Виявлення ще однієї чудотворної ікони в селищі Гвіздець. Дуже відомою на Галичині вважається Ченстоховська ікона Божої Матері.
З церковних передань довідуємося, що вона належить до інших 70 ікон, написаних святим апостолом і євангелістом Лукою. Вона була створена в Єрусалимі, в Сіонській світлиці. В 66-67 роках, під час нападу римських військ під проводом Віспасіана і Тита, християни, тікаючи в містечко Пеллу, брали з собою святині з Божих храмів.
Серед ікон переховували в печерах також цей чудотворний образ, котрий пізніше назвали Ченстоховським. В 326 р., коли цариця Єлена ходила в Єрусалим для поклоніння святим місцям, вона з великими труднощами виявила там хрест Спасителя. Тоді вона й отримала від християн оцю ікону в подарунок.
Повернувшись в Константинополь, цариця помістила яти століть. В¢цей образ в двірцеву каплицю, де святиня знаходилась упродовж п Київську Русь чудотворна ікона була принесена з великими почестями засновником міста Львів (Лемберг 1268-1270), галицько-волинським князем Левом Даниловичем і віддана до Бельзького замку під опіку православного духовенства. Внаслідок завоювання Західної України поляками чудотворна ікона дісталася польському правителю князю Владиславу Опольському. Татари, увірвавшись на землі Русі, оточили замок Бельз. Уповаючи на допомогу Божої Матері, князь Владислав виніс святиню з церкви і поставив на міську стіну. Пробитий ворожою стрілою чудотворний образ назавжди зберіг сліди витікаючої крові. Після цього на татарське військо опустився сильний туман, що заставило їх зняти облогу замку та відійти в свої околиці. Заступниця Небесна в сновидінні наказала князю перенести чудотворну ікону на Ясну гору Ченстоховську.
В 1352 р. тут було засновано монастир, і князь Владислав Опольський переніс туди ікону. Ікона знаходилася під наглядом монахів Паулинського ордена. Через деякий час монастир було пограбовано гуситами.
Серед цінностей гусити хотіли вивезти також чудотворну ікону, але сила Божа втримувала коней і віз неможливо було зрушити з місця. Тоді один розгніваний злодій викинув ікону з воза на землю, а інший вдарив її мечем по обличчю. Тут же одразу їх настигла справедлива кара за знущання над іконою: першого розірвало на частини, в другого всохла рука, дехто вмер на місці, решта осліпли. У середині 17 ст. шведський король Карл Х Густав, захопивши Варшаву і Краків, зазнав поразки під Ченстоховським монастирем на Ясній горі. Поміч та заступництво Цариці Небесної підбадьорило поляків і, повернувшись до Львова, Ян Казимир обнародував маніфест, яким поручив свою державу під покрову Божої Матері, а Ченстоховський ЇЇ образ назвав “Польською Королевою”. Війна зі шведами в 1656 р. закінчилась для Польщі успішно.
Багато чудес від Ченстоховської Божої Матері було засвідчено в особливій книзі Ченстоховського монастиря. З цієї ікони було зроблено багато копій. У 1813 р., коли російські війська увійшли в Ченстоховський замок, настоятель і монахи лаври подарували генералу Сакену копію з чудотворної ікони. Пізніше чудотворна ікона перебувала в Санкт-Петербурзі, в Казанському соборі.
Як бачимо з історичних джерел, ця ікона до свого прославлення в Україні не мала якоїсь назви; аж прославившись у Ченстохові, стала відомою на весь світ. Відтоді усі православні і католики бажали мати в своїх храмах цей чудотворний образ. У православній церкві селища Гвіздець чудом збереглася правдива копія Ченстоховської ікони Божої Матері. Образ намальовано одразу після її прославлення в Ченстохові та з тією короною, в якій Вона прославилася до коронування. Звідси можна зробити висновок, що ікона є дуже древньою, намоленою і цінною для спасіння людських душ. Яким чином впродовж століть зберегли цю ікону у Гвіздці, хто її переховував і рятував від татаро-монгольських орд, як вона уціліла, відомо хіба тільки одному Богові. В часи польсько-радянські ця ікона була надійно захована під інший образ на горньому місці, ось тому їй судилося заново явитися православним та всім віруючим Галичини для спасіння в особливий спосіб. Виявлено цей чудотворний Богородичний образ було дуже дивним чином.
