Вчена рада – не концерт, а внутрішня розбірка?

 

 

Коли в листопаді 2004 року колона з тисячі студентів у помаранчевих шарфах і пов'язках наближалася до адмінкорпусу Прикарпатського університету, погрожуючи винести з кабінету «вічного ректора» й «динозавра кучмівської епохи» Віталія Кононенка, здавалося, що в альма-матер входить сама надія - на зміни, на відкритість, на студентське самоврядування, на якісну освіту без самодурства і хабарів. Революційна хвиля винесла на високу ректорську посаду Богдана Остафійчука, професора-фізика з довгим помаранчевим шарфом, але, як згодом виявилося, з короткою пам'яттю. Та хвиля, на жаль, багато всякого винесла...

 

Пересвідчитися, що зміна керівництва університету сім років тому означала зовсім не прихід нової епохи, а звичну вітчизняну ротацію шила на мило, можна було минулого четверга. Того дня вчена рада ПНУ зібралася для «роботи над помилками»: в університеті щойно закінчилася десятиденна комплексна перевірка. За дорученням Міносвіти, десант з півтора десятка науковців з інших вишів і функціонерів міністерства вивчали й аналізували роботу інститутів, факультетів і кафедр ПНУ. Результатом перевірки став акт з переліком виявлених порушень, з яким ректорат начебто й збирався ознайомити вчену раду. «Ну є акт, тепер цей акт треба розглянути», - пояснив, як міг, Богдан Остафійчук причину зібрання. А тут така халепа - на раду прийшли журналісти. Здавалося б, ректору тільки б порадіти: обіцяні ним на початку каденції принципи відкритості й прозорості роботи просто тут і тепер втілюються в життя...

 

«Це засідання не є концерт..., а є розбірка наша, наших питань внутрішніх, і тому я вважаю, що не треба це робити, щоб не крутили по телебаченнях всюди, розумієте, показували в своєму світлі», - звернувся ректор до поважної ради, помітивши камеру власкора каналу "ЗІК" Руслана Коцаби. І рада його зрозуміла. В єдиному пориві сивочолі професори й догідливі доценти зривалися на рівні з палкими закликами - прогнати, "видалити", не виносити сміття з хати, не чіпати нашої великої університетської родини... Спроби журналіста нагадати високоосвіченому панству, що їхні родини - у них вдома, а університет - це державний заклад, що утримується держбюджетом та ще грошима тисяч студентів-платників, успіху не мала. Ректор оголосив перерву - допоки журналіст не вийде. Зрештою, фарс затягувався, і Руслан Коцаба таки пішов. Журналістку «Галицького кореспондента» Марію Гаврилюк збуджені боротьбою з впертим телевізійником вчені засікли не одразу. Так-от.

 

У вступній промові Остафійчука - якщо так можна назвати на диво незв'язний, як на члена-кореспондента НАНУ, потік мовлення - можна було виокремити дві основні тези.

 

Перша: перевірка - невипадкова, це диверсія ворожих сил проти нього та їхньої великої родини з метою «очорнити університет». «Я не вмішувався і навіть ніколи не заходив там, до цієї комісії. Кажу, працюйте, а вони всі отримали команду «фас!» і боялися чаю випити, а про каву навіть нема мови!» - нагнітав ректор, не помічаючи комічності своїх претензій.

 

Теза друга: «але все пройшло», «не найшли і не могли найти», бо «в такого сильного колективу не можна нічо найти», а в самого ректора, як не зовсім скромно нагадав Остафійчук, днями он сам Михайло Васильович (Вишиванюк, голова ОДА - «ГК») на нараді вчитися працювати наказав - «привселюдно»!...

 

Втім, акт перевірки засвідчив радше протилежне. Це ще й при тому, що проректор Володимир Чобанюк, ймовірно, зачитав не увесь текст. Список порушень - різної ваги - довгий: від неакредитованих спеціальностей, плутанини й неточностей в навчальних планах до «відхилень у логічній схемі викладання дисциплін». Від порушень при оцінюванні знань студентів до зловживань у кадровій політиці.

