Жорстока реальність: на що перетворилися поховання людей з COVID-19. Як це зробити цивілізовано

Ще кілька місяців тому, ніхто у цілому світі навіть не міг собі уявити, що поховання рідних стане моторошним сюжетом із реального життя. Сьогодні вірус став загрозою не тільки для здоров’я людини, - у багатьох випадках він паралізував її розум. Стало страшно не тільки хворіти, але й помирати. І правило, що потрібно боятися живих, а не мертвих - більше не діє.

Хтось у соцмережах закликає не поширювати інформацію про смертність від коронавірусної інфекції, щоб не розводити паніку, не показувати відео з церемоній поховання, де і так розбиті горем від утрати рідні, просто у паніці «прощаються» з близькою для них людиною, бо це б’є по його психіці. Але це все сьогодення і коли ми завтра прокинемося, воно нікуди не зникне.

Тому, як би важко не було, але говорити про смерть сьогодні маємо потребу. Звичайно, ми змушені протистояти цій пандемії. Але людяність ніхто не забороняв.

Тому, «Фіртка» вирішила проаналізувати, чи є можливість сьогодні цивілізовано ховати людей, у яких виявили COVID-19.

Всі знають, що згідно з офіційними даними вірус COVID-19 поширився з ринку в китайському місті Ухань, про яке тепер знаю всі. Та першу у світі смерть хворого з таким діагнозом зафіксували 9 січня 2020 року - помер 61-річний чоловік, постійний клієнт цього ринку. У нього було кілька фонових тяжких хвороб, серед яких ураження печінки, і він помер від серцевої недостатності та пневмонії.

місто Ухань, збудована за 10 днів лікарня для хворих на COVID-19. ФОТО: Главком

Коли смерті вимірюють десятками, то імена ще називають, але коли кількість загиблих переходить межу у сотні тисяч, то все зводиться до звичайних статистичних даних. Тому будуть пам’ятати першого, хто помер і останнього.

Перші хворі в Україні, як і ті, у кого була тільки підозра на COVID-19 так і ті, українці, яких після повернення в країну, повезли на обсервацію, ніколи не забудуть про «підтримку», яку їм організувати земляки. Спалені шини, каміння у вікна автобусу, акції протесту та крики з вимогами «забрати цю погань»…. Україна вкотре опинилася на шпальтах світових ЗМІ. Проте пишатися немає чим.

Ще жахливішою виявилася ситуація, коли в Україні почали помирати люди з коронавірусною інфекцією.


Перша смерть. 13 березня у Радомишлі, Житомирської області померла 71-річна жінка, у якої напередодні підтвердили коронавірус. 1 березня вона повернулася з Польщі. Симптоми хвороби відчула 3 березня, 12 березня її госпіталізували із зафіксованим лабораторно підтвердженим випадком COVID-19, а вже наступного дня стан хворої погіршився і став важким. Жінку перевели на штучну вентиляцію легень, але за кілька годин медики констатували смерть.

14 березня її поховали без рідних і знайомих. Під час похорону були присутні лише працівники, які обслуговували процесію. Жодних похоронних процесій, священник провів службу на цвинтарі сам. Сім'я померлої зараз знаходиться на самоізоляції вдома.

До госпіталізації в лікарню, жінка відвідала церкву, де цілувала ікони. Менше ніж за два тижні, у людей, які побували у цей період в храмі, виявили коронавірус.

Згодом виявилося, що поховання без прощання з близькими людьми – це ще не найгірший "сценарій".

“Нам видали батька в чорному пакеті. Тато був важкий, підняти не можливо було самому. І ось цей пакет просто тягнувся по землі. Мій чоловік сам це робив руками і тягнув. Пакет чорний обірвався в руках. Це було щось страшне. Ніхто не вийшов навіть в труну поставити”, - із жахом згадує цей день в інтерв’ю виданню Овід Ольга Тутова, донька чоловіка, який помер від COVID-19.

Її 67-річний батько був першим, хто помер у Монастириському районі, що на Тернопільщині. Відео, на якому зять померлого в рукавичках самотужки намагається вкласти тіло у труну облетіло всю Україну.

