«Коли деякі елементи в польоті в нього не виходили, він не здавався, продовжував наполегливо працювати і з кожним польотом прагнув стати краще.
Дуже сильно любив літати. Це було його основне хоббі. Йому не потрібні були звання чи вища посада, йому потрібен був тільки літак і побільше ракет.
Мав ще одне хобі — гарні дівчата, але літати любив більше.
Сашко був цікавою людиною. Якщо захоче щось зробити в польоті, то зробить, знаючи, що його все одно будуть потім сварити.
Він був світлою і доброю людиною, яка не бажала нікому зла.
Олександр хотів бути винищувачем, а після початку війни на Сході дізнався, що винищувачі майже не застосовувалися за призначенням, оскільки не було повітряних боїв, а от штурмова авіація працювала на всю.
Сказав, що винищувальна авіація не для нього, «піду в штурмовики», — розповів Ростислав Лазаренко, побратим Олександра.
У мирний час на кожен політ виділявся необхідний час, для відпрацювання якогось завдання, але Сашка це ніколи не зупиняло: він літав до тих пір, поки пального не залишиться тільки для того, щоб безпечно повернутися на аеродром посадки.
За час війни з 24 лютого 2022 року Олександр отримав три державні найвищі нагороди. Орден Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступеня і звання Героя України.
Станом на кінець квітня Кукурба знищив 15 танків, близько 50 бойових одиниць бронетехніки та інших засобів, а також близько 300 осіб живої сили ворога.
«Накришив окупантів більше, ніж крихт при різанні французького батона», – так товариші по службі жартома говорили про Олександра. Він літав на СУ-25.
«Війна сильно змінила Сашка, як і всіх людей. Але Сашка — у кращу сторону.
З перших бойових вильотів хлопчина, якого можна назвати повітряним бешкетником, став справжнім чоловіком.
Він був переповнений сміливістю і рішучістю. Ніколи не відмовлявся від бойових польотів. У деякі моменти його приходилось навіть зупиняти. Але в той же час він свідомо оцінював обстановку і головним завдання було – нанести противнику якомога більше втрат.
Він не жалів себе, іноді навіть ображався, що я даю йому меньше польотів, ніж комусь іншому. Він завжди просив мене підвішувати якнайбільше ракет.
Я пояснював, що це небезпечно, але він не зупинявся. Він був моїм одним із кращих воїнів, йому я міг довірити найскладніше завдання і я точно знав, що він з ним впорається.
В бойовому відношенні це була дуже грамотна людина. Він був майстром своєї справи, хоча має класну кваліфікацію «льотчик 2-го класу».
Мені подобалося виконувати завдання з ним в парі: я точно знав, що ця людина ніколи не залишить мене в біді і завжди прикриє.
Мені його дуже не вистачає і просто не віриться, що він загинув», — додав Ростислав.
У Героя залишилися мама і брат.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
