Залізничні цікавинки Франківська

 

/data/blog/104185/52c69f6af8d794654d730f26004c35e1.jpg

 

Станиславів кінця ХІХ – першої третини ХХ століття був важливим залізничним вузлом Галичини. Саме тут розміщувалася Дирекція залізниць (тепер – головний корус медінституту). Залізниця була прокладена через Станиславів у 1866 році при побудові лінії Львів-Ходорів-Станиславів-Чернівці. 1 вересня 1866 року потяг Львів-Чернівці прибув у у Станиславів – місто вступило в еру залізничних перевезень.

 

з посиланням на  Галицький кореспондент.

 

Пропонуємо цікаві факти із «залізничного» життя Станиславова.

 

Від світанку до заходу сонця. В австрійський період рух пасажирських поїздів відбувався тільки вдень. З настанням темряви поїзди зупинялися на станціях і пасажири йшли на нічліг у наперед визначені готелі, чи в приватні оселі. Вранці у визначений час пасажири поверталися до поїздів і продовжували подорож. Такий графік встановлювався для безпеки руху, а також для комфорту подорожуючих. У польський період поїзди почали рухатися і в нічний час.

Попередник рейкового автобуса. Влітку 1936 року на вітці Львів-Коломия почав курсувати потяг «моторово-експресовий», або ж «Люкс-торпеда». Зовні це був вагон обтічної циліндричної форми, який рухався без паротяга за допомогою дизельного двигуна. Новий потяг відзначався високою комфортністю для пасажирів і швидкістю не поступався сучасним рейковим автобусам (більше 100 км/год). Люди спеціально приходили на залізницю, щоб побачити це найновіше досягнення залізничної техніки.

Комфорт понад усе. Пасажири подорожували у вагонах трьох класів. Найбільш комфортними були вагони першого класу, проте навіть найнижчий третій клас не поступався сучасному плацкарту. Загальних вагонів не було і з’явилися вони тільки в радянський період. Найбільшою популярністю користувалися вагони третього класу, якими мандрувало до 80 % пасажирів. Вагони другого класу обирало до 18 %, а з найбільшим комфортом їздило

тільки до 2 % пасажирів. І справа тут була не тільки у більшій оплаті за проїзд у комфортніших вагонах, при продажі білетів строго враховувався соціальний стан подорожуючого. Білети третього класу навіть продавалися в окремій касі.

Престижна «колійова» робота. Залізнична служба вважалася однією з найпрестижніших в Галичині. І це було справді так. Працівники отримували зарплату значно вищу від середньої, форменний одяг, вугілля, оплачувану відпуску, безкоштовні квитки для себе і родини, державну пенсію. Інколи залізничники могли отримати навіть службове житло.

Не менш престижною була робота в «Цісарсько-королівських головних машинних майстернях у Станиславові» – тепер локомотиворемонтний завод.

У міжвоєнний період штатні працівники майстерень отримували 250-290 злотих, тимчасові – до 150 злотих при середній зарплаті у краї – 100 злотих на місяць. Раз на квартал ремонтники отримували інфляційну доплату.

Працювали робітники по 8 годин на день, мали один вихідний на тиждень, надурочні роботи гарно оплачувалися, а щорічна відпустка могла досягнути 24 днів. Вихідними були релігійні та державні свята. У 30-х роках ХХ століття майстерні забезпечували роботою більше 2 тис. працівників.

Проте на «колійову» роботу у польський період старалися брати тільки поляків, а українців часто звільняли під різними приводами.

Залізнична катастрофа. Найбільш трагічним випадком у Станиславові в 20-х роках ХХ ст., безумовно, була залізнична аварія, яка відбулася на лінії Хриплін-Станиславів 9 листопада 1928 року. При густому тумані снятинський пасажирський поїзд № 322 в’їхав у чортківський пасажирський поїзд № 1312, який затримався перед семафором. Частково пошкодилися паровоз потягу № 322 та два вагони потягу № 1312. З пасажирів 2 особи знаходилися в тяжкому стані і відправлені в лікарню, а 36 осіб отримали легкі ушкодження. Із працівників залізної дороги ушкодження отримали 6 кондукторів та машиніст потягу № 322. Одразу на місце аварії прибув рятунковий потяг з 4 лікарями та санітарами, які надавали першу

допомогу. Також медична допомога надавалася в лікарських амбулаторіях Станиславова. Для тих пасажирів, які могли продовжити подорож, було виділено спеціальний потяг до Львова. Залізничний рух швидко відновився. Поліція взялася за розслідування причин аварії.

 

Наталія Храбатин

Галицький кореспондент


13.04.2016 1439 0
Коментарі (0)

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1270
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

1927 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1155
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3760
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3431 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2796 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

384

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

496

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1044

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1605
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1105
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1129
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

822
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6659
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

780
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44112
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3410
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35762 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

305
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

429
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

708
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

783