Чотирнадцятого липня 2026 року, поки вся країна обговорювала гучну відставку уряду Юлії Свириденко, Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №15294 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії".
Про це інформує Фіртка.
Іронія долі: у день, коли країна прощалася з одним Кабінетом Міністрів, парламент ухвалив рішення, яке може радикально змінити моральний ландшафт країни. Річ у тім, що за основу прийняли законопроєкт, який під виглядом боротьби з педофілією фактично… легалізував порнографію. Попри всю свою неоднозначність цей документ на тлі кадрових перестановок відійшов на другий план.
Проєкт подавався виключно як жорсткий інструмент захисту дітей. Назва, офіційні коментарі та більшість новинних заголовків акцентували на посиленні відповідальності за дитячу порнографію, примушування неповнолітніх та злочини проти малолітніх. Ініціаторами законопроєкту стали народні депутати, серед яких – Ярослав Железняк ("Голос"), Данило Гетманцев, Максим Бужанський ("Слуга народу") та інші.
Відомий український блогер просуває проєкт
Однак за цією благородною обгорткою ховається справжній "троянський кінь". Закон не просто посилює покарання за злочини проти дітей – він фактично декриміналізує добровільну дорослу порнографію. Суспільство цього майже не помітило. На тлі політичних скандалів і війни чергова зміна Кримінального кодексу пройшла повз широку громадську увагу. А дарма. Бо наслідки цього рішення можуть бути значно глибшими, ніж здається на перший погляд.
Офіційна версія vs реальність
В офіційних повідомленнях Верховної Ради та більшості ЗМІ законопроєкт №15294 презентувався виключно як жорсткий крок у захисті дітей. Назва закону, коментарі народних депутатів та пресрелізи ВР наголошували на посиленні відповідальності за збут порнографії неповнолітнім, примушування малолітніх, проведення сексуальних шоу за участю дітей, сутенерство та втягнення неповнолітніх у проституцію.
Якщо читати тільки сам текст законопроєкту, то, на перший погляд, ви дійсно не знайдете нічого, що прямо вказувало б на легалізацію дорослої порнографії. Усі ключові положення справді стосуються захисту дітей.
Однак диявол традиційно ховається в деталях. У пояснювальній записці автори законодавчої ініціативи пишуть прямо і відверто про її мету. Ось фрагмент:
"Проєктом пропонується… декриміналізувати ввезення, зберігання, перевезення, виготовлення, пересилання чи інше переміщення, а також збут і розповсюдження творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру повнолітнім особам".
Саме тут і розкривається справжня суть закону. Законопроєкт повністю переписує статтю 301 Кримінального кодексу, яка передбачала кримінальну відповідальність за будь-яке виготовлення, зберігання та розповсюдження порнографічних матеріалів. Тепер же відповідальність залишається лише за дії щодо неповнолітніх/малолітніх та за поширення матеріалів без згоди особи. Добровільний дорослий контент виводиться зі складу злочину. 
Що саме змінює законопроєкт №15294?
Законопроєкт передбачає комплексне переписування відразу кількох статей Кримінального кодексу. Головна зміна – це повна переробка статті 301.
Раніше (чинна редакція) стаття 301 передбачала кримінальну відповідальність за:
- ввезення, виготовлення, зберігання, перевезення порнографічних матеріалів з метою збуту чи розповсюдження;
- безпосередній збут і розповсюдження;
- примушування до участі у створенні порно.
Покарання коливалося від значного штрафу до позбавлення волі. Фактично під статтю підпадали майже всі форми роботи з порно, навіть якщо воно створювалося і поширювалося виключно між повнолітніми за їхньою згодою.
Тепер статтю 301 виклали у новій редакції. Кримінальна відповідальність зберігається лише в таких випадках:
- Збут або розповсюдження порнографічних матеріалів неповнолітній особі, їх виготовлення з такою метою, а також дії без згоди зображеної особи – штраф або позбавлення волі до 5 років.
