З кількості телефільмів і передач на цю тему, реклам і оголошень про надання послуг різними ворожками й чаклунами чи, кажучи по-сучасному, екстрасенсами, з огляду на жвавий продаж оберегів проти «негативної магії», можемо зробити висновок, що в Україні — сплеск магічного інтересу. Втім, таке саме спостерігається й у світі.
Візьмімо, наприклад, хоча б тріумф юного чарівника Гарі Поттера, книги про якого із задоволенням читають чи не всі жителі Землі, не лише діти, а й дорослі, а їхній авторці з Великобританії вони принесли мільярдні прибутки. У спільнотах різних країн побутують розповіді про людей, котрі можуть накликати хвороби, приворожувати чоловіків, зробити когось щасливим чи навпаки... Багато хто з нас чув і про здатність окремих осіб викликати дощ чи розганяти хмари, про що писав ще Михайло Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків». Як пише газета "Галичина", судячи з усього, карпатські мольфари і в теперішні часи не залишаються без роботи, оскільки не бракує тих, хто постійно вдається до їхніх послуг...
Пристріти, заклинання, ворожіння...
Один мій знайомий стверджує, що протягом дня його обов’язково спіткає халепа, якщо вранці, виходячи з будинку, йому трапляється на очі сусідка — старша жінка дещо похмурої зовнішності, з постійним виразом на обличчі, притаманним чимось незадоволеним людям, що є звичайним станом деяких осіб похилого віку. Наслідком такої зустрічі, за його словами, може бути автомобільний затор, у якому він опиняється, кваплячись на роботу, різні неприємності впродовж робочого дня, невдала покупка в магазині і т. п.
З дитинства пам’ятаю розповідь своєї бабусі, що одного разу на світанку, несучи воду, вона здибала чоловіка, котрий працював на якійсь будові, а недавно прибув до села. І коли той привітався й запитав її, чого вона так рано встала, раптом відчула себе дуже погано і ледве дійшла до хати. Через якийсь час той чоловік зайшов до помешкання і з сумним виглядом сказав, що виною погіршення її стану був він... А відтак повідав, що його в ранньому дитинстві мама двічі відлучала від грудей. Виявляється, повір’я, що такі люди спроможні ненавмисне вже самим своїм поглядом робити пристріт (вроки), здавен поширене Україні, і чоловік щиро цьому вірив.
Родичка розповідала про ще один варіант нового, вже позитивного магічного забобону, який виник у Києві. Проживаючи під містом і будучи вагітною, вона не могла спокійно пройти узбіччям дороги — біля неї відразу зупинялися круті машини і їхні водії пропонували підвезти її. Як з’ясувалося, серед бізнесменів у наші часи народилося і живе повір’я, що того, хто підвезе вагітну жінку, чекає успіх...
Якщо забобони чи здатність вректи когось — із розряду «легкої» магії, то до «важкої кавалерії» належать ті, хто може задарма передбачати майбутнє, хто використовує магію в добрих чи поганих намірах. Таких підозрюють у якихось взаєминах з надприродними силами. Віддавна широкий загал вірив, що ці особи можуть впливати на матеріальний і душевний стан інших людей, надсилати на них різні хвороби, змінювати їхні долі чи взагалі руйнувати їх майбутнє. Заклинання і відмовляння ворожок, чарівників викликали страх і одночасно приваблювали до себе обіцянкою в допомозі і звільнення від багатьох лих.
Не раз доводилося зустрічатися з людьми, здебільшого цілком сучасними, з вищою освітою, яких при слові «магія» брав певний острах, а на розмови про неї в них існувало підсвідоме табу. Виявляється, розуміння магії в багатьох досить звужене і воно переважно пов’язане зі здатністю магів, яких ще називають ворожками, чаклунами, чарівниками, чинити зло іншим людям з допомогою певних магічних обрядів. Та це лише одна гілка магії, причому далеко не головна. З науково-етнологічного погляду, магія (ворожіння, чародійство, чаклунство) визначається як обряди, пов’язані з вірою в надприродні здібності мага (чарівника, ворожбита) впливати на людей і явища природи, виконуючи певні магічні ритуали. Таке розуміння ррунтується на вірі в здійснення бажань без застосування фізичних зусиль. і саме ця здатність творити щось без таких затрат і бути всесильним, як магнітом притягує до себе багатьох людей.
