Згідно з поширеною в ЗМІ інформацією, одеські громадські організації, які називають себе "Євреї проти антисемітизму" та "Євреї проти Гурвіца", запланували проведення у Львові 22 червня "антифашистського" мітингу. За наявною у нас інформацією (див. аналітичну довідку в додатку), ці організації не представляють ані єврейську громаду України, ані єврейську спільноту Одеси, і не мають жодного морального права говорити від імені євреїв України. Їх провокаційна діяльність, спрямована на дестабілізацію міжетнічних відносин в країні, раніше засуджувалася єврейськими громадськими організаціями Одеси, рабинами, організаціями колишніх в'язнів ґетто і концтаборів, Праведниками народів світу, Посольством Держави Ізраїль в Україні. Більше того, за наявною у нас інформацією, за цими ефемерними структурами стоять інтереси радикальних проросійських угрупувань, а керівництво обох Комітетів неодноразово було помічене у відвертій антисемітській пропаганді.
Асоціація єврейських організацій і громад України, що об'єднує 266 організацій з 90 міст, рішуче засуджує спробу використання трагічної дати скорботи і пам'яті в політичних цілях. Ваад України підкреслює неприпустимість провокацій цього дня і закликає усі конструктивні державні, міські та громадські сили докласти своїх зусиль для мінімізації можливих негативних наслідків діяльності провокаторів.
20.06.2011
Окрім того подаю інформацію В'ячеслава Ліхачова про організацію "Євреї проти антисемітизму": хто стоїть за провокаторами?
"Як повідомлялося раніше, дві одеські організації – "Євреї проти Гурвіца" та "Євреї проти антисемітизму" мають намір провести у Львові 22 червня акцію – мітинг, який, згідно з поданою до Львівської міськради заявкою, триватиме від четвертої години ранку до півночі.
Офіційну заявку складено російською мовою на бланку незареєстрованої громадської організації "Комітет Євреї проти антисемітизму", прикрашеному шестикінечною зіркою та малозрозумілими карикатурами, і підписано формальним головою Комітету Розою Центер. У тексті заявки зазначається, що мітинг присвячено пам'яті євреїв, загиблих від рук "нелюдей – українських націоналістів, шухевичів, бандерівців та інших фашистських покидьків", а також проти "політики фашизму, антисемітизму та голокосту [sic!], що проводиться владою м. Львова та Україною".
За межами Одеси широкому загалу Комітет "Євреї проти Гурвіца" відомий здебільшого вимогами присвоїти Йосипові Сталіну статус Праведника народів світу N1, з якими активісти угруповання останнім часом виступають особливо активно.
Внаслідок цього зрозуміло, що у Львові з пересторогою поставилися до ініціативи проведення акції сталіністів 22 червня. Настороженість львів'ян стає зрозумілішою, якщо згадати, що провокації сталінських проросійських екстремістських угруповань 9 травня ц.р. призвели до зіткненнями з представниками українських праворадикальних сил.
18 червня перебуваючи з робочим візитом у Львові голова Генеральної ради Євроазіатського єврейського конгресу (ЄАЄК), голова Асоціації єврейських організацій і громад (Вааду) України, відомий правозахисник і колишній дисидент Йосиф Зісельс в бесіді з журналістами охарактеризував ініціативу одеських організацій як "сплановану антиукраїнську провокацію"
"Більш витонченого блюзнірства годі було б придумати: скільки горя і нещастя завдала радянська влада євреям, як можна це забути?" – заявив лідер Вааду України.
Зазначені обставини змушують уважніше придивитися до організацій, які виступили з ініціативою проведення такого акції. Розслідуванням, проведене редакцією порталу eajc.org, встановило: реальне керівництво в цих організаціях, створених лише з політтехнологічними цілями, здійснюють аж ніяк не євреї, а люди, що мають безпосереднє відношення до радикальних російських націоналістичних угруповань, які активно використовують відверто антисемітську риторику.
Комітет "Євреї проти Гурвіца", створений на початку 2010 р., встиг прославитися участю у відверто антисемітській політтехнологічній кампанії, спрямованій напередодні виборів до місцевих рад проти тодішнього голови Одеської державної міської адміністрації Едуарда Гурвіца. Сам бренд "Євреї проти Гурвіца" вигадав одеський бізнесмен і опонент тодішнього міського голови Вадим Чорний, що кілька років перед тим вступив у конфлікт з Е. Гурвіцем на ґрунті комерційних інтересів. В. Чорний – колоритна фігура, яка має великий досвід проведення політтехнологічних кампаній, пов'язаних насамперед з так званим "чорним піаром" і замовною імітацією протестних дій з різних приводів. Наприкінці 2010 р. він став, по суті, "технічним" кандидатом у мери міста, що доклав зусиль до дискредитації Е. Гурвіца та був працевлаштований після виборів їхнім переможцем, новим одеським головою Олексієм Костусєвим до міськради. (У дужках зауважимо, що сам О. Костусєв і його оточення в ході виборів дозволяли собі на адресу Гурвіца заяви, що межують з антисемітизмом.) Однак В. Чорний, який раніше з політтехнологічних цілей виступав від імені найрізноманітніших груп – від Союзу анархістів до міфічного українського відділення єврейського праворадикального угруповання Бней Елім – від діяльності Комітету "Євреї проти Гурвіца" швидко відійшов, заявивши, що "вже на етапі реєстрації ми відмовилися від цієї акції, через те, що її відверто тягло в антисемітський тон".
