За плечима дві революції, а фіра й нині там: чи варто перевернути державний прапор?

 

 

За плечима незалежної України дві революції, а фіра й нині там. Народ її тягне в одну сторону, влада – в другу, Путін – в третю. 23 роки стажу а досвіду ніякого. Одні лише емоції б’ють через край. Ми скоро захлинемось в тому емоційному блювотинні національного збудження. Коли ми, нарешті, полагодимо ту фіру і гідний фірман спрямує її в єдиний, вірний для країни керунок.

 

Ми живем в режимі прайм-тайм і мозок наш працює в прямому ефірі без вихідних, опрацьовуючи тонни персвазивної інформації. Ми виснажуєм себе спамами, що пачками приходять від політичного істеблішменту, у якого одна мета – вправити нам мізки. І оце інформаційне роздрочення не спадає, а лише набирає обертів. Таке враження, що почалась третя революція – інформаційна. Революція непомітно стала формою нашого життя, то як же нам, затаврованим революцією, вийти з цього стану без спотворених емоцій, без зіпсутого світогляду і без скаліченої віри.

 

Революція, презентація інавгурації, люстрація, євроінтеграція, антикорупція – все це призвело до інфляції, девальвації, мобілізації іще більшої національної інтоксикації. Чим же її погасити і зупинити рвотний рефлекс.

 

Побутує думка, що оте наше «криво-косо-абияк» первісно закладене в кольорах державного прапору України, який своєю неправильною перевернутістю кольорів формує на протязі років споживацьке ставлення політиків щодо влади і щодо країни в цілому, і що найгірше, це ставлення є перманентним.

 

Ми перевернули свою свідомість. Залишилось перевернути державний прапор України?

 

Не знати, чи перевернутість кольорів є хибною, чи навмисною, але чи не всі громадяни України знають, що то є невірне розташування синього і жовтого. Засоби масової інформації, серед яких і телеканал ІСТV, свідомо вживають сполучення слів «жовто-синій». У багатьох українських громадян таке ж жовто-синє бачення навіть на підсвідомому рівні, адже ми машинально вживаємо словосполучення «жовто-синій», а не навпаки.

 

Всі знають історію, коли відома китайська художниця Мао Мао ще на початку 90-х на одному мистецькому заході попросила Президента Кравчука зробити все від нього залежне аби у тільки-но створеній самостійній Україні змінили розташування кольорів на державному прапорі. Вона попередила,що під цим поєднанням кольорів країну очікує неминуча деградація, зрада, занепад і, нарешті, крах. Адже синє зверху і жовте знизу утворюють гексаграму "Пі". А цеодна з чотирьох найгірших з можливих комбінацій, яка розшифровується так: "Будьте пильними і передбачливими. Не беріться ні за одну важливу справу, тому що вона швидше не збудеться, ніж збудеться". Тоді як зворотнє положення кольорів, коли жовте розташоване вгорі, а синє – внизу, утворює зовсім іншу гексаграму "Тай", яка означає: "Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя.Розвиток".Однак Кравчук, якого переконали в тому, що синьо-жовтий прапор символізує голубе небо і золоту пшеницю під ним, тоді віджартувався, мовляв, що корисне для китайця, то для українця – смерть.

 

 

Український художник з Галича Ігор Перекліта нещодавно презентував в Івано-Франківську виставку живопису «Meine Kunst - main Kampf».Ключовими роботами він вважає дві картини, з намальованими на них прапорами, один – жовто-синій, другий – синьо-жовтий.

 

«Ці роботи є досить провокативними,- каже митець, - синьо-жовтий прапор з намальованими ковбасою та короваєм я називаю «ковбасним прапором», а жовто-синій з булавою і шаблею - прапором доблесті, звитяги і перемог. Це моє власне бачення і про це можна довго дискутувати. Сьогоднішній прапор ілюструє бажання просто їсти, не думати, жити примітивно, убого...».

 

 

Українсько-франківський письменник Володимир Єшкілєв посилається на світові закони геральдики, а точніше блазоніки, науки, яка займається геральдичними кольорами, формами і видами усіх елементів герба, разом із поясненням їх сенсу.

 

Згідно цієї науки, верхні полоси мають займати так звані металеві кольори: їх є три – чорний(залізний), білий(срібний) і жовтий(золотий). Вони завжди вверху. Наприклад на прапорі Німеччини чорна полоса зверху, так само на прапорі Естонії і на всіх інших прапорах вірне розташування кольорів. А емалеві кольори – зелений, синій, червоний – мають знаходитись нижче. Тому, блазонної системи кольорів треба дотримуватись дуже скрупульозно.

