Втома від Полігону

Напевно, усі знають, що у наш часте, що ми звикли називати “політикою”, має кілька рівнів. 

Принаймні два з них відкриті для спостереження через ЗМІ, соціальні мережі, чутки й тому подібне. Найнижчий з них, де живуть “маленькі люди” (на чверть зомбі), які звикли до того, що за них хтось вирішує, й не дуже цим заморочуються, технологи називають Полігоном

Маючи певні “допуски”, можна спостерігати вищий рівень, на якому формуються “великі потоки”– інформаційні, фінансові, настроєві, трендові. На цьому рівні оперують ті, хто має справу з “новими” грошима (в еквівалентах до кількох сотень мільйонів доларів) та довгостроковими технологіями контролю і впливу (“м’якою силою”). Цей рівень називають по-різному: іноді Поверхом, іноді Клубом, але є й інші назви. 

Зрозуміло, що, на відміну від Полігону, Клуб закритий від профанської цікавості людей з вулиці. Але не настільки закритий, щоб інформація звідти не просочувалася до ЗМІ, телеграм-каналів та тих численних (направду численних, без перебільшення) інтелектуалів та митців, яких залучають до систем НЛ-програмування соціального середовища. Вона, ця інформація, й просочується. Іноді з нею граються, як Сурков у своїй новелістиці, іноді вона лягає у фундамент сенсаційної публіцистики.

Проте на рівні Клубу ігри з інформацією й закінчуються. Вже на третьому рівні – назвемо його Пірамідою – вся внутрішня кухня надійно захищена. Витоки звідти бувають хіба раз на десятиліття, а ті, хто до них спричинився, зникають з поля зору. І не те, щоб їх негайно страчували, але… Вони просто потім дуже шкодують і намагаються ніколи більше не робити таких дурниць.

Що й казати про ті два рівні, які вищі (а, може, глибші – як кому подобається) за Піраміду. До Клубу звідти долітають хіба що – гм! – системоутворюючі директиви. Побажання, які Піраміда оформлює у концепції та стратегії, які стають ядром тих програм, що напрацьовує Клуб і спускає униз, для випробовування на Полігоні.

Так ось, знаючі люди стверджують, що десь на верхах (у глибинах) визріла фатальна втома від того, що в останні роки діється на Полігоні. Що там бажають спростити гру.

Причина цього полягає в тому, що реальні процеси йдуть не туди, куди їх спрямували років 300 тому. Ще у 90-х все наче було добре, та відтоді відбулися принаймні чотири непередбачувані системні збої (“чорні лебеді”, а я б сказав, “лебеді бурячкового кольору”), які вплинули на глобальний вектор розвитку. Ну чисто як у романі “Фонд”Азімова.

Ще у 80-х аналітики прогнозували, що “епоха номад” призведе до руйнування не лише “берлінськихстін”, успадкованих від тупикових десятиліть Модерну, а й стін, в яких замуроване зло. Не дарма образ зруйнованої захисної стіни виник у популярних серіалах. Приклад самопроголошеного ультраконсервативного Халіфату 2014-2019 рр. довів, що будь-якої миті на Полігоні може виникнути реплікантна антисистема, яку не зупиняють ані культурні, ані цивілізаційні коди; яку не зупинить жодна програма Клубу й жодна стратегія Піраміди; яку можна зупинити лише грубою силою. Тобто так, як зупиняли зло в часи фараонів.

Це, загалом, ставить жирний хрест на всій методології “м’якої сили”, на всій тій технократичній системі з гуманістичною оболонкою, яку ретельно вибудовували як ефективний замінник релігійних доктрин Середньовіччя. Тобто трильйони доларів та кілька століть пішли котам під хвости.

Можемо припустити, що на вищих рівнях запитали себе: “Чи можна це виправити?”А відтак: “А чи не дешевше буде почати все з нуля?” Й третє питання: “Де розташований той «нуль»?”

Коли ми розглядаємо всі судоми сучасного системного мислення, маємо тримати в полі уваги ці три питання. Бо ще 20 років тому про це ніхто не запитував. Усі вірили в те, що “парадигма прогресу” добре відпрацьовує вкладені в неї гроші, що на Полігоні всі більш-менш солідарно крокують в напрямі цього “прогресу”, Клуб успішно вибудовує кіношні та ігрові візії світлого майбутнього, а Піраміда поволі впроваджує в дію стратегію “модульного людства”, яке радісно й віддано обслуговує примхи та фантазії п’яти сотень анонімних виродків.

Що змінилося за два десятиліття? На перший погляд – майже нічого. Хто дивився ширше, бачив, як деградують елітні практики мислення та вищі форми креативності, як сходить на повне лайно філософія, як ходить безглуздим колом повторень та цитат мистецтво, як відверті ідіоти та аферисти все частіше й частіше стають героями і пророками Полігону, як вироджується Клуб, де на місце мислителів приходять стейкхолдери з набором вмінь замість знань. А дехто знав й про те, що відбувається з Пірамідою, яка заблукала між трьох дерев, бо від надмірної ситості рано чи пізно засинає уява.

Але з Клубом і Пірамідою простіше. Це рівні інструментальні. Полігон занадто громіздкий (просто колосальний), щоби з ним можна було вчинити за принципом “театр закритий, ляльки – до скрині”. І навіть якщо на вищих рівнях домовляться про те, де розташований “нуль”і з якого акту п’єси починати сценарій “чистого листа”, це не дасть відповіді на четверте питання: “А як це зробити?”

Ну, припустимо, що на верхніх рівнях погодилися віднести на смітник Постмодерн й повернутися до “великого сценарію” Модерну. Припустимо. Хто саме регулюватиме повернення глобального суспільства до стрижневих ієрархічних моделей, зокрема – до ієрархічної моделі “трьох світів”? Недороблений світовий уряд? Учасники договорняку під назвою “G20”? І чим регулюватиме? Відповідь: “Потрібна штучна глобальна криза, а після неї – два-три десятиліття кропіткої праці Піраміди і Клубу, плюс нові трильйони доларів”.

І що воно дасть? Світ “директивної версії” Гіпермодерну, розділений між п’ятьма або ж сімома центрами, які володітимуть технологіями штучного інтелекту. Центрами, що візьмуть на себе функції світової жандармерії Полігону та роль провідників ретроградної стратегії Піраміди.

Так це ж не вихід, адже “директивна версія” потребує цілої армії компетентних управлінців, які мислять категоріями ієрархічного світу. Такої навіть у Китаї немає. А ще “директивна версія” вимагає глобальної травми. І хто гарантуватиме, що нанесення Полігону такої травми буде проходити під солідарним та відповідальним контролем усіх гравців?

Гарантії вимагають довіри. Довіра будується відмовою від кланового егоїзму. А такої відмови не передбачається у світі, де ієрархія цінностей розмита до самого фундаменту. 

Є лише втома від Полігону і порожнеча на вищих рівнях. На берегах Манасаровару можуть підтвердити.

matrix-info.com


09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1142
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

907
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1035
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7055
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1692
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2459

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

212

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

530

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1565

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

824
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1032
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

538
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

899
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1210
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

772
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1333 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

923
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37263 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

992
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1255
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

750
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2887 13