«Ми ту труну тягнемо, дошки розсипаються, бо це був асфальт. До нас вийшли на поміч лише після того, як ми подзвонили до головного лікаря інфекційної лікарні. Вийшов чоловік повністю одягнутий в захисний костюм, і почав дорікати нам, що не ми (родичі) маємо цим займатися, а санепідемслужба», – додає Ольга.

Запам’яталася ця історія ще й тим, що люди у селі налякані та бояться, для померлого навіть відмовились викопати могилу. Мер Монастириська знайшов трактор комунального підприємства, щоб вирити яму. Опускали тіло чоловіка і закопували могилу мер, його заступник, голова сільської ради та зять. У цей час Ольга була змушена підсвічувати мобільним телефоном, бо коли закопували тіло в яму, вже настав вечір.

Через кілька днів міський голова Монастириська повідомив, що у нього виявили коронавірус.


На Прикарпатті першою жертвою COVID-19 стала 56-річна мешканка Івано-Франківська.

Жінка захворіла ще 13 березня, поскаржилась сімейному лікарю на підвищену температуру та сухий кашель. 16 березня у неї почалась задуха. Її доставили до інфекційної лікарні, під'єднати до апарату штучної вентиляції легень. Проте її стан погіршувався, були ускладнення у вигляді пневмонії. Врятувати життя хворої не вдалося. 

Наразі відомо, що жінка могла заразитись від чоловіка, котрий приїхав із-за кордону.

Багато містян почали обговорювати цю ситуацію, адже з'ясувалося, що франківчанка контактувала із широким колом осіб та працювала на одному із великих підприємств Івано-Франківська.

За словами міського голови Руслана Марцінківа жінку поховали з дотриманням усіх санітарних вимог. Він також закликав людей з повагою ставитися до померлих, але не забувати про правила безпеки.

В Івано-Франківській міській раді одразу вирішили виділити окреме місце для поховання людей із діагнозом жертвою COVID-19 на кладовищі у селі Чукалівка.

Тут варто нагадати, що у Дніпрі спрацювали на випередження та викопали 600 могил для можливих жертв коронавірусної інфекції.

На початку тижня у мережі показали, як відбулося перше поховання хворих на коронавірус у прикарпатському місті Калуш. Усім процесом займалася ритуальна служба.

Тому, Фіртка зв'язалася із власником ритуальної служби «Скорбота», щоб дізнатися, як проводяться такі поховання і чи є можливість рідним віддати належну шану померлому.

Юрій Кузь розповів, що  після того, як побачив, що в Італії від коронавірусу щодня помирає кілька сотень інфікованих, а крематорії не можуть впоратися зі спаленням тіл, що у США мішки з тілами складають просто на вулиці біля моргу, бо немає де їх зберігати, а на Прикарпатті вже є випадки смерті, вирішив закупити все необхідне, щоб організувати безпечний та цивілізований спосіб поховання.

«Це не зовсім наша робота, але ми розуміємо у якій країні живемо, тому довелося підготуватися до таких поховань. У морзі тіло людини обробляють спеціальним розчином. Ми також даємо герметичний пакет-мішок, у який в морзі поміщають тіло. Працівники ритуальної служби приїжджають та забирають запаковане тіло, обробляють пакет розчином, поміщають у труну та в авто для ритуальних послуг везуть на цвинтар. Опускають труну наші працівники, а не гробарі. Гріб кладуть в яму на спеціальних полотнах, які ми шиємо, та разом із труною їх закопують в землю. Родичів не допускають до труни, вони можуть знаходитися тільки на відстані. Також, під час поховання був священник», - пояснює Юрій Кузь.

Чоловік наголошує, що всі працівники мають засоби індивідуального захисту: костюми на довгий рукав, рукавиці, окуляри та респіратори. А для дезінфекції використовують розпилювач із сертифікованим колоїдним розчином на основі срібла, який не має, ні запаху, ні кольору.

Що ж стосується вартості такого поховання, то Юрій Кузь запевняє, що ритуальний салон не спекулює цінами, вони залишаються стандартними.

