З глини вийшли

 

/data/blog/126396/665078bc6c7df8fa755cf0217c05b34a.jpg

 

Серед розмаїття вигадок щодо умов і декорацій видовищних поєдинків вирізняються бої у болоті. Особливо маґнетизують глядачів, коли такими розправами займаються жінки. Бажано майже не вбрані. У цьому є щось таке глибоко насильницьке, що уповає до найприхованіших потреб, щось таке, що дає насолоду з-поза меж жаху, огиди і  відрази.

 

Натомість я зауважив, що люди, які повернулися з сибірської каторги і вислання, решту свого життя старанно робили все для того, щоби довкола них було якнайменше болота. Один мені пояснював, що у тих сибірських болотяних місивах регулярне чищення себе, свого одягу, свого закутка було надійним способом не опуститися, не заломитися, не здеморалізуватися, не пропасти у багні.

 

Читаючи спогади бельгійських військовиків, які сто років тому, у 1916 і 1917 роках воювали у складі бронетранспортного батальйону на території Галичини, зауважив, що найвиразнішим образом України стало для них болото. Болото скрізь, все заболочене. І це була все ж таки пісна Галичина, а не українські чорноземи. Можу собі уявити їхню безпорадність, приниження від цієї безпорадності, коли переміщатися можна тільки так, як у снах – коли забуваєш, як вдавалося бігти легко.

 

Пригадую свій бронетранспортний досвід. Заболочені бічні дороги, ліски, запілля, полігони, околиці сіл і містечок. Кілограми землі на чоботах. І одночасно якась параноїдальна основна вимога – кирзаки мають блищати. Вернувшись з війська, я намагався прожити так, щоби вживати тільки такі черевики, які не конче потребують бути чистими.

 

Колись давно я дуже не любив міста, не любив міст. Вважав, що вони якісь неприродні. Ми говорили про це з моїм геніальним тренером з легкої атлетики. Була рання весна, і ми бігли дванадцятикілометровий крос довкола міського озера. Це, до речі, особливий спосіб провадження бесіди – коли біжиш не вперше понад десять кілометрів не на стадіоні.

 

Я просив, аби він сказав, що може приваблювати людей у місті настільки, щоби прагнути до нього, покидаючи села. Тренер навіть зупинився, чого не варто робити на дистанції. Показав рукою на поганенький, але цілісний асфальт на дамбі, по якому ми бігли. Десь були купки снігу, десь калабаньки прозорої води, десь вітер і сонце вже настільки підсушили терен, що асфальт змінив колір, мало не віддзеркалюючи світла. Бачиш – сказав тренер – та хоча би заради того, щоби нарешті вирватися з вічного болота.

 

А я навіть не думав, що аж так поважно. Не врахував двох речей. По-перше, виріс у горах. А по-друге, виріс коло хати чоловіка, який повернувся з сибірської каторги і висилки. У горах болота менше, бо каміння, глина, фоси, трави, обмаль городів, колії. Найгірше, що там буває – це зруби і лісові дороги, якими звозять стовбури. А на подвір'ї завжди було чисто, бо кожного дня усувалося все, що може бруд спричинити.

 

Підтверджуючи  великий закон про порції праці. Той закон такий – для того, аби було так, треба вкласти таку-то працю. І вкладати її ліпше на початкових етапах траєкторії. Хоч тоді і здається, що пощо щось робити, коли все і так йде своїм ходом. Але нє… Усе незроблене вчасно обертається трохи пізніше або завалом того, що треба зробити, або змиренням з тим, що цього всього і так не переробиш. Як у ПВО або ще чомусь серйознішому – якщо не злапати ракету у польоті, то доведеться прибирати після того, як вона гепнеться і вибухне.

 

Тепер мені здається, що у колишніх втікачів до міста нічого не вдалося. Бо відбулося сакральне  повернення до джерел. Як не вони, то їхні діти знову живуть у болоті. Навіть у Львові, не кажучи про щось задрипаніше. Всілякі шматки незацементованої і незасіяної травою землі, крізь які прокладають стежки, якісь купи болота, зібрані вздовж доріг і вулиць, базарчики з розтоптаними брудами, все навколо смітників і смітники довкола всього, ці чудесні моменти, коли ціла родина миє заболочені мешти різних фасонів у одній калабані. І вулички у тих місцях, де багато високих парканів і псевдопанських садиб за ними. Щоби потрапити за ворота з газонами, усі повинні подолати то, що було сто років тому.

 

Видів-єм багато різних міст. Але таке, як ми маємо, бачив тільки у Росії. Розумію тих столітньодавнішніх бельгійців, які – перебуваючи в Україні – запам'ятали передовсім болото. Таке саме, як потім на Уралі, в Хабаровську, Владивостоку і Сан-Франціско. Там, де болото нікому не шкодить, лиш додає впевненості. І кажуть на нього глина.

 

Тарас Прохасько, ЗБРУЧ


24.02.2017 Тарас Прохасько 1833 0
Коментарі (0)

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2082
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

836
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

879
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

878 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2681 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1441

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

609

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

330

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

990

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

1097
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

1863
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1056
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

778
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

231
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

14953
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7262
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

696
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

243
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

156
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

268
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

553
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1007