- Те саме щодо малолітніх (до 14 років) – від 3 до 7 років позбавлення волі з додатковим обмеженням права обіймати певні посади.
- Примушування повнолітньої особи до участі у створенні порно – від 3 до 8 років.
- Кваліфікуючі ознаки (повторність, група осіб, великий дохід) – до 10 років.
Таким чином, добровільний контент між повнолітніми (зйомка, зберігання, пересилання, навіть продаж) більше не є кримінальним злочином. 
Інші статті також посилюються:
- Стаття 301-1 (дитяча порнографія) – строки покарання суттєво збільшено (у найтяжчих випадках до 10-15 років), додано відповідальність для батьків, опікунів, педагогів та медичних працівників.
- Стаття 301-2 – жорсткіше покарання за проведення та відвідування сексуальних видовищ за участю неповнолітніх.
- Статті 302 та 303 – посилено відповідальність за звідництво, утримання місць розпусти та сутенерство, якщо залучаються неповнолітні.
Головний акцент закону полягає саме в тому, що статтю 301 переписали так, що добровільний порнографічний контент між дорослими особами за їхньою згодою повністю виводиться зі складу кримінального правопорушення. Це і є справжня декриміналізація дорослої порнографії, замаскована під боротьбу з експлуатацією дітей.
Тіньовий ринок порно в Україні: статистика та регіональні приклади
Законопроєкт №15294 з’явився не на порожньому місці. Тіньовий ринок порнографії в Україні вже давно існує і має значні масштаби.
За даними Opendatabot, у першому півріччі 2025 року в Україні зареєстрували 2368 кримінальних проваджень, пов’язаних з порнографією. З них 1411 справ відкрили за ст. 301 КК (виготовлення, збут і розповсюдження порнографії) – це на 50% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Ще 957 справ стосувалися дитячої порнографії (ст. 301-1).
Окремий сегмент ринку – платформи на кшталт OnlyFans. За даними Державної податкової служби, станом на 2025 рік інформація надійшла про понад 5435 українців, які використовували понад 7000 акаунтів. Загальний податковий борг цих осіб за 2020-2022 роки сягнув 384,7 млн грн. Водночас OnlyFans перерахувала до бюджету України у перші три квартали 2025 року лише близько 66,6 млн грн (на 18% більше, ніж роком раніше). Це свідчить про те, що значна частина доходів залишається в тіні.
Експерти неодноразово вказували на існування "сірих" схем і можливе "кришування" такого бізнесу окремими представниками правоохоронних органів – аналогічно до того, як роками функціонували нелегальні кол-центри та казино. Декриміналізація дорослого контенту може або вивести частину ринку в легальне поле, або просто легалізувати вже наявні тіньові схеми.
Депутат Железняк про "кришування" злочинного бізнесу
Аргументи "за" і "проти"
Законопроєкт №15294 викликав жваву дискусію. Його прихильники бачать у ньому сучасний європейський підхід, а критики – небезпечний моральний компроміс.
Аргументи "за" (ліберальний табір):
Автори закону – Ярослав Железняк ("Голос") та Данило Гетманцев ("Слуга народу") – наголошують на прагматичних перевагах.
На першому місці – економічний ефект. Замість тіньового ринку держава зможе отримувати реальні податки з OnlyFans, вебкам-студій та порно-продакшену. Прихильники вважають, що легалізація дозволить наповнювати бюджет коштом індустрії, яка й так існує.
Данило Гетманцев прямо заявив: "Переконаний, що моралізаторство щодо поширення порноконтенту поряд з безперешкодним його поширенням із сплатою, до речі, з нього податків – це лицемірство, яке набагато більше корозує суспільну мораль, аніж будь-яке порно".
Другий важливий аргумент – розвантаження поліції та припинення кримінального переслідування повнолітніх за добровільний контент. На їхню думку, кримінальне право має застосовуватися лише тоді, коли йдеться про насильство, примус, експлуатацію або сексуальне насильство над дітьми.
