Тепер маємо добрий приклад «Пасажу», де групі агресивних неукраїнців було відмовлено (якщо вірити добродію Олегу Головенському, який про це написав, але, на жаль не підтримав цього почину) у праві їсти поряд зі Сварожими Дітьми. Така подія давно назрівала і може стати прикладом для інших власників кафе, ресторанів та подібних закладів. Хоча власники «Пасажу» назвали свій ресторан в неукраїнський спосіб, але навіть їх зачепила та дика агресія, яка йде від розперезаних зайд.
Я розумію, що закон забороняє позначувати патріотичні заклади громадського харчування табличками і написами, у яких би було зазначено, що вони призначені саме для українців. Закон не можна порушувати, навіть якщо він недосконалий. Але ми повинні боротися за те, щоби таке розділення на патріотичні і решту закладів громадського харчування відбулося фактично, без юридичного оформлення, якщо це наразі неможливо (в майбутньому таке обов’язково буде, я впевнена). Наприклад, українки-офіціантки можуть за згодою адміністраторів-патріотів затримувати виконання замовлення для агресивних та неохайних чужинців, або обслуговувати неякісно і довго.
Особливо важливо, щоби таке розділення відбулося в центральних харчових закладах міста, які формують обличчя Івано-Франківська. Там має переважати традиційна історична українська кухня, з тими стравами, які їли наші предки.
Можна також заохочувати тих, хто приходить до розташованих у центрі міста кав’ярень у вишиванках, давати їм знижку на 10-15%. А заклади для людей з неукраїнськими смаками можна розташувати за містом, або навіть ЗА ОБ’ЇЗДНОЮ. Там собі нехай їдять піци і пельмені. Принциповим зараз є те, щоби у центрі міста якнайскоріше затвердилась українська ідентичність.
Зараз маємо зовсім іншу картину. Навіть у патріотичному закладі «Бункер» чуємо іноземну мову. Та й заходити туди простим українцям не дуже зручно, тому що ціни там не для пересічного українця. В меню більшості закладів українським стравам вказано другорядне місце. Можна було б ввести таке правило, що відвідувач ресторану повинен замовити хоча б одну страву традиційної української кухні, в іншому випадку – на все отримує націнку в 30-50%. На такі правила не треба дозволів влади і судів, це можна було б зробити в якості патріотичної громадської ініціативи.
Хочу зауважити, що Івано-Франківськ завжди в минулому був багатонаціональним, і так і може бути, але саме титульна нація повинна відчувати себе газдами на своїй землі. А іноземці та інородці, якщо вони поводять субе чемно, без хамства – нехай залишають в нашому місті свої гроші. Жорсткі заходи повинні бути розповсюджені в першу чергу проти тих агресивних хамів, яких чимдалі більше помічаємо в нашому місті.