«Коли ми ховаємо людей, які хворіли на коронавірус, то ніяких доплат не беремо. Єдине, що доведеться додатково заплатити 500 гривень за санітарну обробку машини та хлопців. Ми ховаємо, так, як і ховали. За послуги працівників і машину замовник повинен заплатити 1900 гривень. А гріб люди обирають вже самі», - зазначаю власник ритуального салону «Скорбота».

Додамо, що 8 квітня Міністерство охорони здоров’я України затвердило нові рекомендації щодо безпечного поховання померлих від COVID-19.

Під час підготовки до поховання чи кремації тіла померлої особи впровадили наступні правила:

  • Медичні працівники мають провести інструктаж особам, які беруть участь в ритуальних діях, що передбачають контакт із тілом.
  • До ритуальних обрядів перед похованням, у разі крайньої потреби, може допускатись не більше ніж 10 осіб за умови одночасного перебування у приміщенні не більше 1 особа на 10 квадратних метрів.
  • Під час обряду між присутніми має бути безпечна дистанція у 1,5 метри.
  • Тіла померлих мають бути оброблені дезінфекційним розчином та поміщені у непроникний герметичний пакет-мішок.
  • Поцілунки тіла померлої особи забороняються, оскільки існує пряма можливість інфікування.
  • Поховання або кремація тіла мають здійснюватися у щільно закритій труні.

Органи місцевого самоврядування здійснюють облік осіб, які були присутні під час поховання із зазначенням дати та часу перебування: прізвище, ім'я та по-батькові, адреса проживання та контактний телефон.

У МОЗ пояснюють, що після смерті людини вірус може тривалий час залишатися активним, тому інфікуватися можна через контакт із тілом померлої людини або фізіологічними рідинами. Саме тому, тіло людини дезінфікують і для надійності кладуть у герметичний пакет.


Так, всі ці описані моменти зовсім не є приємними. Але є багато речей, які не під силу людині. Смерть – одна з них.

Станом на ранок 10 квітня в Івано-Франківській області вже зареєстровано 17 смертей від COVID-19. І з кожним днем ця цифра зростає від двох до чотирьох випадків на добу.

Сьогодні той час, коли кожен має знати та розуміти, як вчинити правильно, не наражаючи на небезпеку тих, хто поруч. Дотримуючись всіх правил та обмежень, можна цивілізовано провести людину в останній путь.


25.04.2020 Лілія Горковенко 36241 1
Коментарі (1)

Анна 2020.04.13, 10:59

Якщо в Івано-Франківську виділено окреме місце для поховання ,то чому в Крихівцях захоронення роблять на сільському кладовищі ,яке знаходиться серед жилого масиву?

01.12.2021
Сергій Білий

В міру глобального потепління зими в нашому регіоні все менше радують снігопадами та морозами. Тепла безсніжна зима – колись прикрий виняток – сьогодні поступово перетворюється радше на загальне правило. І якщо, скажімо, для міських комунальних служб такі метаморфози – в радість, то для туристів – це справжній жах... Фіртка знає, що робити пересічному туристу, якщо зима є не лише безсніжною, але й теплою.

616
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

1415
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилуватися водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

2092
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

4020
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

3566
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

3532

Для тих, хто з якихось причин не може наважитись на спорт, боїться почати чи лише почав, хочу сказати, що ніколи не пізно бути на старті!  

318

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у цей момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Ясність наставала у процесі падіння. Але, як би низько ці люди не падали, вони рефлексивно підводилися і знову дряпалися на гору.

1486

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

15443 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

2468
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

1584
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

7262
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

16205
03.12.2021

Релігійні діячі звернули увагу Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на потребу розробки державної сімейної політики та затвердження відповідної державної програми з необхідним бюджетним фінансуванням.

344
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5866
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

7339 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

7672
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

3174
03.12.2021

У Берліні, на подвір'ї Міноборони ФРН, пройшла традиційна військова церемонія Großen Zapfenstreich – з посади канцлерки Німеччини після 16 років роботи йде Ангела Меркель. 

252
02.12.2021

Відповідний законопроєкт вніс на розгляд Верховної Ради Володимир Зеленський, про що він повідомив сьогодні у щорічному посланні до депутатів та українського народу.

397
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

2431
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

3047