Третій аргумент – – кращий захист працівників порноіндустрії. Прихильники вважають, що легальний статус дозволить особам, які працюють у сфері створення контенту для дорослих, офіційно укладати договори, звертатися до суду, повідомляти про примус чи шантаж без ризику самим стати обвинуваченими. На їхню думку, це також ускладнить діяльність нелегальних вебкам-студій, де можуть мати місце експлуатація або торгівля людьми.
Прихильники легалізації порно вважають, що прийняття законопроєкту №15294 приведе Україну до європейських стандартів і дозволить монетизувати контент. Вони наголошують, що декриміналізація порнографії (а також проституції) відповідає позиції світових та європейських організацій.
- Так, у Міжнародній комісії юристів прямо заявляють, що обмін сексуальними послугами між згодними дорослими, а також пов’язана діяльність (реклама, оренда приміщень, організація) не повинна тягти за собою відповідальність, якщо немає примусу, насильства чи шахрайства.
- Human Rights Watch (HRW) вважає, що криміналізація збільшує вразливість секс-працівників до насильства, перешкоджає доступу до правосуддя та медичної допомоги. HRW наголошує, що така політика особливо шкодить жінкам і маргіналізованим групам. Також заборона порнографії та проституції заважає виявляти справжніх жертв торгівлі людьми, оскільки працівники індустрії бояться звертатися до поліції.
- Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) вимагає декриміналізації як необхідної умови для ефективної боротьби з ВІЛ/СНІД та іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом. Криміналізація проституції відштовхує секс-працівників від медичних послуг.
Отже, легалізація порно (а згодом і проституції) є логічним кроком на шляху до вступу в ЄС, подобається це комусь чи ні.
Аргументи "проти" (прихильники традиційних цінностей):
Критики вважають, що декриміналізація порнографії – це небезпечний крок. Основні закиди:
- Нормалізація порно і об'єктивація людського тіла, особливо жіночого. Багато хто побоюється, що це сприятиме зростанню споживання порнографії, насамперед серед молоді, та формуватиме уявлення про людину як про об'єкт сексуального задоволення.
- Ризик для суспільної моралі та традиційних цінностей. Церковні діячі, консервативні політики та громадські організації виступають проти легалізації й розвитку порноіндустрії, вважаючи, що вона суперечить моральним засадам суспільства та інституту сім'ї.
- Ризик експлуатації та торгівлі людьми. Опоненти наголошують, що навіть в легальній індустрії можуть існувати випадки примусу, економічної залежності, сексуальної експлуатації та торгівлі людьми, а перевірити добровільність участі кожної особи на практиці буде складно.
- Доступність для неповнолітніх. Критики зазначають, що сучасні технології не гарантують ефективного вікового контролю, тому розширення легального ринку може збільшити ризик доступу дітей та підлітків до порнографічного контенту.
- Можливі психологічні наслідки. На думку опонентів, широке поширення порнографії може сприяти формуванню нереалістичних уявлень про сексуальні стосунки, негативно впливати на міжособистісні відносини та психологічний стан окремих людей.
- Корупційна складова. Замість реального виведення ринку з тіні може відбутися легалізація вже наявних "сірих" схем, а окремі учасники ринку й надалі користуватимуться неформальним "кришуванням".
- Сумнівний економічний ефект. Критики сумніваються щодо значних податкових надходжень, указуючи, що велика частина доходів індустрії може й надалі проходити через іноземні платформи, офшорні компанії або криптовалютні розрахунки.
- Замість індустріалізації та розвитку бізнесу – порноіндустрія. З огляду на війну та економічну кризу критики побоюються, що частина молоді обиратиме швидкий заробіток у сфері контенту для дорослих замість розвитку в освіті, науці, виробництві чи підприємництві.
