Велоактивіст Віктор Загреба: Про роверових ентузіастів, великий велосипедний ривок та де в Івано-Франківську слід будувати велодоріжки

 

Фото: ufra

 

Координатор програми «Тепле веломісто», активіст Віктор Загреба розповів Фіртці про те чому сьогодні набирає популярності велорух, чим Івано-Франківськ зручніший для велосипедистів у порівнянні з іншими містами України, де в місті потрібно, в першу чергу, будувати велодоріжки і коли чекати великого велосипедного ривка.

 

Про це і не тільки далі...

 

Розвинута велокультура завжди була притаманна європейським містам. Сьогодні велорух активно популяризується і в Україні. Що до цього призвело, на Вашу думку?

 
- На мою думку, до цього призвела глобалізація. Українці почали дедалі більше бувати на Заході, навчатися там, працювати, мешкати. Побачили і відчули, наскільки зручно і класно користуватись велосипедом в умовах міста, особливо коли простір міста для цього пристосований. І повертаючись, ці українці почали робити щось для того, щоб українські містяни сміливіше користувались велосипедами як щоденним транспортом, а міста ставали дружніми для велосипеда. Завдяки цим роверовим етнузіастам ми зараз і бачимо значний прогрес в багатьох містах. А в тих містах, де ентузіасти не проявилися, прогресу значно менше або немає зовсім.
 

- У багатьох містах України практикують будівництво велодоріжок. Ми завжди за приклад беремо Львів. Чим зумовлено відставання Івано-Франківська?

Поки що велодоріжки "практикують" далеко не в багатьох містах, не більше п'яти. Львів справді є лідером в Україні, хоча йому на п'яти наступає столиця, і за моїм прогнозом, через три роки лідером стане Київ. Франківськ поки що не має жодної велодоріжки. Чим це зумовлено? Різними факторами. Ресурси Львова і Києва значно більші. Окрім розміру міст і їхніх бюджетів, Львів і Київ отримували урядові дотації під Євро-2012, на які було збудовано чимало велодоріжок. До того ж, групи велоактивістів там значно активінші. Ну і третій фактор, що в обох цих містах існує спецальна велосипедна посада - "радник міського голови з питань велотранспорту". У Івано-Франківську поки що навіть немає мови про цю посаду, хоча це треба робити.
 
 

Наскільки Івано-Франківськ є зручним для велосипедистів?

- В порівнянні з Копегагеном чи Берліном - звісно, Франківськ навряд чи виглядає як місто, зручне для велосипедистів. Але якшо порівняти з тим же Києвом, Львовом чи навіть Чернівцями, то ситуація виглядає значно краще. Франківськ має плаский рельєф, дуже компактне планування - тобто малі відстані поїздок, і також спокійні вузькі вулиці, по яких автомобілі їдуть повільно - а це означає високу безпеку. Варто ще додати величезні пішоходні зони, які по факту є пішоходно-велосипедними. У підсумку, Франківськ зараз не має спеціальної велоінфраструктури, але має дуже сприятливі умови для використання велосипедів у форматі змішаної їзди з автомобілями і пішоходами.
 
 

Бути велосипедистом в Івано-Франківську дещо й небезпечно з огляду на те, що велосипеди часту крадуть. Як ви бачите вирішення цієї ситуації?

- Бути велосипедистом в Івано-Франківську не є небезпечно. Велосипеди крадуть в будь-якому місті, в тому числі в Копенгагені і Стокгольмі. Просто нашим велосипедистам треба вчитися не лише безпечно поводитись на дорозі, але й дбати про свій велосипед. Всі велосипеди, які у нас крадуть, або були пристібнуті дешевим тросиком за 40-100 грн, або взагалі не пристібнуті, наприклад коли вони стояли в коридорі. Рішення просте: купити надійний замок типу U-lock, зроблений з загартованої сталі, який дуже тяжко зламати. І завжди ним користуватися. Взагалі є рекомендація, що замок повинен коштувати близько 10% від вартості велосипеда. Тобто якщо у вас велік від дідуся і його ринкова ціна 300 грн, то тросик цілком підійде. Якщо ж у вас сучасний байк за 6000 грн, то будьте добрі, купіть замок за 600 грн. Для вашої ж користі.
 
 

Яке місто із розвиненою вело мережею ви особисто ставите у приклад для Івано-Франківська?

- Всі міста різні і унікальні. Якогось одного прикладу немає. З одного боку, для натхнення і практичних рішень ми, як і весь світ, дивимось на північно-західну Європу. Наприклад, на данський Копенгаген або місто Гронінген в Голландії, яка має майже таке саме населення і розмір, як Франківськ. Але є і ближчі приклади, скажімо польські міста Жешув і Краків, які ще 10-15 років мало чим відрізнялися від міст України, але відтоді здійснили якісний ривок, зокрема в частині велосипедів як транспорту.

 

Звідки виникла ідея створення велоспільноти, з чого і коли все починалося?

- Думка включити велосипедний рух у сферу діяльності була ще від моменту появи ідеї середовища "Тепле Місто", тобто рік тому. Адже тяжко уявити прогресивне, комфортне європейське місто, частиною якого не був би велосипед. Відтак в липні було презентовано програму "Тепле Веломісто", яка тепер є одним з ключових напрямків "Теплого Міста".

