Відомі лікарі старого Станиславова

 

 

Сто років тому Станиславів  був невеликим містом на безкраїх просторах Австро-Угорської імперії. Незважаючи на такий флер провінційності, тут працювали кваліфіковані лікарі, які здобували досвід у Відні, Берліні та інших європейських столицях. У лікувальних закладах міста застосовувалися передові, як на той час, методи. Показники здоров’я жителів Станиславова були дуже хорошими, і, безперечно, в цьому була значна заслуга тодішніх медиків.

 

Високі технології

Одним з найвідоміших дантистів Станиславова був Ізидор Вайнґартен, який відкрив свій кабінет у 1902 р. на Площі Ринок, 16 поряд з популярною у місті дроґерією Б.Фалька. Ці будинки, так званий «єврейський квартал»,  знищили у 1942 р. Перед тим, як почати практику стоматолога й зубного техніка в Станиславові, Вайнґартен працював у відомих спеціалістів Відня й Берліна і переймав у них передовий досвід. Пізніше лікар також регулярно їздив до Берліна, щоб підвищувати свою кваліфікацію.

 

Він успішно застосовував «американську» систему зубного протезування, в його майстерні пацієнтам встановлювали позолочені й каучукові зубні протези, містки, коронки. Каучукові протези були досить комфортними й еластичними, але їх доводилось постійно зберігати в склянці з водою, щоб матеріал не пересихав і на ньому не утворювались тріщини.

 

У 1907 р. Ізидор Вайнґартен змінив адресу й переїхав до новозбудованої кам’яниці лікаря Аполінарія Ляхавця (нині вул. Шашкевича, 4). Своє «дентистично-технічне ательє»Вайнґгартен розмістив на другому поверсі. У 1911 р. відомий стоматолог важко захворів і переніс операцію. За його здоров’я боролися найкращі лікарі міста, і їм ледве вдалося його врятувати. Перед Першою світовою війною в дентистично-технічному ательє працював уже Леон Вайнґартен, мабуть, син попереднього власника.

 

До провідних медиків Станиславова на зламі ХІХ і ХХ ст. належав і Максиміліан Мондшайн, який у жовтні 1905 р. відкрив інгаляційний кабінет у пасажі Гартенберґів. Він працював у віденській клініці, а по прибуттю до Станиславова певний час спеціалізувався на дитячих хворобах. Його кабінет вважався справжньою гордістю міста, адже був надзвичайно комфортним і суперсучасним, звісно, як на той час. У кабінеті застосовувалися інгалятори системи доктора Баллінґа, видатного німецького лікаря, який вважається одним із засновників бальнеології й курортного лікування. Ця система забезпечувала особливо глибоке проникнення лікувальних речовин до органів дихання пацієнта. В рекламі кабінету були названі міста, де працювали схожі заклади: Ішль (Австрія), Райхенгалль (Німеччина), знаменитий курорт Баден-Баден.

 

Заклад працював щоденно від 11.00  до першої години дня й від 17.00 до 19.00. Він складався з чотирьох відділів – двох для холодних інгаляцій і двох для теплих. Теплі інгаляції проводилися за допомогою пари й цілющих ефірних олій, а при холодних пацієнти вдихали аромати ефірних олій, що подавалися під тиском при кімнатній температурі. До інгаляційного кабінету можна було потрапити, ввійшовши до пасажу Гартенберґів з боку вул. Костюшка (нині вул. Сотника Мартинця). В пасажі Гартенберґів тоді було п’ять входів – по два з боку сучасного Вічевого майдану та вул. Сотника Мартинця, один з боку вул. Галицької.

 

Лікарі-патріоти

У 1910 р. галицькі лікарі-українці об’єдналися в Українське лікарське товариство з головним представництвом у Львові. Одним із його засновників був Володимир Янович(1868- 1931), лікар зі Станиславова. Він відкрив свій кабінет у місті в 1900  р. і  практикував аж до своєї  передчасної смерті  в 1931 р. Цей медик мав широку практику не тільки у Станиславові, а й за його межами, йому дуже довіряли численні пацієнти.

 

У будь-яку погоду і час доби Яновича можна було побачити на простому селянському  возі, коли він їхав до хворих у довколишні села й надавав лікарську допомогу тим, кому вона була потрібна, і тим, куди його кликали – часто зовсім без винагороди. Він також був дуже активним у громадському та політичному житті, довгі роки очолював філію «Просвіти» у Станиславові.

 

Членами Українського лікарського товариства були й стоматолог Роман Яросевич  (1861—1934) та окуліст Ярослав Грушкевич (1873—1964), який відкрив практику в Станиславові в 1909 р. і займався науковою діяльністю. Він досліджував трахому – небезпечну очну хворобу, що може призвести до сліпоти. Лікар працював також над українською термінологією анатомії ока.

 

Про Романа Яросевича сучасники говорили, що він «переріс» свою епоху. Це був відомий громадський діяч, посол до австрійського парламенту. Яросевич вивчав теологію, філософію, закінчив філологічний факультет у Львові. Вчителював у Коломиї, причому його учнем у місцевій гімназії був Василь Стефаник, з яким Яросевич щиро заприязнився. Пізніше він переїхав до Кракова, де вивчав медицину, а в 1905 р. оселився в Станиславові й успішно працював стоматологом. Спочатку його практика знаходилась на вул. Собєського, 13 (тепер вул. Січових стрільців), а потім він переніс її до будівлі за сучасною адресою вул. Незалежності, 18.
Ще одним відомим українським лікарем Станиславова був Григорій Конкольняк. Він народився у 1848 р. , навчався у Відні, де отримав диплом лікаря.