Антисемітські і провокаційні мотиви в діяльності угруповання були очевидними. Влітку 2010 р. Комітет "Євреї проти Гурвіца" проводив акції з використанням ізраїльського прапора та плакатів типу ""Всю Одессу вверг еврей в мерзость и неразбериху. Вот как может воробей изнасиловать слониху" (Віршик явно експлуатує застаріле, але й досі вживане в розмовній мові жаргонне визначення горобця словом "жид").У липні 2010 р. Надзвичайний і Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Зіна Калай-Клайтман була змушена направити листа формальному керівникові Комітету Розі Цетнер, в якому просила припинити використовувати ізраїльську державну символіку в провокаційних акціях організації.
Від імені Комітету на всіх заходах виступає Олександр Іванович Єременко, що, як можна судити, не має жодного стосунку до єврейства, однак очолює цілий ряд досить дивних організацій (і часто є єдиним їхнім членом). Зокрема, разом з Розою Цетнер О. Єременко брав участь, паралельно з Комітетом, також в акціях ефемерної Партії Сталіна.
Започаткована 2010 р. спроба уславлення Сталіна активістами Комітету "Євреї проти Гурвіца" скінчилася скандалом. Активісти організації прийшли непроханими гостями із плакатами, що вимагали визнання Йосипа Сталіна Праведником народів світу на зустріч колишніх в'язнів ґето, нацистських концтаборів і Праведників народів світу у Прохоровському сквері Одеси, але були вигнані обуреними цими діями справжніми Праведниками, які сприйняли гасла представників Комітету як провокаційні та блюзнірські.
Діяльність Комітету "Євреї проти Гурвіца" засудили практично всі керівники єврейських організацій та громадські лідери Одеси, головний рабин Одеси і Півдня України Авраам Вольф, обласна Асоціація євреїв – колишніх в'язнів ґето і фашистських концтаборів. Однак це не зупинило провокаторів, і вони вирішили вийти на всеукраїнський рівень, анонсувавши створення міжреґіональної організації "Євреї проти антисемітизму".
Після оприлюднення ініціативи про проведення мітингу у Львові 22 червня, редакція порталу eajc.org зробила спробу зв'язатися з головою обох Комітетів Розою Цетнер, однак трубку мобільного телефону, номер якого було зазначено на її візитівці (цей самий номер наведено у бланку офіційної заявки на мітинг у Львові), зняв згадуваний вище Олександр Єременко, який представився відповідальним секретарем організацій. У ході бесіди О. Єременко звинувачував владу Україні в здійсненні "фашистської і голокостної політики", стверджував, що саме "держава Україні створена на антисемітських, нацистських, голокостних засадах", що одеське міське керівництво "займається Голокостом шляхом знищення людей, шляхом спалювання людей". "Конкретні факти Голокосту ми маємо на вищому рівні", заявив О. Єременко в подальшій розмові з членом Генеральної ради ЄАЄК В'ячеславом Ліхачовим, "Партія реґіонів свідомо підтримує антисемітські, неонацистські, голокостні відносини з метою збагачення певних осіб". Судячи з "неповторного" стилю, текст заявки на мітинг 22 червня, підписаний Р. Цетнер, написано саме О. Єременком.
Розповідаючи в ході телефонної розмови про діяльність Комітетів, О. Єременко підтвердив, що вони мають підтримку з боку радикальної проросійської організації ЗУБР (Всеукраїнське громадське об'єднання "За Україну, Білорусь і Росію"), відомої своєю відверто антисемітською пропагандою. Досить сказати, що Інтернет-видання цього об'єднання "Зазубрина" було єдиним в Україні веб-сайтом, щодо якого було порушено кримінальну справу за статтею 161 КК ("розпалювання міжнаціональної ворожнечі"), саме з приводу розміщення антисемітських матеріалів. Це, однак, не заважає "єврею проти антисемітизму" Олександру Івановичу Єременку, розповідаючи про діяльність ЗУБР, у певний момент переходити на оповідь від першої особи: "Ще 2007 року ми піднімали червоний прапор Перемоги...". На запитання, кого О. Єременко має на увазі під "ми", відповідальний секретар Комітету "Євреї проти антисемітизму" впевнено підтверджує, що говорить про ЗУБР.
Утім, це не дивно. Інша організація, яку очолює О. Єременко, має екзотичну назву "Око Діаманта" і давно відома своєю ультра-націоналістичною, православно-фундаменталістською та антисемітською спрямованістю. Досить сказати, що в офіційних документах організації, поданих в Одеську обласну держадміністрацію і підписаних О. Єременком, зазначено, що вона "протидіє" "диверсійній, бандитській і терористичній діяльності США, [...] Ізраїлю, Моссаду", а також "сіонізму, хабадізму, лібералізму [...], жідомасонству, сатанізму, талмудізму, фарисейству, встановленню ґлобальної влади Князя Світу Цього, Царства Мошиаха".
Діяльність одеського міського божевільного й антисеміта, що намагається виступати від імені євреїв, сприймалася б як кумедна, коли б не була частиною набагато витонченіших політтехнологічних схем, що мають впливових замовників і професійних організаторів. Багато хто з одеських громадських діячів і журналісти стверджує, що ЗУБР, так само, як і "Око Діаманта" фінансуються місцевим бізнесменом, депутатом міськради, лідером екстремістського проросійського угруповання "Родина", основним організатором львівських провокацій 9 травня Ігорем Марковим. Добре "відпрацювавши" торік на місцевих виборах, на наших очах антисеміти, націонал-радикали, сталіністи і просто божевільні виходять на всеукраїнську арену, і дуже важливо чітко усвідомлювати, з ким ми маємо справу в цьому випадку, і не піддаватися на провокації."
http://eajc.org/page18/news24442.html
