Відомі лікарі старого Станиславова

 

 

Сто років тому Станиславів  був невеликим містом на безкраїх просторах Австро-Угорської імперії. Незважаючи на такий флер провінційності, тут працювали кваліфіковані лікарі, які здобували досвід у Відні, Берліні та інших європейських столицях. У лікувальних закладах міста застосовувалися передові, як на той час, методи. Показники здоров’я жителів Станиславова були дуже хорошими, і, безперечно, в цьому була значна заслуга тодішніх медиків.

 

Високі технології

Одним з найвідоміших дантистів Станиславова був Ізидор Вайнґартен, який відкрив свій кабінет у 1902 р. на Площі Ринок, 16 поряд з популярною у місті дроґерією Б.Фалька. Ці будинки, так званий «єврейський квартал»,  знищили у 1942 р. Перед тим, як почати практику стоматолога й зубного техніка в Станиславові, Вайнґартен працював у відомих спеціалістів Відня й Берліна і переймав у них передовий досвід. Пізніше лікар також регулярно їздив до Берліна, щоб підвищувати свою кваліфікацію.

 

Він успішно застосовував «американську» систему зубного протезування, в його майстерні пацієнтам встановлювали позолочені й каучукові зубні протези, містки, коронки. Каучукові протези були досить комфортними й еластичними, але їх доводилось постійно зберігати в склянці з водою, щоб матеріал не пересихав і на ньому не утворювались тріщини.

 

У 1907 р. Ізидор Вайнґартен змінив адресу й переїхав до новозбудованої кам’яниці лікаря Аполінарія Ляхавця (нині вул. Шашкевича, 4). Своє «дентистично-технічне ательє»Вайнґгартен розмістив на другому поверсі. У 1911 р. відомий стоматолог важко захворів і переніс операцію. За його здоров’я боролися найкращі лікарі міста, і їм ледве вдалося його врятувати. Перед Першою світовою війною в дентистично-технічному ательє працював уже Леон Вайнґартен, мабуть, син попереднього власника.

 

До провідних медиків Станиславова на зламі ХІХ і ХХ ст. належав і Максиміліан Мондшайн, який у жовтні 1905 р. відкрив інгаляційний кабінет у пасажі Гартенберґів. Він працював у віденській клініці, а по прибуттю до Станиславова певний час спеціалізувався на дитячих хворобах. Його кабінет вважався справжньою гордістю міста, адже був надзвичайно комфортним і суперсучасним, звісно, як на той час. У кабінеті застосовувалися інгалятори системи доктора Баллінґа, видатного німецького лікаря, який вважається одним із засновників бальнеології й курортного лікування. Ця система забезпечувала особливо глибоке проникнення лікувальних речовин до органів дихання пацієнта. В рекламі кабінету були названі міста, де працювали схожі заклади: Ішль (Австрія), Райхенгалль (Німеччина), знаменитий курорт Баден-Баден.

 

Заклад працював щоденно від 11.00  до першої години дня й від 17.00 до 19.00. Він складався з чотирьох відділів – двох для холодних інгаляцій і двох для теплих. Теплі інгаляції проводилися за допомогою пари й цілющих ефірних олій, а при холодних пацієнти вдихали аромати ефірних олій, що подавалися під тиском при кімнатній температурі. До інгаляційного кабінету можна було потрапити, ввійшовши до пасажу Гартенберґів з боку вул. Костюшка (нині вул. Сотника Мартинця). В пасажі Гартенберґів тоді було п’ять входів – по два з боку сучасного Вічевого майдану та вул. Сотника Мартинця, один з боку вул. Галицької.

 

Лікарі-патріоти

У 1910 р. галицькі лікарі-українці об’єдналися в Українське лікарське товариство з головним представництвом у Львові. Одним із його засновників був Володимир Янович(1868- 1931), лікар зі Станиславова. Він відкрив свій кабінет у місті в 1900  р. і  практикував аж до своєї  передчасної смерті  в 1931 р. Цей медик мав широку практику не тільки у Станиславові, а й за його межами, йому дуже довіряли численні пацієнти.

 

У будь-яку погоду і час доби Яновича можна було побачити на простому селянському  возі, коли він їхав до хворих у довколишні села й надавав лікарську допомогу тим, кому вона була потрібна, і тим, куди його кликали – часто зовсім без винагороди. Він також був дуже активним у громадському та політичному житті, довгі роки очолював філію «Просвіти» у Станиславові.

 

Членами Українського лікарського товариства були й стоматолог Роман Яросевич  (1861—1934) та окуліст Ярослав Грушкевич (1873—1964), який відкрив практику в Станиславові в 1909 р. і займався науковою діяльністю. Він досліджував трахому – небезпечну очну хворобу, що може призвести до сліпоти. Лікар працював також над українською термінологією анатомії ока.