 

«А байки про синє небо і жовту пшеницю, які ніби-то відображені на нашому прапорові, я називаю «естетикою села», - зізнається письменник, - Якщо ми хочемо бути європейцями, то нам треба слідувати європейським законам геральдики, а якщо ми хочемо бути попуасами, то давайте домалюємо ще банан на прапорі. Деякі кажуть, що від того що прапор у нас перевернутий, то і Україна догори сракою. А про актуальність жовто-синього прапору я писав статтю ще в 1996 році, і треба чітко розуміти, що знаки мають дуже велику роль».

 

У Наталі Стецик, дружини відомого франківського художника і дизайнера Яреми Стецика, своя, особиста, суб’єктивна думка відносно українського стягу.

 

«Я не дуже глибоко є в матеріалі, але для мене, в мій реальний час життя на землі, люди вмирають під синьо-жовтим прапором, тобто за синьо-жовтий прапор…я хочу, щоб це було вирішено на державному рівні, а не на рівні – «одна баба сказала», або «мені так більше подобається»…для мене це важке питання, коли ми починаємо спекулювати…я не проти жовто-синього, я проти, коли ми починаємо сваритися на цю тему, так ніби немає нагальніших справ, ніби все у нас добре, давайте поговоримо про прапор. Я не надаю якогось сенсу кольорам, бо його можна надати будь-чому, насправді сенс приносимо ми самі, він не закладений у відтінках, а що нам закладуть у голову – так і буде. Сам колір не може вплинути настільки, щоб кардинально змінити все».

 

В сахаджа йозі кольори жовтий і синій також мають певне означення.

 

В тонкій системі людини є три канали – лівий, правий і центральний. Лівий канал пов'язаний з правою стороною головного мозку і живить ліву симпатичну нервову систему. Він керує нашими емоціями і бажаннями, і йому відповідає голубий колір.

 

Правий канал пов'язаний з лівою стороною головного мозку і живить він праву симпатичну нервову систему. Цей канал відповідає за наші дії, його колір – жовтий.

 

Відповідно, голубий колір – емоції, а жовтий – дії. Якщо наші бажання і емоції домінують над нашими діями, то ми залишаємся в ілюзії наших бажань, тобто, ми ніби чогось хочем, але до кінця зробити не в змозі, наші емоції не дають нам тверезо оцінити становище, тому треба збавити надмірний емоційний запал. Діяння завжди мають панувати над бажаннями, а у нас навпаки, тому ми подекуди летаргічні. Якщо збалансувати наші бажання і наші дії, то така рівновага приведе нас вцентральний канал - до гармонії і розквіту.

 

 

«Ми думаєм, що знаки, символи і кольори не впливають на нас, хоча їх вплив на людське буття доведено наукою. Наша символіка обрана не випадково. Тризуб також має величезне значеннєве навантаження. З точки зору йоги – це символ Бога. Тризуб – це єдинство, чого нам так зараз не вистачає. Наші предки були дуже духовними людьми і досить багатою нацією в плані фінансовому. Близько десяти тисяч років назад на території сьогоднішньої України панував Золотий Вік. І ми можем думати, що то дурниці чи дрібниці, але повернувши правильно розташовану гаму кольорів на прапорі ми спонукаємо нашу країну до відродження і піднесення», - так пояснила теорію кольорів в сахаджа йозі представник організації сахаджа йоги в Україні Ілона Шукшина.

 

 

З позиції психолога-цілительки і рідновірки Русани Гордієнко жовтий колір– це сонце, а синій – це вода.

 

«Сонце і вода є основними аспектами життя, - розказує Русана, -   Виходить, що вода гасить сонце, вона заливає життєву енергію. Це неприродньо. Від цього й упадок в країні й автоматично депресує народ. І якби повернути історичне розташування кольорів на прапорі, то, я впевнена, це би було початком нових здорових реакцій і зародження нової української землі».

 

То як догрюкатися до глухої – сліпої – німої влади і провести ребрендингову кампанію щодо зміни державного прапору, що дозволить вийти на новий рівень розвитку? Як провести лікнеп для чиновників стосовно прапора, для яких пріорітетним є зберегти статус-кво, не виходячи за його рамки? Як відродити стару оновлену Україну? Як?

 


09.06.2015 Оксана Федорак 2731 1
Коментарі (1)

Михайло Кузбит 2015.06.14, 19:40
Чи варто?ТАК!читаємо,вивчаємо історію свого народу і припиняємо чвари! і не перевертаємо,а робимо,як має бути,бо якщо будемо слухати тих-хто не є глибоко в матеріалі,то для чого їх питати-вчіться ГЛИБОКО!сміх і гріх..................знатоки!
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1759
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

808
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1079
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1504
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2723 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3816

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

914

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

517

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

384

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1068
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5669
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5223
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10602 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1185
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7573
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

935
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1094
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15847
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

336
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1417
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1839
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1741