Наприклад, можливість сісти на мітлу й полетіти, як колись, за переказами, це робили відьми, які літали на Лису гору в Києві на свої шабаші. Ту саму мету простежуємо в пошуках цвіту папороті на івана Купала, з допомогою якого можна знайти закопаний золотий скарб, тобто швидко розбагатіти, не доклавши особливих зусиль. До магії належить також віра у спроможність чаклунів набувати вигляду інших людей, перетворюватися на котів, вовків, собак.
...Аж до підливання «мертвою» водою
Відомий етнограф-аматор П. іванов (1837—1931 рр.) передає розповіді селян Харківщини, правда, з певним відтінком гумору, про те, як у давнину українці боролися із засухами з допомогою магії. Для цього вони купали відьму та обливали її водою. Щоб відвернути грозу, застосовували інший спосіб: відьма мусила стати навкарачки спиною до хмари, що насувалася, підійняти свою спідницю й імітувати вітер та грозу. В результаті цих дій хмара нібито розсіювалася-щезала. Ще простіше було для відьми перетворити хмару на жабу, посадити її в глечик, і небо залишалося ясним та безхмарним, допоки жаба-хмара сиділа у глечику... До речі, африканські пігмеї вірять, що наближення небажаної грози можна зупинити свистом, і часто при появі першого грому та блискавки починають свистіти.
А ось один із способів привернути до себе кохання, виписаний уже з сучасного посібника з магії. Взяти дві свічки з воску, скрутити їх разом гвинтом, приговорюючи при цьому: «Як ці дві свічки сплетені разом, так і ми з тобою будемо сплетені». Потім запалюють їх перед образом і кажуть: «Я не свічку запалюю, а душу і серце запалюю раба (ім’я) до мене, раби (ім’я), навіки». Палити необхідно дев’ять разів. Як бачимо, магічний рецепт сімейного щастя не дуже складний і не потребує великих зусиль і коштів.
У багатьох відомих казках різних часів та народів також ідеться про магічні явища. Зокрема, в казці «іван, мужичий син» герой каже своїм побратимам-богатирям, що коли під час його битви зі змієм на калиновім мості з повішеної ним рукавички на стіні будинку буде капати кров, щоб вони випустили його коня. Тут неявно стверджується, що стан і становище людини, те, добре їй чи погано, може бути визначено на великій віддалі, за виглядом її особистої речі. А кажучи сучасною мовою, тут ідеться про своєрідний магічно-телепатичний зв’язок. Загалом маги не байдужі до особистих речей людей. Зокрема чорна магія, себто така, дії якої спрямовані на завдання шкоди людині, на відміну від білої, яка нібито йде їй на користь, спеціалізується на небіжчиках. Згідно з її постулатами, чорний маг може з допомогою кісток мерця або взагалі всього, чого торкнулося дихання смерті, зробити людей сліпими, глухими і німими — такими самими, як померлий.
У середньовічній Європі існувало повір’я, що частина мотузки, на якій висів вішальник, приносила удачу. В Україні теж існують подібні до цих повір’я. На воду, якою обмивають мерців, і на шнурки якими зв’язують їм руки, ноги та підв’язують щелепи, серед наших ворожок існує чималий попит, який вони пояснюють магічною силою цих речей. Після проведення над цими атрибутами певних ритуальних наговорів-нашіптувань і дійств ці речі стають готові для виконання своїх «прямих» функцій. Підливання «мертвою» водою людини чи її обійстя нібито може підточити здоров’я та призвести до смерті цієї людини. Правда, мені довелося чути, що в деяких регіонах України вважають, що така вода із заможного небіжчика, навпаки, приносить багатство «підлитому». А шнурок, знятий з померлого, якщо його тримати у своєму гаманці, начебто сприяє постійному наповненню його грошима...
