В п’ятницю, 23 листопада, в прес-центрі "Вектор" (вул. січових Стрільців, 34) відомий український публіцист та журналіст Володимир Павлів запрезентував свою нову книгу "У пошуках Галичини" та третє видання "Енциклопедії нашого українознавства", яку написали Олександр Кривенко та Володимир Павлів.
Володимир Павлів – один з найбільших інтелектуальних ворохобників теперішньої Галичини і остання його книга має всі шанси стати широко обговорюваною суспільстві.
Автор розповів, що книга "Енциклопедія нашого українознавства" – це свого роду зріз про минуле в тому вигляді як бачили його співавтори, а "У пошуках Галичини" – це швидше провокація до роздумів про майбутнє.
"Коли ми з Сашком Кривенком задумали написати "Енциклопедію нашого українознавства", то вирішили її зробити у вигляді словника. Вийшло 98 сторінок. Я вважав це нашим з Сашком тодішнім "дітвацтвом", але потім до мене зверталися видавці з проханням про перевидання книги. І ось зараз вийшло третє видання видавництва "Фоліо". Друге і третє видання виходили вже після трагічної загибелі Сашка Кривенка, і як ми задумували раніше, я додавав до книги деякі тексти Кривенка і свої, які не ввійшли попередні видання," - ділився спогадами В. Павлів.
«Я не політик, не футуролог, - розповідав Володимир Павлів, - але я хочу розуміти за якими правилами буде жити в майбутньому Галичина. Які є в неї об’єднуючі фактори? Надрелігійні, наднаціональні. Чи комфортно мені буде в ній жити, чи варто готуватися пакувати чемодани?»
«Ті ідеї, які я проголошую в своїх текстах несподівано отримали своїх прихильників в кардинально протилежних таборах – в тому числі несподівано - від так званої сепаратистської течії в «Свободі» і аж до «Руського блоку», - розповів Володимир Павлів, - Своїм завданням я бачив спровокувати дискусію про ці можливі об’єднуючі фактори для мешканців Галичини…. Я себе почуваю кулеметником, який сидить в доті і вистрілює назовні якісь ідеї, які не завжди сприймаються. І я зараз комфортніше, безпечніше почуваюся в тому доті. З’являється відчуття, що вихід з нього є не зовсім безпечним».
Поділився Володимир Павлів про те, куди ми всі рухаємося. Загалом, безрадісно: «Дія, вчинок, активність як така зараз відсутні. На початку 90-х років люди були «дієвішими». Скажімо, для того, щоби видати в умовах імперії самвидавську «антирадянську» газету потрібно було зібрати гроші, поїхати до Вільнюса, щоби там надрукувати, і в наплічнику привезти тираж до Львова, щоби там його роздати на мітингу. Це була дія «в реалі». Це був вчинок у ворожому середовищі. Певності в майбутньому не було. Всяке могло бути… А наша головна сучасна проблема – це відсутність дії. Фактично вся активність перемістилася в Фейсбук. В Фейсбуці ми з 9.00 до 17.00 «воюємо», «рубаємо шаблями ворогів», «мітингуємо», а в 17.00 робочий день закінчується і з ним наша «активність» в мережі. І знов ми стаємо пасивними і мирними…»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Блоги Володимира Павліва на "Фіртці"
