Відстоювали майбутнє України: історії Героїв Небесної сотні з Івано-Франківщини

фото: ілюстроване


Наймасовіші вбивства учасників Революції гідності відбувалися у період з 18 до 20 лютого 2014 року.

За два дні у сутичках із силовиками отримали смертельні поранення семеро протестувальників з Івано-Франківщини. Наймолодшому з них було 19, найстаршому — 64 роки.

Роман Гурик, Сергій Дідич, Ігор Дмитрів, Богдан Калиняк, Ігор Ткачук, Михайло Костишин та Василь Шеремет загинули на Майдані одинадцять років тому. Кожному з них посмертно присвоїли звання "Герой України".

Про це інформує Суспільне, передає Фіртка.

Роман Гурик — наймолодший із шести Героїв Небесної сотні з Івано-Франківщини. 20 лютого минає 11 років з дня його загибелі — 19-річного хлопця снайпер вбив пострілом у голову на Інститутській.

"Коли виходиш зі станції метро "Інститутська", там є невеличкий вазон. Три метри від нього стоїть хрест. Роман був за цим вазоном, прикритий щитом.

Він якраз подивився вниз — і йому влучила куля в голову. Ще десь хвилин сорок до нього ніхто не міг підійти. Коли його забрали, одразу відвезли "швидкою" до лікарні. Його ще оперували, тому що серце билося. О 12:15 воно зупинилося", — каже матір Героя Небесної сотні Ірина Гурик.

Народився Роман Гурик 2 жовтня 1994 року. У листопаді 2013 разом з друзями з Івано-Франківська та хресним татом поїхав на Майдан. Хлопець чотири рази був у столиці. Востаннє — 15 лютого 2014 року.

"Він мені постійно казав: "Мамо, розумієш, у мене — всі там, усі мої друзі. От як ти собі це уявляєш: вони приїдуть з Києва додому, я зустріну їх по дорозі. Скажу, що не поїхав, бо мене мама не пустила? Це — смішно". І тому у мене був вибір без вибору", — так Ірина Гурик пригадує свою спробу відмовити сина від поїздки до Києва.

Роман Гурик загинув під час четвертого підйому до перших барикад. Він допомагав забирати загиблих і поранених. На своїй сторінці у соціальній мережі хлопець залишив останній допис: "Зараз або ніколи. Всі на Грушевського, на смерть". Батьки Романа досі не знають, хто саме вбив їхнього сина.

"Більшості з них уже немає, вони — за кордоном. Зрозуміло, де. Немає ніякої гарантії, що зараз, під час війни повномасштабної, вони далі не розстрілюють наших хлопців", — казала Ірина Гурик напередодні десятих роковин з дня загибелі її сина.

Сергій Дідич із села Стрільче брав участь у двох революціях — Помаранчевій та Гідності. Він загинув 18 лютого 2014 року у Києві. З'ясувати, як саме помер чоловік, його рідним вдалося більше ніж через місяць.

На Революцію гідності Дідич поїхав з дружиною Галиною. Подружжя майже весь час було разом на Майдані.

Сергія Дідича збили в Кріпосному провулку вантажівкою ГАЗ, за кермом якої був інший активіст Майдану — Леонід Бібік.

"Під час суду Леоніда Бібіка амністували згідно із законом, бо він був учасником Революції гідності. "Беркутівцю", який вдарив Сергія по голові, дали умовний термін за співпрацю зі слідством. "Беркутівці" створили ситуацію, в якій Бібік став вбивцею.

Для мене важливо, що я знаю правду: Сергій непросто ходив по Кріпосному провулку і потрапив під колеса машини. Цю ситуацію створили "беркутівці" — затримали, били, розбили голову, не давали зійти з траєкторії автомобіля", — розповідала дружина полеглого Героя Небесної сотні.

У 2017 році Галина Дідич отримала 200 тисяч гривень від Міністерства внутрішніх справ України, як компенсацію за моральну шкоду. Половину суми жінка передала на потреби військових.

Ігор Дмитрів — родом із Калуша. Його шлях на Майдані розпочався у січні 2014 року. Чоловік був активістом 3 сотні самооборони, оборонцем наметового містечка та учасником Автомайдану.

19 лютого 2014 року Ігор Дмитрів востаннє приїхав до Києва. Наступного дня вранці він сказав братові телефоном, що йтиме з побратимами у наступ. Чоловік був "захищений" каскою, будівельними окулярами, алюмінієвою пластиною та протиударним щитом.

В Ігоря Дмитріва влучили чотири кулі. До нього підбіг побратим Андрій Дигдалович, якого в цю мить смертельно поранили. Майданівці відтягли Ігоря на вулиці Інститутській. Лікарі кілька годин боролися за його життя. Ігорю Дмитріву було 30 років.