Як бачимо, за рівнем цих магічних вірувань, на відміну від багатьох інших речей, ми таки належимо до повноцінних європейських країн. Або ще такий приклад. Скажімо, майже всі німецькі селяни дотримуються думки, що вирваний зуб потрібно засунути в мишачу нору.
Вважається, що коли зробити так з молочним зубом, який випав у дитини, то вона на все життя буде позбавлена від зубного болю. Або ж власникові втраченого зуба потрібно зайти за піч і перекинути зуб через голову, примовляючи: «Дай мені, мишко, свій залізний зуб. На, візьми мій зуб, кістяний». Після цього, мовляв, у нього будуть ідеальні зуби. Таке повір’я існує і в українців. Певно, не одного з нас у ранньому дитинстві, особливо тих, хто зростав у селі, при випаданні молочного зуба наші мами напоумляли чинити так само.
Гуцульські повір’я із «золотого» фонду
Відомий англійський релігієзнавець і етнолог Джеймс Фрезер (1854—1941 рр.) — найбільший авторитет магієзнавства — у своїй фундаментальній праці «Золота гілка» зібрав величезний фактичний матеріал про різні магічні обряди в багатьох народів світу. Для нас цікавими є передусім його описи містичних вірувань українців. Ось лише деякі з них. Приміром, гуцулки вважають, що, помившись у проточній воді і повторивши: «Ластівко, ластівко, забери з собою мої веснянки, а мені дай рум’яні щоки», вони зможуть позбутися ластовиння. Дружина гуцула-мисливця не могла прясти, доки її чоловік полює. інакше, мовляв, дичина крутитиметься, як веретено, і мисливець не зуміє її вбити.
А напередодні Різдва на Гуцульщині запалюють вогонь тертям шматків дерева і підтримують його протягом свята. Цікаво, що віра в те, нібито залишки недогорілого святочного поліна, якщо зберігати його протягом року, мають здатність захищати будинок від вогню і особливо від блискавки, була поширена фактично по всій Україні. Вогнем з такого поліна в інших областях України запалювали свічки в церкві, обкурювали худобу, його також використовували як захист під час епідемій. Оскільки святочне поліно часто було дубове, можна припустити, що цей звичай є пережитком прадавнього арійського вірування, яке пов’язувало дуб з богом грому.
Є в нашого народу й повір’я, що мають «інтернаціональний» характер. Наприклад, гуцули вірять, що той, з чийого остриженого волосся миші зроблять собі гніздо, терпітиме від головного болю або ж навіть матиме розлади мислення. А німці переконані, що таке саме лихо спіткає людину, якщо з її остриженого волосся складуть собі гніздо птахи: крім головного болю, на шкірі голови в цьому разі може з’явитися висипка. До речі, це вірування поширене і в наш час.
Дві основи для магічних дій
За спостереженнями Фрезера, магічне мислення ррунтується на двох принципах. Перший він називає законом подібності, коли живу людину ототожнюють з її світлиною чи іншим зображенням. Якщо маг відтинає голову чи пробиває голкою груди на фотографії чи виліпленій з воску або з глини скульптурі особи, то це нібито має статися і з оригіналом. Другий принцип — це так званий закон єдності, в основі якого таїться припущення, що предмети, які протягом якогось часу були поєднані один з одним, відтак, після припинення прямого контакту, взаємодіють і далі, на відстані.
Найдужче це проявляється у ставленні до одягу. Якою б дивною не видавалася віра в магічний зв’язок між людиною та її вбранням, тобто в те, що нібито все, що трапилося з ним, буцімто відбивається і на самій людині, навіть якщо в цей час вона перебуває дуже далеко, такі повір’я існують у багатьох народів. Вважають, зокрема, що достатньо провести певні магічні дії над сорочкою чи майкою людини, щоби вплинути на її стан, навіть якщо вона, можливо, вже й ніколи не одягне їх.
