісно-рятівних станцій, маршрутних розв’язок, мостових конструкцій, комунікацій і ресурсно-логістичних вузлів.

 

Для розвитку спортивно-туристичної інфраструктури можна буде залучати тих господарів, які у своїх господарствах виробляють екологічно чисте харчування, що нині є популярним світовим трендом. Якщо амбітний проект європейської велосипедної гірської траси буде втілено, він стане тим генералізуючим інфраструктурним фундаментом, на якому можна буде «надбудовувати» логістично гнучку та функційно розгалужену мережу.

 

А це не лише об’єкти, це – тисячі робочих місць недалеко від рідної домівки, стабільні заробітки для всіх членів родини.

 

Потрібно реалізувати кілька подібних «стрижньових» проектів і край зміниться до невпізнаності. Українські Карпати можуть і повинні стати другою (після Альпійської) європейською рекреаційно-відпочинковою зоною з високим рівнем життя та налагодженими комунікаціями. Лише б це майбутнє тепер не принесли в жертву минущим міркуванням.

 

 

Василь Бартків,

заслужений юрист України,

автор Закону «Про статус гірських населених пунктів


17.09.2014 Василь БАРТКІВ 3047 1
Коментарі (1)

Тома Володько 2014.09.23, 08:02
Именно в горах живут люди с грехом "гордыня", а грех наказуем. И в чём великие украинцы? Чем они лучше других? А разве Галичина и Буковина это украинцы? Там славянами не пахнет
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2171
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

860
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

904
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

907 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2753 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1467

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

636

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

335

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1005

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1128
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2024
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1075
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

798
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

293
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14977
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7290
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

723
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

279
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

188
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

286
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

574
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1031