Велоактивіст Віктор Загреба: Про роверових ентузіастів, великий велосипедний ривок та де в Івано-Франківську слід будувати велодоріжки

 

Фото: ufra

 

Координатор програми «Тепле веломісто», активіст Віктор Загреба розповів Фіртці про те чому сьогодні набирає популярності велорух, чим Івано-Франківськ зручніший для велосипедистів у порівнянні з іншими містами України, де в місті потрібно, в першу чергу, будувати велодоріжки і коли чекати великого велосипедного ривка.

 

Про це і не тільки далі...

 

Розвинута велокультура завжди була притаманна європейським містам. Сьогодні велорух активно популяризується і в Україні. Що до цього призвело, на Вашу думку?

 
- На мою думку, до цього призвела глобалізація. Українці почали дедалі більше бувати на Заході, навчатися там, працювати, мешкати. Побачили і відчули, наскільки зручно і класно користуватись велосипедом в умовах міста, особливо коли простір міста для цього пристосований. І повертаючись, ці українці почали робити щось для того, щоб українські містяни сміливіше користувались велосипедами як щоденним транспортом, а міста ставали дружніми для велосипеда. Завдяки цим роверовим етнузіастам ми зараз і бачимо значний прогрес в багатьох містах. А в тих містах, де ентузіасти не проявилися, прогресу значно менше або немає зовсім.
 

- У багатьох містах України практикують будівництво велодоріжок. Ми завжди за приклад беремо Львів. Чим зумовлено відставання Івано-Франківська?

Поки що велодоріжки "практикують" далеко не в багатьох містах, не більше п'яти. Львів справді є лідером в Україні, хоча йому на п'яти наступає столиця, і за моїм прогнозом, через три роки лідером стане Київ. Франківськ поки що не має жодної велодоріжки. Чим це зумовлено? Різними факторами. Ресурси Львова і Києва значно більші. Окрім розміру міст і їхніх бюджетів, Львів і Київ отримували урядові дотації під Євро-2012, на які було збудовано чимало велодоріжок. До того ж, групи велоактивістів там значно активінші. Ну і третій фактор, що в обох цих містах існує спецальна велосипедна посада - "радник міського голови з питань велотранспорту". У Івано-Франківську поки що навіть немає мови про цю посаду, хоча це треба робити.
 
 

Наскільки Івано-Франківськ є зручним для велосипедистів?

- В порівнянні з Копегагеном чи Берліном - звісно, Франківськ навряд чи виглядає як місто, зручне для велосипедистів. Але якшо порівняти з тим же Києвом, Львовом чи навіть Чернівцями, то ситуація виглядає значно краще. Франківськ має плаский рельєф, дуже компактне планування - тобто малі відстані поїздок, і також спокійні вузькі вулиці, по яких автомобілі їдуть повільно - а це означає високу безпеку. Варто ще додати величезні пішоходні зони, які по факту є пішоходно-велосипедними. У підсумку, Франківськ зараз не має спеціальної велоінфраструктури, але має дуже сприятливі умови для використання велосипедів у форматі змішаної їзди з автомобілями і пішоходами.
 
 

Бути велосипедистом в Івано-Франківську дещо й небезпечно з огляду на те, що велосипеди часту крадуть. Як ви бачите вирішення цієї ситуації?

- Бути велосипедистом в Івано-Франківську не є небезпечно. Велосипеди крадуть в будь-якому місті, в тому числі в Копенгагені і Стокгольмі. Просто нашим велосипедистам треба вчитися не лише безпечно поводитись на дорозі, але й дбати про свій велосипед. Всі велосипеди, які у нас крадуть, або були пристібнуті дешевим тросиком за 40-100 грн, або взагалі не пристібнуті, наприклад коли вони стояли в коридорі. Рішення просте: купити надійний замок типу U-lock, зроблений з загартованої сталі, який дуже тяжко зламати. І завжди ним користуватися. Взагалі є рекомендація, що замок повинен коштувати близько 10% від вартості велосипеда. Тобто якщо у вас велік від дідуся і його ринкова ціна 300 грн, то тросик цілком підійде. Якщо ж у вас сучасний байк за 6000 грн, то будьте добрі, купіть замок за 600 грн. Для вашої ж користі.
 
 

Яке місто із розвиненою вело мережею ви особисто ставите у приклад для Івано-Франківська?

- Всі міста різні і унікальні. Якогось одного прикладу немає. З одного боку, для натхнення і практичних рішень ми, як і весь світ, дивимось на північно-західну Європу. Наприклад, на данський Копенгаген або місто Гронінген в Голландії, яка має майже таке саме населення і розмір, як Франківськ. Але є і ближчі приклади, скажімо польські міста Жешув і Краків, які ще 10-15 років мало чим відрізнялися від міст України, але відтоді здійснили якісний ривок, зокрема в частині велосипедів як транспорту.

 

Звідки виникла ідея створення велоспільноти, з чого і коли все починалося?

- Думка включити велосипедний рух у сферу діяльності була ще від моменту появи ідеї середовища "Тепле Місто", тобто рік тому. Адже тяжко уявити прогресивне, комфортне європейське місто, частиною якого не був би велосипед. Відтак в липні було презентовано програму "Тепле Веломісто", яка тепер є одним з ключових напрямків "Теплого Міста".