- Репутаційні ризики для держави. Частина опонентів вважає, що в умовах війни та післявоєнної відбудови Україні варто робити акцент на розвитку високотехнологічних галузей, промисловості та інновацій, а не створювати додаткові стимули для розвитку порноіндустрії. Чи буде Україна відома в світі як потужна держава з розвинутою економікою, чи як центр порноіндустрії та секс-туризму?
Також проти легалізації порно одноголосно виступають християнські церкви. Так, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) заявив:
"Різні пропозиції легалізувати проституцію, які сьогодні лунають навіть серед наших законодавців, – це не турбота про здоров’я чи бюджетні надходження. Це визнання гріха нормальністю, а злочинців, які торгують людиною, гідністю жінки і чоловіка, – пристойними підприємцями. Це справді руйнує фундаменти морального здоров’я цілої нації і є атакою на гідність людини в незалежній Україні".
На думку церковного ієрарха, "порнографія – це десакралізація статевих стосунків, які є Богом дарованим даром і Богом даним способом передавання створеного Ним життя. Хто постійно забруднює свій розум, своє серце, свої почуття і свідомість цими гріхами, цією інструменталізацією людського тіла для задоволення власних похотей, не здатний по-справжньому любити, тому бачить в іншій особі насамперед тіло для особистого хтивого задоволення".
Наслідки та перспективи
Важливо розуміти: поки що законопроєкт №15294 ухвалено лише за основу. Він ще не пройшов друге читання, можливі правки. Проте якщо його приймуть в нинішньому вигляді, то вже найближчим часом в Україні варто очікувати таких змін:
- добровільне створення, зберігання та поширення порнографічних матеріалів між повнолітніми перестане бути кримінальним злочином;
- очікується бум розвитку OnlyFans-акаунтів, вебкам-студій та незалежного порно-продакшену;
- багато моделей та студій зможуть працювати відкрито, легально монетизувати контент і сплачувати податки без страху кримінального переслідування.
Логічним продовженням може стати легалізація проституції. Якщо держава визнає, що добровільні сексуальні дії між дорослими – це приватна справа, то чому секс за гроші має залишатися в тіні?
На шляху до всесвітнього центру порноіндустрії?
Законопроєкт №15294 – класичний приклад подвійних стандартів у законотворчості. Під благородним гаслом захисту дітей парламент, по суті, здійснив радикальну декриміналізацію дорослої порнографії. З одного боку, посилення відповідальності за злочини проти неповнолітніх справді потрібне. З іншого – спосіб, в який це було зроблено (під шумок відставки уряду та з акцентом лише на "дитячій" частині), викликає серйозні питання щодо прозорості та чесності процесу.
Якщо закон ухвалять в поточному вигляді, Україна зробить значний крок у бік лібералізації сексуальної сфери. Це може принести додаткові надходження до бюджету, розвантажити поліцію та привести законодавство у відповідність до європейських практик. Однак водночас постане питання: чи готове суспільство до таких змін? Чи не призведе легалізація дорослого порно до подальшої комерціалізації тіла, зростання залежності серед молоді та моральної ерозії?
І знову підкреслимо: це відбувається на тлі війни, руйнування економіки, масового закриття ФОПів, падіння бізнесу, зростання цін та загальної деморалізації суспільства. Уже зараз чимало молоді не гребує роботою в шахрайських кол-центрах. Уже лунають принизливі голоси, що Україна перетворюється на "столицю" світового шахрайства. Чи не станеться так, що згодом про нас говоритимуть як про всесвітній центр порноіндустрії, куди десятками тисяч піде молодь за "легким" заробітком?
Найголовніше зараз – не дозволити "троянському коню" пройти повз суспільну увагу. Потрібне широке обговорення, громадський контроль за доопрацюванням закону та чітке розуміння довгострокових наслідків. Бо іноді найнебезпечніші рішення приймаються саме тоді, коли всі дивляться в інший бік.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Рада підтримала законопроєкт про декриміналізацію дорослого контенту в першому читанні