Як відомо, усі закриті безбожною владою церкви почали відкривати після святкування тисячоліття хрещення Київської Русі 1988 р. Гвіздецьку православну церкву відкрили однією з останніх на Коломийщині наприкінці 1989 року. Перед її освяченням парафіяни приводили церковцю в належний стан, мили, протирали ікони, прикрашали стіни. Очевидно, на щастя, хтось з віруючих, необережно протираючи ікону на горньому місці, зрушив її і вона піднялась догори, а за нею відкрилася інша ікона, якої ніхто до того не бачив. Спочатку це було дивом, але особливо на цю ікону уваги ніхто не звертав. Перш за все, вона була дуже темною, тому майже неможливо було розглядіти її лик. З приходом на цю парафію в 1990 році я одразу звернув увагу на цю ікону, бо виглядала вона якось дуже по-особливому.
Найперше, проходячи попід нею, я відчував якийсь незрозумілий трепет і особливу благодать Божу. Минали роки, а мене мучила думка: що ж це за ікона? я такої в коломийських храмах не бачив. Не випадало мені бачити її також серед інших чудотворних ікон. Тоді я почав шукати інформацію про ікони в історичних джерелах і з Божою допомогою натрапив на описання саме цієї ікони.
Однак і після цього щось мені не дозволяло оприлюднювати цю дорогоцінну знахідку. Аж згодом, уже після того, як у 2007-2008 роках коломийські газети дещо писали про Коломийсько-Покутську ікону Богородиці, та коли слава про цю чудотворну ікону рознеслася серед віруючих та духовенства всієї Коломийщини, я знову повернувся до нашої парафіяльної святині. Багато священиків приглядалися у своїх храмах, чи часом десь не притаїлася ця ікона. Роздивлявся по різних храмах і я, тому ще ретельніше продовжував вивчати нашу гвіздецьку ікону, що на горньому місці. За останніх п’ять років ікона значно оновилася, і тепер я не маю сумніву, що це є саме та копія чудотворної ікони Божої Матері, котра прославилася в Ченстохові. Думаю, що копію цієї чудотворної ікони, що знаходиться у гвіздецькій церкві, зроблено зразу після її прославлення, тобто до 6 січня 1635 р., до «владиславського коронування». Культ ікони після її прославлення був настільки великим, що древні, багаті церкви мали за честь володіти нею в своїй громаді.
Своєю давньою історією містечко Гвіздець належить саме до тих православних громад, де, незважаючи на багаторазові спустошення міста, спалення дерев’яних православних храмів і монастирів, якимось чином таки зберегли цю святиню і для безпечності встановили у Святому-Святих - на горньому місці. У 2010 р., в Світлий четвер, таємниця цієї чудотворної ікони ю - через православну коломиянку, маму¢була остаточно відкрита Божою Матір Назарія Кукурудза Ганною.
З самих початків я розумів, що ікона не проста, але не мав благословення Божого та не знав, як про це сповістити своїм парафіянам. Тут багато людей зцілюються від своїх недуг та отримують сімейні примирення. Саме селище від усіх атмосферних та інших бід є добре захищене цією чудотворною іконою. В нашій церкві легко долаються усі негаразди, які посилаються Богом у випробовування заради спасіння. Хто хоч раз побуває у цьому старовинному храмі, переробленому і перенесеному з центра селища на це намолене монастирське місце, той хоче знову сюди повернутись. Я сам багаторазово зцілювався у нашому храмі.
