Загострення політичної ситуації завжди провокує владу поставити на перший план не політичну інтригу, а командну схему контролю за ситуацією. Якщо перемагає «чорно-біла» схема протистояння політичних сил, то більш системна з них (та, яка знаходиться у владній позиції) намагається здобути перевагу за рахунок:
- мобілізації фінонсових ресурсів;
- комплектації кадрів з особисто відданих людей, бажано організованих за мілітарним принципом плюс таких, що навчені субординації (тобто колишніх військовослужбовців, працівників силових структур тощо);
- збільшення компетенції за рахунок посилення структур безпеки, розвідки та аналітики;
- формування в середовищі опонетів «п’ятої колони» з професійних провокаторів, залежних від компромату або просто куплених осіб;
- розробка форс-мажорних сценаріїв, підготовка «запасних аеродромів» та законспірованих структур, спроможних пережити публічну поразку влади і готувати реванш.
В останні місяці Івано-Франківська облдержадміністрація опинилась в ситуації жорсткого протистояння з багатоешелонною опозицією, організованою як у класичні структури інституціонального та неінституціонального типів (партії, громадські організації, родинно-політичні корупційні клани, бізнес-спільноти), так і у мережеві структури сучасного типу (опозиційна інтернет-спільнота політизованих блогерів, гуртки інтелектуалів, спільноти соціальних мереж тощо).
Відповідно, влада почала діяти за мілітарними схемами. Очевидно, що такий розвиток подій ще рік тому передбачив голова ІФ ОДА Михайло Вишиванюк, коли у стрункі лави місцевого обласного чиновництва були введені колишні силовики (номінально другою особою в ІФ ОДА став генерал Плав’юк, вихідець з МВС). На чолі місцевої міліції опинилася організаційно сильна фігура – Варцаба.
Другою ознакою перспективної воєнизації влади на обласному рівні стало виділення (призначення?) зі всього «сірого фронту» опозиціонерів в якості показово-піарних «реперних опонентів» членів організації «Тризуб», тобто опозиціонерів найбільш відверто воєнізованого типу.
Цим підводилася певна мотивація власної мобілізованості: якщо, мовляв, нам протистоять «люди з рушницями», правдиві чи бутафорні – не важливо, які орендують приміщення на лініях аеродромних глісад, – то нам сам Бог велів організовуватися та діяти за армійським принципом.
Третя ознака – зняття з підлеглих цивільної недоторканості. Кажуть, що всі чиновники ОДА та райдержадміністрацій підписали заяви на звільнення. До них було доведено «мобілізуючу» інформацію про очікуване 30% скорочення посад в структурах вертикалі державної влади. Таким чином забезпечується армійський принцип негайного зняття з посади людини яка не виконує наказів. Тепер для політичної «фронди» у обласних бюрократів не лишилося жодного маневрового поля.
Четвертою ознакою стало призначення у січні-лютому на ключові посади ОДА двох колишніх офіцерів спецслужб, які мають досвід аналітичної роботи. Раніше команда Вишиванюка дозволяла собі обходитись без професійних аналітиків. Ті рідкісні аналітичні документи, які готувались апаратом ОДА раніше, не витримували жодної критики. Це були радше статистичні звіти, аніж справжні аналітичні документи.
Відсутність фахової аналітики в її сучасному розумінні успішно компенсувалася особистими вміннями самого голови ІФ ОДА чітко знаходити і ключові мотиви, і ключових фігур обласної політики. Але за останні роки відбулося стрибкоподібне ускладнення «ігрового поля» області. І «заточена» під агропром ОДА вже не встигає надійно «перекривати» усі ділянки та «дуги напруги» невидимого фронту. Навіть за допомогою апарату Партії регіонів, де з аналітикою трошки краще (щоправда, за рахунок київських ресурсів, а не місцевих).
Деяким проколам обласної адміністрації можна було без особливого напруження запобігти, якби діям влади передувала якісна аналітична прогнозистика, базована на тому типі інформації, який в пригодницьких книжках називають «агентурним». Як приклади можна привести публічну маніфестацію непокори Вишиванюкові, яку опозиція влаштувала 24 сепня минулого року в Облмуздрамтеатрі та листопадове обрання О.Сича головою обласної ради.
Досі опозиція користувалася «старосвітським» (і, в цілому, «цивільним») стилем роботи керівництва ІФ ОДА. Цей стиль народжувався і шліфувався у 90-их роках і базувався на балансуванні між клановими інтересами. Питання вирішувалися «полюбовно», без надто жорстких засобів впливу, без спротиву опонентів. І вбивство Шкрібляка у 2002 році виглядає чи не єдиною темною плямою на сонячному небі «ери Вишиванюка».
До такої патріархальності всі звикли і, в принципі, прийняли правила гри. Зокрема, за нашими даними, опозиція на місцевому рівні в принципі не готова протистояти грамотній роботі владних структур, озброєних сучасними аналітичними і «розвідувальними» технологіями. В опозиційному середовищі поки що немає спеціалістів з цих питань. Але у випадку, якщо влада перейде на «напівмілітарні» методи роботи з опонентами (а це, очевидно, є вимогою часу), такі спеціалісти, без сумніву, знайдуться. За тим принципом, що на усе «хитре» рано чи пізно знайдеться щось з «гвинтом».
Тому ризикнемо передбачити, що у 2011 році відбудуться певні якісні зміни в ІФ ОДА, пов’язані зі стильовою та змістовою воєнизацією діяльності чиновницького апарата, який готуватимуть до очікуваних політичних (явних та закулісних) битв наступного року. На відміну від львівської ОДА, де за апаратом адміністрації відчувається ненав’язлива, але тверда присутність технологічного штабу Писарчука, ІФ ОДА не має такого технологічного тилу і, відповідно, повинна спиратись (немов за безсмертними завітами Мао Цзедуна) виключно на власні сили. Тому деякі населенці правого крила Білого Дому час від часу згадують ще одну фразу з цитатника Великого Кормчого: «Гвинтівка народжує владу».
Аналітична група «Фіртка-Магус»