 

Скільки зараз людей входять до неї?

- В наших акціях і заходах брали участь близько 60-70 осіб, а у Фейсбуку нашими фанам є 579 людей. Однак ми приділяємо основну увагу не тому, щоб стати великою групою, а радше прагнемо координувати і поєднувати всі інші велосипедні, урбаністичні і екологічні ініціативи і спільноти. Тобто наша мета - щоб у Франківську було яскраве і активне велосипедне середовище, з бодай десятьма класними групами і ініціативами, які постійно щось придумують, втілюють, організовують якісь акції, спілкуються, допомагають одне одному. І тим самим роблять наше місто велосипеднішим,  а отже - кращим.

 

Якось ви говорили, що франківській владі бракує контакту із користувачами велосипедів. Як ви співпрацюєте із міською владою, чи є якесь розуміння зі сторони чиновників?

- Так, є цілком адекватне розуміння з боку чиновників, зокрема боку департаменту комунального господарства та транспорту. Маємо з ними конструктивну співпрацю в частині планування велосипедної інфраструктури. А от чи є розуміння велосипедної тематики на рівні міського голови і лідерів міської ради - я поки що не впевнений. Втім, це стосується не лише велосипедного руху, а взагалі налагодження транспортної системи у місті. Адже треба робити зміни в організації маршрутів громадського транспорту, реорганізовувати рух автомобілів, запроваджувати, нарешті, якийсь менеджмент паркування. Зараз цього всього немає, а у виконкомі за всі транспортні питання відповідає лише дві людини. Це дає зрозуміти, що транспортна проблематика не є пріоритетною у лідерів міста. 

 

З огляду на розміри нашого міста, скільки кілометрів велодоріжок потрібно, щоб забезпечити комфорт його мешканцям. Маєте якийсь проект облаштування велодоріжок в Івано-Франківську?

- У грудні 2014 року була прийнята міська Програма розвитку велосипедної інфраструктури та популяризації велосипедного руху, яка передбачає створення 100 кілометрів велосипедних шляхів. Вони включать велосипедні доріжки (фізично відділені від дороги та тротуару), велосипедні смуги (виділені розміткою в межах дорожнього простору), та пішоходно-велосипедні доріжки. Якщо бодай 50% цих планів до 2020 року будуть виконані, і все буде втілено максимально якісно, за найкращими європейськими взірцями, то це, безумовно, підійме зручність і престижність велосипеда як щоденного засобу пересування.

 

Які плани у вас щодо Набережної? як там має виглядати велодоріжка?

- За нашим баченням, яке вже знайшло підтримку у проектувальників, замовників та виконавців ремонту Наберержної, велодоріжка має бути створена по всій довжині вулиці, від вул. Галицької до вул.Мазепи. На всій довжині вона має бути відділена від автомобільного руху, матиме ширину 3 метри, і буде виконана з якісно вкладеного асфальту. Спочатку доріжка йтиме західним краєм вулиці (з боку річки, але знизу від дамби), відділена від дороги газоном, кущами та деревами. В районі вулиці Кармелюка на світлофорі перейде на протилежну сторону, де йтиме до вул.Левицького. Ділянка від вулиці Левицького до Мазепи поки що не узгоджена остаточно, оскільки там значно менше простору і більше забудови обабіч вулиці. Тому яке буде там рішення, поки що питання відкрите.

 

Окрім Набережної, у яких напрямках, в першу чергу, потрібно будувати велодоріжки в Івано-Франківську?

В першу чергу потрібно знаходити інфраструктурні рішення на складних ділянках. Це вулиці і перехрестя з напруженим рухом, яких недосвідчені велосипедисти просто бояться, але які неможливо об'їхати. Наприклад, сполучення Пасічної з центром або тунель на Вовчинецькій. Відтак, ми зараз починаємо роботу над вулицею Галицькою, капітальний ремонт якої запланований на найближчі роки. Якщо за два роки ці дві вулиці стануть велосипедними, це буде великий велосипедний ривок для міста. Однак, знову ж таки, це за умови, що вся ця інфраструктура буде спланована та побудована не "для годиться", а максимально якісно, як в Копенгагені.

 

Які цікаві ідеї в найближчому майбутньому плануєте реалізовувати?

- Плануємо соціологічне дослідження, аби з'ясувати транспортну поведінку містян. Знайти відповіді на запитання: скільки людей мають велосипеди, як часто вони їх використовують і з якою метою. Принагідно з'ясуємо, якими іншими видами транспорту користуються івано-франківці. Плануємо декілька просвітницьких і навчальних акцій - зокрема, продовжити програму "Велопатруль" і започаткувати програму "Велошкола" для тих, хто хоче впевненіше почуватись на велосипеді у місті. Стосовно інфраструктури, то ставимо за мету відсвяткувати відкриття першої велодоріжки на Набережній, спроектувати другу на Галицькій, та у співпраці з бізнесами встановити принаймні 50 нових зручних велостоянок.
 
 
 
Розмовляла: Марія Лутчин


16.01.2015 Марія Лутчин 1481 0
Коментарі (0)

03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

977
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

8978 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1631
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8272
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10531
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

2276

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

341

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

780

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1915

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4939 5
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

2686
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1699
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4050
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1438
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9238
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13823
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5103
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13090
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1334
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1306
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1280
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1876