 

Скільки зараз людей входять до неї?

- В наших акціях і заходах брали участь близько 60-70 осіб, а у Фейсбуку нашими фанам є 579 людей. Однак ми приділяємо основну увагу не тому, щоб стати великою групою, а радше прагнемо координувати і поєднувати всі інші велосипедні, урбаністичні і екологічні ініціативи і спільноти. Тобто наша мета - щоб у Франківську було яскраве і активне велосипедне середовище, з бодай десятьма класними групами і ініціативами, які постійно щось придумують, втілюють, організовують якісь акції, спілкуються, допомагають одне одному. І тим самим роблять наше місто велосипеднішим,  а отже - кращим.

 

Якось ви говорили, що франківській владі бракує контакту із користувачами велосипедів. Як ви співпрацюєте із міською владою, чи є якесь розуміння зі сторони чиновників?

- Так, є цілком адекватне розуміння з боку чиновників, зокрема боку департаменту комунального господарства та транспорту. Маємо з ними конструктивну співпрацю в частині планування велосипедної інфраструктури. А от чи є розуміння велосипедної тематики на рівні міського голови і лідерів міської ради - я поки що не впевнений. Втім, це стосується не лише велосипедного руху, а взагалі налагодження транспортної системи у місті. Адже треба робити зміни в організації маршрутів громадського транспорту, реорганізовувати рух автомобілів, запроваджувати, нарешті, якийсь менеджмент паркування. Зараз цього всього немає, а у виконкомі за всі транспортні питання відповідає лише дві людини. Це дає зрозуміти, що транспортна проблематика не є пріоритетною у лідерів міста. 

 

З огляду на розміри нашого міста, скільки кілометрів велодоріжок потрібно, щоб забезпечити комфорт його мешканцям. Маєте якийсь проект облаштування велодоріжок в Івано-Франківську?

- У грудні 2014 року була прийнята міська Програма розвитку велосипедної інфраструктури та популяризації велосипедного руху, яка передбачає створення 100 кілометрів велосипедних шляхів. Вони включать велосипедні доріжки (фізично відділені від дороги та тротуару), велосипедні смуги (виділені розміткою в межах дорожнього простору), та пішоходно-велосипедні доріжки. Якщо бодай 50% цих планів до 2020 року будуть виконані, і все буде втілено максимально якісно, за найкращими європейськими взірцями, то це, безумовно, підійме зручність і престижність велосипеда як щоденного засобу пересування.

 

Які плани у вас щодо Набережної? як там має виглядати велодоріжка?

- За нашим баченням, яке вже знайшло підтримку у проектувальників, замовників та виконавців ремонту Наберержної, велодоріжка має бути створена по всій довжині вулиці, від вул. Галицької до вул.Мазепи. На всій довжині вона має бути відділена від автомобільного руху, матиме ширину 3 метри, і буде виконана з якісно вкладеного асфальту. Спочатку доріжка йтиме західним краєм вулиці (з боку річки, але знизу від дамби), відділена від дороги газоном, кущами та деревами. В районі вулиці Кармелюка на світлофорі перейде на протилежну сторону, де йтиме до вул.Левицького. Ділянка від вулиці Левицького до Мазепи поки що не узгоджена остаточно, оскільки там значно менше простору і більше забудови обабіч вулиці. Тому яке буде там рішення, поки що питання відкрите.

 

Окрім Набережної, у яких напрямках, в першу чергу, потрібно будувати велодоріжки в Івано-Франківську?

В першу чергу потрібно знаходити інфраструктурні рішення на складних ділянках. Це вулиці і перехрестя з напруженим рухом, яких недосвідчені велосипедисти просто бояться, але які неможливо об'їхати. Наприклад, сполучення Пасічної з центром або тунель на Вовчинецькій. Відтак, ми зараз починаємо роботу над вулицею Галицькою, капітальний ремонт якої запланований на найближчі роки. Якщо за два роки ці дві вулиці стануть велосипедними, це буде великий велосипедний ривок для міста. Однак, знову ж таки, це за умови, що вся ця інфраструктура буде спланована та побудована не "для годиться", а максимально якісно, як в Копенгагені.

 

Які цікаві ідеї в найближчому майбутньому плануєте реалізовувати?

- Плануємо соціологічне дослідження, аби з'ясувати транспортну поведінку містян. Знайти відповіді на запитання: скільки людей мають велосипеди, як часто вони їх використовують і з якою метою. Принагідно з'ясуємо, якими іншими видами транспорту користуються івано-франківці. Плануємо декілька просвітницьких і навчальних акцій - зокрема, продовжити програму "Велопатруль" і започаткувати програму "Велошкола" для тих, хто хоче впевненіше почуватись на велосипеді у місті. Стосовно інфраструктури, то ставимо за мету відсвяткувати відкриття першої велодоріжки на Набережній, спроектувати другу на Галицькій, та у співпраці з бізнесами встановити принаймні 50 нових зручних велостоянок.
 
 
 
Розмовляла: Марія Лутчин


16.01.2015 Марія Лутчин 1542 0
Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

263
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

730
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2177
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5148
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3980
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5106

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

585

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

532

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1368

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4221
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8936
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5990
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6626
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

890
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1860
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1498
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8361
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1081
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

376
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

395
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1399
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1005