Найбільше я спостерігаю за постійним зціленням від чудотворної ікони мого паламаря Миколи. Він переніс багато операцій, є немолодою самотньою людиною. Бачу не раз, як знесилений він приходить до церкви. І щоразу Матінка Божа відновлює його сили і він продовжує вірно та беззмінно служити Богу і людям. Молитва в цьому храмі творить Господні чудеса. Адже, як виявляється з різних історичних джерел, саме на цьому місці колись, а точніше - в середині 18 ст., красувався православний Іллінський монастир. Від межі з селом Остапківці і до колишньої пекарні біля костелу простягалися монастирські землі. На північ від церкви були прекрасні зариблені стави.
Недаром люди прозвали Зеленівкою урочище біля церкви. Після закриття австрійською владою монастиря землі поділили між собою сильні, на той час, світу цього - євреї і поляки, витіснивши українців на окраїну селища. Стави занепадали, позеленіли і на тому місці утворилася велика видолина, через котру віками продовжує протікати повноводний струмок, впадаючи в р. Чорнову.
Про виявлення чудотворної ікони у гвіздецькій церкві уже повідомлялось в газеті «Вільний голос» 8 червня 2010 року. Відтоді мною перегорнуто багато сторінок з історичних джерел щодо цієї чудотворної ікони. Зрештою виявилось, що це справді одна з копій 70-ти ікон, писаних святим апостолом і євангелістом Лукою. Чому цієї ікони не було виявлено раніше? Напевно тому, що колись вона була принесена в Галичину на вільні землі і знову виявила себе, коли Україна і православна церква стали незалежними. Увесь цей час вона невидимо допомагала українцям у їх визвольних змаганнях, тепер хоче, щоб усі її побачили і надалі мали як заступницю і молитвеницю перед Богом.
Не знаю, яка подальша доля буде цього чудотворного образа, але бачу, що Пресвята Богородиця хоче, щоб її побачили і прославляли знову - як колись. Гвіздецька церква не має права надалі утримувати цю велику святиню в таємниці. Наша релігійна громада має створити максимум сприятливих умов для паломників і прочан, бажаючих відвідати цю чудотворну ікону. З благословення правлячого архієрея єпископа Коломийського і Косівського Іоанна прославлення чудотворної ікони відбувається сьогодні 19 березня в день її православного шанування в храмі Різдва Пресвятої Богородиці селища Гвіздець. З 10.00 служилась Служба Божа раніш Освячених Дарів, тепер здійснюємо проголошення цієї Богородичної чудотворної ікони, НАЙБІЛЬШОЮ СВЯТИНЕЮ нашого Прикарпатського краю і закликаємо всіх християн щоденно прославляти Пресвяту Богородицю і підносити свої особисті молитви всюди, де буде перебувати цей Чудотворний Образ.
Пресвята Богородиця прийшла до нас з тяжких для нашої Вітчизни часів, коли український народ був поневолений, а держава –зруйнована. Що найцінніше для нас, православних людей, було вкрадено, заховано, перейменовано, перелицьовано і знищено. Сьогодні Свято не тільки для зібраних тут людей, але й для всього Українського народу.
Наш народ обманювали віками, хто приходив, нав’язував нам свою віру, свою мову і свої звичаї. Таким чином на сьогодні наша нація зробилася поділеною на конфесії, посвареною за мовними ознаками і в національному спрямуванні є безідейною державою. Саме така невизначеність стоїть на перешкоді у вихованні нашого підростаючого покоління в дусі православного єднання з усіма православними спільнотами у світі і національної свідомості в розбудові нашої держави всією громадськістю.
Все, що спідтишка і під шумок нав’язується нам в час наших міжусобних непорозумінь, дуже шкодить як для традиційної православної церкви, так і для розбудови Української держави. Ось саме в цей час, коли Україні бракує власних сил для подолання всіх труднощів і негараздів, до нас приходить Пресвята Богородиця в Образі цієї чудотворної ікони. Вона побажала явитися нам для того, щоб ми повернулися до ЇЇ Сина, а нашого Спасителя, обличчям Божої дитини. Щоб нагадати нам Божі Євангельські настанови, де говориться, що для всіх віруючих має бути «Один Бог, одна віра і одне хрещення». Тобто тим більше, що не годиться нації бути поділеною на конфесії в межах власної держави. Кожен народ обрав собі віру не сьогодні. Наші предки і ми офіційно з 988 р. вважаємось православними. Зі сходу з Візантії голос православної віри почули наші пращури.
