Знищення карпатських лісів: Вітровали та військовий лісгосп-заготівельник

 

ЕПЛ продовжує обстежувати лісові вирубки на території західної України. Цього разу до нашої уваги потрапили НПП «Ужанський», ДП «Великоберезнянське лісове господарство» та НПП «Сколівські бескиди» та Сколівський військовий лісгосп державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Цей виїзд запамятався вітровалами. Ніде і ніколи ми не бачили таких потужних та масштабних вітровалів, як цього разу. Букові ліси, що ростуть на відвіданих територіях, є природніми для цієї місцевості і цих висот, а отже – стійкими до епідемій шкідників. Тому вітер тут є найбільш впливовим фактором, що може миттєво знищити кілька гектарів лісу.

Від смт. Великий Березний маршрут обстеження проходив до г. Явірник, де ми долали більше 10 га таких вітровалів. Дерева нагромаджені одне на одне товщею з людський зріст, і відрізок маршруту в 200 м ми долали понад 2 години. Зазвичай такі вітровали дуже швидко прибираються або нацпарком, або лісгоспом, до яких може належати така ділянка, тоді і звільняється місце для швидкого поновлення молодого природного лісу, а мешканці сіл отримують такі необхідні на зиму дрова та пиломатеріали. Але цього разу по численних грибах на стовбурах дерев було помітно, що вітровалу вже кілька років, а він все ще залишається гнити. Пізніше від працівників лісгоспу ми дізналися про те, що вона не має своїх розробників деревини, а ті приватні компанії, які надають такі послуги, не зголосилися розробляти даний вітровал через економічну недоцільність та складність. Іншими словами, розпилювати та транспортувати дрова до села тут буде збитковою роботою, хоча «Санітарні правила в лісах України» вимагають прибирати такі вітровали протягом 3 місяців.

Подолавши вітровал, ми зрозуміли, що робили це недаремно, оскільки натрапили на велику самовільну рубку місцевим населенням, що налічувала кілька десятків дерев без клейма та лісосічних стовпчиків. Деревина ще навіть повністю не була вивезена, шматки колод та порубкові рештки лежали просто упереміш на ґрунті.

На іншій ділянці біля с. Луг також бачимо зовсім свіжі самовільні рубки.

Рубають навіть молоді дерева, а з порід на фото нижче бачимо зеленого кольору хвою смереки та блакитнуватого кольору – ялиці. Траплялися і букові рештки.

На цьому неприємні речі не закінчилися, оскільки протягом більшої частини шляху натрапляли на варварське знищення маркування туристичної стежки, що так турботливо була помічена силами туристичного товариства. Хтось із місцевих жителів дуже недолюблює туристів. Сумно те, що такі пошкодження в деревах не зникнуть безслідно. Сокирою на кожному дереві було зачеплено луб, а отже, найбільш вразливі ялина та ялиця дуже скоро всохнуть після такого втручання.

В один із днів обстеження нам дуже пощастило, оскільки потрапили на справжній виїзд із лісопатологом. Коли стається вітровал або хвороба лісу і виникає необхідність провести суцільну санітарну рубку, на призначене місце має приїхати лісопатолог та підтвердити підстави для такої рубки, розраховану площу та об’єм, співставити з планом місцевості, тобто повністю виключити будь-яку можливість махінації. Але це в ідеалі. Дуже часто трапляється ситуація, коли лісопатологи та лісгосп чи НПП «залагоджують» ситуацію між собою без виїзду на місце. Внаслідок цього можуть бути призначені суцільні санітарні рубки на тих ділянках, де хворого лісу небагато і можна було б спокійно обійтись вибірковою. Крім того, в матеріалах відводів лісівники можуть свідомо занижувати сортність деревини, наприклад маркуючи дерево, з якого вийде ділова деревина як зовсім хворе і яке годиться тільки на дрова. Саме тому для нас було дуже важливим та цікавим поспостерігати, як відбувається виїзд та перевірка ділянки і документів. Того дня ми обстежили 10 вітровалів і, на щастя, натрапили на надзвичайно розумного та відповідального молодого лісопатолога, який повернув нам віру в майбутнє українського лісового господарства.

Наступним нашим обєктом був національний природний парк «Сколівські Бескиди», який серед частини природоохоронців має репутацію «лісорубів». Аналіз планів санітарно-оздоровчих заходів, матеріалів відводів та польові обстеження показали, що ця інформація, не відповідає дійсності. Великі обсяги рубок повязані з тим же самим масовим всиханням смереки.

З позитивних моментів можна відмітити обстежену нами рубку переформування. Такі рубки проводяться, коли штучний ліс є перегущеним, і від того дерева не можуть повноцінно розвиватися, заважають одне одному та можуть просто загинути від нестачі світла та простору. У такому випадку вибірковим чином зрізаються кілька дерев для прорідження та вивільнення ресурсів для розвитку та росту здорового лісу. Після рубки були прибрані навіть порубкові рештки та обережно складені в купи для транспортування. Це був перший випадок, коли ми побачили, на стільки зразкову рубку, здійснену у відповідності до всіх правил.

Варто зазначити, що у НПП “Сколівських Бескидах” склалася досить складна ситуація із зонуванням. На карті нижче землі НПП позначені зеленими кольорами, темним – землі з вилученням, що становлять заповідну зону, а світлим – землі без вилучення, що є господарською зоною військового лісгоспу, що підпорядкований Міноборони. Фактично величезна за обсягом господарська зона поділяє парк по центру навпіл, перетинаючи міграційні коридори для фауни, спричиняючи підвищений фактор непокою та зводить до мінімуму можливу охорону та збереження території природно-заповідного фонду.

Для перевірки реальної ситуації піднімаємось на хребет та бачимо, що господарювання військового лісгоспу веде до спустошення. Так, на території парку і справді усихають ялини і санітарні рубки там варто проводити, але ж не роблячи із лісу пустелю! Абсолютно голі, незахищені від ерозії схили, розбиті лісовозними дорогами спостерігаємо по всьому лісгоспу. У таких умовах надзвичайно яскравого освітлення та спеки молодому лісу буде дуже складно поновитися.

При цьому треба зауважити, що на відміну від інших лісгоспів у сфері управління Міноборони, Сколівський військовий лісгосп не функціонує заради забезпечення полігонів, оскільки полігони в межах лісгоспу та біля нього відсутні. Фактично, це звичайне господарське підприємство.
З тієї ж самої точки на хребті розвертаємося до другого боку і бачимо заповідну зону парку, яка виглядає як справжній живий ліс. Виглядає так, як і має виглядати обєкт природно-заповідного фонду, покликаний охороняти та зберігати природу для майбутніх поколінь.

Наразі експерти ЕПЛ продовжують обстеження лісових рубок у Карпатах та здійснюють аналіз планів лісосік для їхньої перевірки.


01.09.2016 1754 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1684
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

685
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1020
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1451
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2667 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3759

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

828

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

453

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

356

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1015
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5168
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10547 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9021
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7548
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

849
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1036
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1317
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15801
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

241
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1363
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1772
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1679