 

З 1888 р. займав посаду директора міського шпиталю, а в 1892 р. став заступником бургомістра Станиславова. Численні пацієнти відзначали його глибокі знання й надзвичайну сумлінність. На посаді заступника бургомістра він заслужив велику повагу мешканців Станиславова, адже успішно боровся з епідемією холери, яка вибухнула в місті у 1892—1893 рр. Він був щирим українцем і справжнім патріотом, разом з тим проявляв толерантність і до інших національностей. У 1902 р. Конкольняк заразився тифом від одного з пацієнтів і помер.

 

Легенда міжвоєнного міста

Справжньою легендою міжвоєнного Станиславова був Кость Воєвідка  (1891—1944)  – дуже авторитетний спеціаліст в акушерстві й гінекології. Він відкрив свою практику в Станиславові у 1925 р. і за 19 років діяльності здобув величезну повагу серед мешканців міста. Його життя нагадує пригодницький роман. Він народився у Празі, після гімназійних студій у Чернівцях і Перемишлі вступив на медичний факультет університету. Коли вибухнула Перша світова війна і формувалися військові частини українських січових стрільців, Воєвідка зголосився до служби. У 1915 р. він узяв коротку відпустку з війська для закінчення навчання. Після отримання лікарського диплома повернувся до лав січових стрільців, і його призначили кошовим лікарем.

 

У 1916 р. під час бою під Конюхами (село в сучасній Тернопільській обл.) Воєвідка потрапляє у російський полон, а вже в 1917 р. на східноукраїнських землях організовує санітарну службу для січових стрільців під командуванням полковника Євгена Коновальця.  Пізніше, у 1918 р., Воєвідка за дорученням уряду УНР поїхав до Берліна як шеф санітарної місії для  українських полонених – колишніх солдатів царської армії. На цій посаді він залишився аж до занепаду відродженої української державності.

 

У 1921—1923  рр. Воєвідка проходить у берлінській клініці спеціалізацію з гінекології та  акушерства, а в 1923 р. займає посаду асистента празького світила –професора Ваґнера у  гінекологічній клініці університету в Празі. У 1925 р. він повертається до Галичини й відкриває приватну практику в Станиславові, де дуже швидко завоював авторитет  у  своїй спеціальності. Його лікарські знання, висока культура та вишукані європейські манери здобули йому прихильність і визнання пацієнтів далеко за межами Станиславова.

 

У  1939  р. Воєвідка стає головним лікарем гінекологічного відділення міського шпиталю в Станиславові, а в 1941 р., після відходу більшовиків, його призначають директором шпиталю. Приватна практика Костя Воєвідки весь час знаходилася у  винайнятому приміщенні в готелі «Варшава» (нині готель «Дністер»). Жителі міжвоєнного Станиславова легко впізнавали шикарний «Мерседес» пана доктора на вулицях міста, адже він був один із небагатьох лікарів,  якімали своє авто та ще й власного шофера.

 

Попри інтенсивну лікарську практику, Воєвідка знаходив час і на громадську  діяльність. Він був засновником і головою філії Українського лікарського товариства в  Станиславові й членом багатьох інших українських товариств. У березні 1944  р. Кость  Воєвідка, його дружина та єдиний син стали жертвами гестапівського терору  й були  розстріляні.

 

Звичайно, це лише деякі з медиків старого Станиславова, які внесли значний вклад у розвиток тодішньої медицини й залишилися у вдячній пам’яті численних пацієнтів. Причому для тодішніх лікарів була характерна активна життєва позиція, адже більшість з них ще й брали участь у громадському житті. Одним словом, сучасним молодим лікарям є з кого брати приклад.

 

Олена БУЧИК


18.11.2017 Олена БУЧИК 3408 0
Коментарі (0)

21.10.2021
Тіна Любчик

На Коломийщині проживає та займається улюбленою справою перша дівчина-вівчар в Україні – Уляна Сулятицька. 26-річна господиня розповіла Фіртці, чому обрала саме таку діяльність та як справляється з кількома сотнями овець та кіз у господарстві.

651
19.10.2021
Уляна Мокринчук

Літо закінчилося, а це означає, що деяких людей може турбувати осінній морок. Його часто називають осінньою «депресією», «хандрою», журналістка Фіртки поспілкувалась з людьми, які відчувають симптоми осінньої хандри та з психологинею, яка знає, як з нею боротись.

946
17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

1002
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

953
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

1390
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1748 2

З незапам’ятних часів у Галицькому закапелку великого Опілля пекли хліб на овочах. Точніше напікали. Бо саме такий хліб довше зберігався свіжим і його готували багато.

191

Звернувся до СБУ, щодо діяльності Служби Безпеки Хлібних Інвестицій та Цархлібу, а також кримінального авторитета Сайрана (громадянин РФ із Криму), який очолює ці незаконні збройні формування та веде терористичну діяльність, зокрема 20 жовтня організував напад на моє помешкання.

460

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

1586

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1829
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1664
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10834
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15786
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

553
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

1809 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

2390
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11564
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

1397
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

692
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1577
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

2419
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3768