Вони загинули за нас: Віктор Яков’як

 

У минулу п’ятницю міліціонеру спеціального підрозділу міліції УМВС України в Івано-Франківській області старшому сержанту міліції Віктору Яков’яку виповнилося б двадцять шість років. Він був наймолодшим із семи прикарпатських міліціонерів, які загинули під час проведення антитерористичної операції на Донеччині.

Уродженець села Голосків Коломийського району Віктор Яков’як здобув мирну професію столяра, закінчивши Івано-Франківський професійний будівельний ліцей. У 2007-2008 роках служив у Збройних силах України. Через рік після демобілізації став міліціонером спецпідрозділу «Беркут». З початку проведення антитерористичної операції разом із своїми бойовими побратимами виїхав у своє останнє, як виявилося, службове відрядження. Віктор захищав стратегічно важливий пункт нашої армії на горі Карачун, в Слов’янську. Загинув 29 травня, коли терористи збили український вертоліт, в якому військові та міліціонери мали відбути на ротацію.

Віктор Яков’як

Журналісти зібрали спогади про Віктора Яков’яка. Їх не можна читати без щему в серці. «Знаєте, мені досі не віриться, що це сталося, іноді я дістаю мобільний, починаю набирати номер Віті, а потім згадую, що його вже немає, – розповідає друг дитинства Михайло Боднар. – Ми з ним дружили зі школи, вчилися в паралельних класах. Це був добрий чоловік і надійний друг. Коли він потрапив у зону АТО, ми часто телефонували один одному, він розповідав, як йому служиться.

Вони стояли на горі Карачун, де телевежа, їх часто обстрілювали терористи. Казав, що дуже довго у наших хлопців були проблеми з водою – виділяли не більш двох літрів на день на людину. Потім начебто налагодилося. Але всі ці негаразди Вітя сприймав спокійно – два літра води, значить, два літра. Казав, що це не важливо – головне відстояти Батьківщину, не пустити терористів в інші області, щоб не гинули мирні люди. Мріяв повернутися і зробити пропозицію своїй дівчині Ользі – вони давно зустрічаються».

У рідному селі Голосків у Віктора залишилася велика родина: батьки-пенсіонери, дві сестри і два брати.

– На Великдень ми зібралися всією родиною, і тоді Вітя сказав, що їде на війну захищати країну, – розповідає молодша сестра загиблого Марина, насилу стримуючи сльози. – Мама заплакала, просила цього не робити. Ми всі як могли його відмовляли, а він відповів: «Хто, якщо не ми? Ми повинні захищати Україну, інакше терористи з «зеленими чоловічками» прийдуть на нашу землю, прийдуть у наше село».

На війну поїхав разом із бойовим другом Петром Остап’юком (загинув разом із Віктором). Вони були, як брати. Мені брат ніколи не скаржився, не говорив, що там, на Сході, відбувалося насправді. Не хотів, щоб ми знали, не хотів, щоб хвилювалися. Тільки одного разу, за кілька днів до смерті, попросив: «Сестричко, помолись за мене, і маму попроси - нехай теж помолиться!» Тоді я зрозуміла, наскільки там страшно...»

Товариші по службі розповідають, що в часи Майдану Віктор був відряджений до Києва, але в протестувальників не стріляв і в розгоні студентів не брав участі.

– Йому батько сказав, мовляв, якщо піднімеш руку на українців – не пробачу, роби що хочеш, хоч рапорт пиши, але беззбройних людей не бий, - говорить товариш по службі Олександр. – Він дав батькові слово і дотримав його, а коли прийшла війна в країну – одним з перших пішов на фронт.

«Я його люблю і буду любити, – говорить Ольга, дівчина загиблого міліціонера. – Це була небайдужа і дуже чесна людина. Пригадую випадок, коли ми гуляли разом, а через дорогу йшла жінка, і вона загубила неї сто гривень. Він сказав мені, мовляв, почекай, а сам перебіг дорогу, підняв купюру і повернув. Він не міг залишатися осторонь, якщо кривдили слабких. З ним я себе почувала дуже спокійно, він був турботливий і ніжний. Часто багато грошей витрачав на подарунки, я говорила, що не треба, а він все одно збирав і щось дарував. Останній такий подарунок – срібний браслетик і сережки...»

Оля розповідає, що вночі, напередодні трагедії, їй приснився страшний сон: викопана могила, в яку ось-ось повинен лягти хтось із близьких. «Я подзвонила вранці, хотіла просто почути його голос, про сон не розповідала, щоб не накручувати Вітю, – зітхає дівчина. – Але ми навіть толком поговорити не змогли: він пообіцяв передзвонити, як тільки з'явиться хвилиночка».

Увечері Оля дивилася новини. Коли побачила сюжет про збитий вертоліт, відразу все зрозуміла. «Я його люблю і буду любити, – говорить вона. – Це мій Герой. А Герої не вмирають…».


12.08.2014 2077 0
Коментарі (0)

30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

219
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

491
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1596
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2858
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2399
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2384

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

358

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

540

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1388

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1474
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

501
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

362
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

744
30.04.2024

Християни освячують пасхальні традиційні страви, про котрі чітко згадує священник у часі освячення, зокрема м’ясні та молочні. Кошик можна прикрасити барвінком і вишитим рушником.

99
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

243
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26847
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

707
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

258
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

264
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

586
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

744
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

790