З другого боку, й досі якась частина людей вірить, що вживані речі, придбані на ринку чи в крамницях секонд-хенду, зберігають на собі енергетику їхніх колишніх власників. Тим-то, щоби позбутись її, надто ж якщо вона, ймовірно, була негативною, про всяк випадок над такими покупками дехто виконує магічні дійства типу хрещення, промовляння відворотних молитов тощо.
Соціальна потреба психотерапії...
Магію в тому чи іншому вигляді можна віднайти у всіх народів, котрі проживають у розрізнених куточках усієї земної кулі. Тисячолітня боротьба з нею, яку вела християнська Церква, не дуже щось змінила у ставленні людей до неї. Напрошується думка, що існували й існують якісь загальнолюдські потреби в ній, а в її основі закладено якась соціальну суть. Тобто магію не можна сприймати як суцільний негатив.
Ось одне з вірогідних пояснень причин її виникнення і невмирущості. Дуже часто людина потрапляє у, здавалося б, безнадійну ситуацію: хтось залишився без джерела існування, в когось виникли проблеми на роботі, іншого спіткало стихійне лихо чи смерть близької людини, важка хвороба чи серйозна сварка з кимось із близьких, а хтось потерпає від подружньої зради, нерозділеного кохання, неможливості протистояти набагато сильнішому кривднику.
Чому так сталося зі мною? — запитує такий потерпілий самого себе, не розуміючи у відчаї, чому саме те чи інше випробування звалилося на нього. А оскільки такі ситуації можуть нерідко заводити й у глухий кут, на допомогу бідолашним приходять маги. У цьому разі вони виконують функції сучасних психологів-психотерапевтів. Оскільки їхня робота полягає в ритуальній оптимізації людської поведінки, у специфічному навіюванні їм віри, що після проведення магічного дійства обставини зміняться на краще. В такий спосіб переборюється страх і вселяється надія на вихід із глухого кута.
Вироблені впродовж тисячоліть магічні ритуали схиляють нас до того, що в наших бідах винні не ми самі, а що їхня причина — цілковито зовнішня, що нам із заздрощів підлито, обсипано чи іншим чином пороблено, тобто нам хтось заподіяв зло, дію якого неможливо перебороти своїми силами. Але це, мовляв, можна відробити, застосовуючи ті самі магічні методи, лише мовби повернуті в інший бік.
...Чи спосіб видурювання грошей?
Лихо, однак, у тому, що для декого з магів-ворожок, які зловживають на людській вірі чи скоріше марновірстві, магія перетворилась на «дійну корову». Нерідко на ниві невідомого і таємничого пишно процвітають паразити, заробляючи на людських страхах і сподіваннях. Ніби допомагаючи, вони насправді вселяють у людину невпевненість у своїх силах і можливостях, що виводить її з душевної рівноваги, спонукають сумніватися в доцільності тих чи інших дій, навіть якщо вони з її точки зору правильні. Мета цих «магічних» дій — виманити гроші. Тут можна наводити безліч прикладів. Скажімо, зі злістю кинуте старою циганкою вслід молодій вразливій дівчині, котра не захотіла, щоб їй поворожили, щось на кшталт «Зостанешся самотньою!», справді може надовго відсунути час її одруження. Так народжуються легенди про злу магічну силу проклять. і їх підтримують саме ті, хто використовує такі психологічні установки як засіб для видурювання грошей...
Не так давно довелося чути від продавця цирконієвих браслетів про їхні буцімто надзвичайні магічно-лікувальні властивості, що нібито вони на правій руці, допомагають від високого артеріального тиску, а на лівиці — від низького. Судячи з того, як інтенсивно продавали ці браслети, люди вірили тому, що їм казали.
Можна зробити висновок, що загадка магії пов’язана передусім з феноменом самої людини, з досі непізнаними до кінця таємницями її психіки, а також з її світобаченням, емоційністю, життєвим досвідом, умінням переконувати інших у своїй правоті. В одних випадках магія може допомогти, в других — зашкодить. Вибір залишається за кожним із нас. Варто лише пам’ятати, що серед «магів», які говорять і рекламують свою здатність робити магічні дії, чимало таких, для кого обман інших і страх, який вони викликають у людей, є лише способом і засобом заробітку грошей.