 

Про Романа Яросевича сучасники говорили, що він «переріс» свою епоху. Це був відомий громадський діяч, посол до австрійського парламенту. Яросевич вивчав теологію, філософію, закінчив філологічний факультет у Львові. Вчителював у Коломиї, причому його учнем у місцевій гімназії був Василь Стефаник, з яким Яросевич щиро заприязнився. Пізніше він переїхав до Кракова, де вивчав медицину, а в 1905 р. оселився в Станиславові й успішно працював стоматологом. Спочатку його практика знаходилась на вул. Собєського, 13 (тепер вул. Січових стрільців), а потім він переніс її до будівлі за сучасною адресою вул. Незалежності, 18.
Ще одним відомим українським лікарем Станиславова був Григорій Конкольняк. Він народився у 1848 р. , навчався у Відні, де отримав диплом лікаря.

 

З 1888 р. займав посаду директора міського шпиталю, а в 1892 р. став заступником бургомістра Станиславова. Численні пацієнти відзначали його глибокі знання й надзвичайну сумлінність. На посаді заступника бургомістра він заслужив велику повагу мешканців Станиславова, адже успішно боровся з епідемією холери, яка вибухнула в місті у 1892—1893 рр. Він був щирим українцем і справжнім патріотом, разом з тим проявляв толерантність і до інших національностей. У 1902 р. Конкольняк заразився тифом від одного з пацієнтів і помер.

 

Легенда міжвоєнного міста

Справжньою легендою міжвоєнного Станиславова був Кость Воєвідка  (1891—1944)  – дуже авторитетний спеціаліст в акушерстві й гінекології. Він відкрив свою практику в Станиславові у 1925 р. і за 19 років діяльності здобув величезну повагу серед мешканців міста. Його життя нагадує пригодницький роман. Він народився у Празі, після гімназійних студій у Чернівцях і Перемишлі вступив на медичний факультет університету. Коли вибухнула Перша світова війна і формувалися військові частини українських січових стрільців, Воєвідка зголосився до служби. У 1915 р. він узяв коротку відпустку з війська для закінчення навчання. Після отримання лікарського диплома повернувся до лав січових стрільців, і його призначили кошовим лікарем.

 

У 1916 р. під час бою під Конюхами (село в сучасній Тернопільській обл.) Воєвідка потрапляє у російський полон, а вже в 1917 р. на східноукраїнських землях організовує санітарну службу для січових стрільців під командуванням полковника Євгена Коновальця.  Пізніше, у 1918 р., Воєвідка за дорученням уряду УНР поїхав до Берліна як шеф санітарної місії для  українських полонених – колишніх солдатів царської армії. На цій посаді він залишився аж до занепаду відродженої української державності.

 

У 1921—1923  рр. Воєвідка проходить у берлінській клініці спеціалізацію з гінекології та  акушерства, а в 1923 р. займає посаду асистента празького світила –професора Ваґнера у  гінекологічній клініці університету в Празі. У 1925 р. він повертається до Галичини й відкриває приватну практику в Станиславові, де дуже швидко завоював авторитет  у  своїй спеціальності. Його лікарські знання, висока культура та вишукані європейські манери здобули йому прихильність і визнання пацієнтів далеко за межами Станиславова.

 

У  1939  р. Воєвідка стає головним лікарем гінекологічного відділення міського шпиталю в Станиславові, а в 1941 р., після відходу більшовиків, його призначають директором шпиталю. Приватна практика Костя Воєвідки весь час знаходилася у  винайнятому приміщенні в готелі «Варшава» (нині готель «Дністер»). Жителі міжвоєнного Станиславова легко впізнавали шикарний «Мерседес» пана доктора на вулицях міста, адже він був один із небагатьох лікарів,  якімали своє авто та ще й власного шофера.

 

Попри інтенсивну лікарську практику, Воєвідка знаходив час і на громадську  діяльність. Він був засновником і головою філії Українського лікарського товариства в  Станиславові й членом багатьох інших українських товариств. У березні 1944  р. Кость  Воєвідка, його дружина та єдиний син стали жертвами гестапівського терору  й були  розстріляні.

 

Звичайно, це лише деякі з медиків старого Станиславова, які внесли значний вклад у розвиток тодішньої медицини й залишилися у вдячній пам’яті численних пацієнтів. Причому для тодішніх лікарів була характерна активна життєва позиція, адже більшість з них ще й брали участь у громадському житті. Одним словом, сучасним молодим лікарям є з кого брати приклад.

 

Олена БУЧИК


18.11.2017 Олена БУЧИК 4355 0
Коментарі (0)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1248
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1058
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1102
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7145
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1760
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2591

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

367

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

608

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1645

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

875
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1111
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

590
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

952
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1272
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

843
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1395 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

983
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37327 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1066
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1314
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

823
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3128 14