Богдан Калиняк під час Революції гідності спочатку виходив на протести у Коломиї, а в грудні 2013 року вирушив до Києва у складі 14 сотні самооборони Майдану "Вільні люди".

"Він просто записався у чергу та поставив нас перед фактом, що їде до Києва.

У нас і в думках не було сперечатися з батьком чи якось переконувати його, щоб не їхав. Ми тата підтримували, але, звичайно, переживали.

Однак таким був його вибір, і ми б його не зупинили, і не планували зупиняти. Батько той дух передавав нам — ми тут, на місці, ходили на мітинг", — розповідала донька Героя Небесної сотні Ірина Ільків.

Чоловік чотири рази їздив протестувати у Київ. Під час останньої поїздки, 19 січня, він потрапив під крижану воду водометів "Беркута". Після цього Богдан Калиняк залишився на Майдані — допомагав травмованим і чергував вночі.

Додому він повернувся 26 січня з підвищеною температурою і кашлем, а 28 січня — за день до свого 53-річчя — помер у лікарні.

Народився у Росії, але зростав в Україні Герой Небесної сотні Ігор Ткачук. 20 лютого 2014 року під час Революції гідності його життя зупинила куля в голову.

До протестів у Києві Ігор Ткачук приєднався із другом Юрієм Гошовським у січні 2014 року. 8 лютого він приїхав додому на день народження сина, а через десять днів повернувся на Майдан.

"Пам'ятаю нашу останню телефонну розмову зранку, приблизно о 9:00. Я вже знала, що там дуже багато смертей, і просила, щоб він був дуже обережним.

Він мені сказав, що всю ніч прочергував там і зараз іде спати. Я зраділа, кажу: "Добре, що ти ідеш спати, мені буде спокійніше". А він говорить: "Не хвилюйся, ти мене ще так скоро не здихаєшся!" — згадувала про Ігоря його дружина Марія Ткачук.

Вранці 20 лютого Ігор Ткачук був серед протестувальників, які йшли Інститутською, щоб завадити обстрілам Майдану. О 9:49 він отримав наскрізне кульове поранення голови. Винних у вбивстві чоловіка досі не знайшли.

Михайло Костишин із села Нижній Струтинь приїхав до Києва вночі 30 листопада 2013 року й долучився до самооборони Майдану.

Протестувальник був на мітингах та чергував на барикадах. У січні 2014 року його побили під час протистояння на вулиці Грушевського. 27 січня Михайло Костишин потрапив до однієї зі львівських лікарень. Ймовірні причини погіршення стану здоров'я чоловіка — отруєння та травми після сутичок.

За місяць — 26 лютого 2014 року — Михайло Костишин помер. Йому було 42 роки.

Найстарший Герой Небесної сотні з Івано-Франківщини Василь Шеремет провів на Майдані майже три місяці поспіль — з грудня 2013 року.

18 лютого 2014 року чоловік був серед протестувальників на Інститутській, які вимагали ухвалити законопроєкт про повернення до Конституції 2004 року. Того дня Василя Шеремета обстріляли з водомета та поранили під час сутичок із "беркутівцями".

Медики два тижні боролися за його життя. 4 березня 2014 року Василь Шеремет помер у лікарні. Йому було 64 роки. Героя Небесної сотні поховали в рідному селищі Ланчин 9 березня — на 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.


Редакція Фіртки висловлює щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять Героям України!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних


20.02.2025 Вікторія Матіїв 1140 1
Коментарі (1)

памятаю 2025.02.20, 20:33

Як давно це було і недавно в одному періоді війни з москалями. Майдан змусив росію "відкрити карти" щодо намірів захопити Україну. Нажаль не змогли в повній мірі реалізувати перемогу Майдану і підготуватись до відбиття вторгнення. Влада зайнялась своїми справами і продала загиблих на Майдані не розслідувавши, а традиційно почавши миритись з пророс, хоча на словах ні. В Україні залишились і Медведчук і Бойко і переназвана партія регіонів і "церква".

Без Майдану українці б вмирали по підвалам як в Білорусії за прапор чи білоруську мову по тюрма сидять чи просто "не те сказав". А решта десь в штурмах Варшави в складі росармії, як зараз "лднр"-івці гинуть потішити москвичів.

Майданівці дали українцям час і свободу підготуватись до повномасш. І хоч і не повністю реалізовано, але й цього вистачило щоб збити пиху москаля "за три дня" і мрії захопити всю Україну, як малювали собі на карті. 

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

837
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1585
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1650
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1428
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3588
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2380

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1089

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1385

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1454

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2773
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

677
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6366
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6351
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

620
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

841
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1032
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1807
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6998 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

391
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1100
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1761
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2021