Нещодавно завідувачу кафедри хірургії № 2 та кардіохірургії, доктору медичних наук, професору Ігорю Шевчуку присвоїли звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Як каже науковець, «один в полі не воїн», а отже колектив кафедри рухається в правильному напрямку.
Автор 318 наукових праць, 38 авторських свідоцтв і деклараційних патентів України, 12 галузевих нововведень, п’яти монографій, підручника для медичних сестер, чотирьох навчально-методичних посібників, двох методичних рекомендацій. Під керівництвом професора Шевчука захищено сім кандидатських дисертацій та три магістерські роботи, наразі виконуються ще дві докторські та три кандидатські дисертації.
Окрім цього, професор є одним з авторів наскрізної програми Міністерства охорони здоров’я України з дисципліни «Хірургія, дитяча хірургія» для студентів IV-VI курсів медичних ВНЗ, «Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги при гострому панкреатиті МОЗ України».
Науковець жартує, що любов до медицини розвинулася в ньому на генетичному рівні. Адже ще з дитинства навчався азам медицини, оскільки виріс у сім’ї лікарів: батько – хірург, а мама – офтальмолог. Удома батьки постійно обговорювали якісь цікаві випадки з медичної практики. У 1984 році Ігор Шевчук із відзнакою закінчив Івано-Франківський державний медичний інститут, а з хірургічною спеціалізацією остаточно визначився ще на третьому курсі – коли проходив практику в районній лікарні.
«Коли вперше потрапив на операцію, пережив потужний емоційний шок, – пригадує вчений. – Одразу зрозумів, що саме в цій сфері медицини зможу бути найбільш ефективним».
Для студентів, які мріють про роботу хірурга, професор має свої поради: «Професійним хірургом може стати лише той, який фанатично буде закоханий у цю справу. Хірургія на сьогоднішній день – це високотехнологічна галузь медицини. Шлях до освоєння професії займає тривалий час і потребує постійного самовдосконалення та підвищення рівня теоретичних знань і практичних вмінь. В цій професії неприпустимий популізм. Короткі курси підвищення кваліфікації не свідчать про якісне засвоєння методик, а є лише підставою для подальшої кропіткої щоденної роботи з їхнього впровадження в практику. Неправильні тактичні дії хірурга можуть призвести до того, що людина на все життя залишиться інвалідом. Тому студенту треба ретельно зважити, чи готовий він до такого високого рівня відповідальності, рішучості та міцності духу».
До речі, Ігор Шевчук уже вісім років поспіль веде особистий фотоархів операцій, а потім ті світлини використовують на практичних заняттях, в навчальних посібниках, статтях, конференціях.
Важливим напрямком наукових досліджень Шевчука І.М. є впровадження малоінвазивних хірургічних методик лікування захворювань грудної клітки, середостіння, черевної порожнини, прямої кишки, встановлення нових ланок патогенезу та розпрацювання ефективних методів лікування хірургічної інфекції, профілактика і лікування поліорганної недостатності у хворих на хірургічний сепсис, застосування нових методів екстракорпоральної детоксикації. За його безпосередньої участі розробили і впровадили в клінічну практику нові методи паренхімозберігальних комбінованих втручань на тканині підшлункової залози у хворих на ускладнені форми хронічного панкреатиту. Цікаво, що в клініці, очолюваній науковцем, уперше в Україні, впровадили у практику методики ендоскопічних транспапілярних втручань на протоці підшлункової залози, які включають її стентування, балонну дилатацію, вірсунголітоекстракцію.
«Вказані методики відзначаються високою ефективністю і дозволяють у значної частини хворих уникнути проведення оперативних втручань, що покращує результати лікування і забезпечує високу медичну та соціальну реабілітацію хворих», – пояснює Ігор Шевчук.