Туди, де проповідував Христос, звідки прийшло спасіння для світу, де писав ікони з первообразу святий апостол і євангеліст Лука і де була написана шанована всім світом ця ікона, копія котрої знаходиться у нас, мають дивитися українці і черпати насолоду для просвітлення свого життя аж до закінчення цього віку. Ця ікона відкрилася нам тоді, коли звідусіль чути про скорий кінець цього світу, коли люди як ніколи перебувають у розпачі і пошуках нібито «істинних» релігій для спасіння. Матір Божа явилася нам у цей час для того, щоб ми духовні цінності поставили вище за матеріальні і таким чином вберегли себе як від духовного, так і матеріального голоду.
Бездуховне життя поставило людство в такі складні умови, що маючи землю, люди не вважають за необхідне на ній працювати та вирощувати тварин. Надто дорогими і неврегульованими в цінах виявилися пально-мастильні матеріали у відношенні до вирощеної та виготовленної на селі продукції. Мати Божа у зверненні до неї допоможе нам бути справедливими, чесними, сумлінними. Допоможе йти дорогою Заповідей Божих. Допоможе збирати скарби на небі, а тимчасові скарби розподіляти одинаково і порівну для всіх. Під ЇЇ опікою і покровом знайдуть захист усі стомлені і обтяжені горем. ЇЇ молитви почує Господь і прийме покаяння всіх, хто буде до Неї з вірою звертатися. Прославляючи Пресвяту Богородицю, ми просимо в Неї навернути на стежку спасіння всіх християн, щоб кожна християнська душа мала можливість безперешкодно прийти на поклін до Неї і отримати благословення на благополучне життя, відмінне навчаня, успішну працю, зміцнення християнських сімей, повернути до сімей батьків та матерів, дарувати добрі долі нашій молоді, навернути дітей до Бога і зробити їх послушними для батьків, корисними для суспільства, зцілити хворих та немічних, дарувати приємну старість і повагу нашим родичам, належне ставлення до церкви і духовенства, виконання Заповідей Божих і приписів державних, навчити нас прощати і бути прощеними, навчити нас любити Бога понад усе, творити добро нашим ближнім і поважати кожну людину, не зважаючи на національне і релігійне походження. Для цього всюди, де буде перебувати цей чудотворний образ, будуть служитися відповідно до церковного уставу Служби Божі, водосвятні молебні, акафісти, проводитися сповідь і святе Причастя. Будуть читатися різні на всяку потребу молитви тощо. Ікона буде перебувати у Гвіздецькому храмі до Провідної неділі і передана на тижень для благословення до с. Остапківці та до інших церков. Повернутися до нас ікона має за тиждень до її прославлення 19 березня 20 13 р.
Прошу отців благочинних та всіх священиків приїздити з парафіянами і брати активну участь у Богослужіннях. Храм буде відкрито з 10.00 до 19.00 щоденно і щотижня. До служіння і молитви запрошуємо також дяків-псаломщиків, церковні хори та всіх християн. За багато століть чудодіяння від ікони втрачені. Тому з часу прославлення Богородиці буде заведено спеціальну книгу для записів зцілень, відгуків і побажань. Просімо Пресвяту Богородицю, щоб сподобила нас достойно ЇЇ прославляти І щоб наші молитви завдячуючи ЇЙ були почуті Господом. Пресвята Богородице, помагай нам.
З повагою, настоятель православної церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Гвіздці, декан Коломийського району митрофорний протоієрей Василій Гаврилюк. 13 березня 2012 р.