 

Так, комісія виявила майже 200 випадків прийому на роботу без передбаченого законом конкурсу, на посади потрапляли люди без наукових звань - достатньо благословення ректора? - десятки працівників не підвищували кваліфікацію за останніх 5 років. Впала кількість науково-дослідних робіт... «Викладене свідчить про суттєві прорахунки у роботі з підбору і розстановки кадрового розкладу», - узагальнюється в акті. Якщо це не суспільно значуща інформація, то що? Невже це не варто знати батькам, які сплачують шалені гроші за навчання своїх дітей? Абітурієнтам, які ще визначаються, куди вступати? Усій громаді, зрештою, яка могла б тверезіше оцінити рівень управління закладом, що претендує на звання храму науки і культури, й повернути його керівництво до тями?

 

...І раптом на другій годині засідання монолог Чобанюка перервали істеричні вигуки - «Ще один! Ще один журналіст!» Якісь пильні жіночки з безперечними науковими доробками нарешті вирахували чужого на родинній розбірці. Нашу журналістку вивів із залу особисто директор Інституту туризму Володимир Великочий. Він, до речі, вважається, просунутим і перспективним. Куди просунутим?

 

«Світ складний, не простий», - глибокодумно зітхнув Остафійчук у своїй промові. А то! Кому ж, як не без п'яти хвилин академіку це знати. Тільки ж навіщо так вперто і наполегливо цей складний світ ще більше ускладнювати безглуздими вчинками? Така впертість у парі зі священною впевненістю у власній правоті давно має свою назву. Слово не зовсім для друку, але ввічливих синонімів не має - мудак. Не бути мудаком - одне з простих і надійних правил нормального співжиття гомо сапієнсів у соціальних групах. Це не так і складно - досить визнати свої помилки і припинити їх повторювати. Оприлюднити звіт, наприклад. Не ховатися від людей, за кошт яких живеш. Тож сподіваємося, що з наступної вченої ради нікого не виганятимуть. І тисячі, десятки тисяч прикарпатців зможуть щиро порадіти за успіхи університету, якому довірили дітей, чи перейнятися його клопотами. А там, гляди, може, й надія, майже втрачена, повернеться.

 

Андрій СОВА,

Галицький кореспондент

 

Попередні матеріали по темі:                  

Ректоріада-2 або Присмерки невдалого царювання

Фактом ЦЕНЗУРИ в Прикарпатському унверситеті зацікавився телеканал ТВі

ЦЕНЗУРА по-університетськи у Франківську (додано відео)

Ректоріада

 

 

 

 

 

 


18.12.2011 Андрій СОВА 2725 9
Коментарі (9)

Акк 2011.12.18, 20:55
Отака у нас і вся наука, поробили собі звання і "мудрують". Типу велика інтелігенція, а от, коли приходить час години ділити, то вся ця псевдоінтелігенція зводиться нанівці... горло перегризуть один одному за копійку.
Влад 2011.12.18, 21:01
Видно, що автор статті має віддалене уявлення про життя універа і про суть проблем
студент 2011.12.18, 21:28
треба молодого ректора.
Українець 2011.12.19, 10:58
Треба батькам думати куди дітей віддавати. Якщо випускники називають Прикарпатський бурсою, то до цього треба прислухатись. А найстрашніше що різні оСТАФІЙЧУКИ кидають тінь на цілком хороших викладачів.
Вітер 2011.12.19, 11:44
У ВНЗ України склалася нездорова ситуація. Ректори поробилися маленьким князами, незалежними не від кого (хіба-що від міністра). Оточують себе підлабузниками, всілякі ради наповнюють своїми людьми, які голосують за них на різних конференціях.Наукові ступені і звання отримують свої люди. Подивіться, скільки у вишах працює родичів,які попали в аспірантуру і захистили дисертації завдяки своїм родинним звязкам.Рівень технічного і наукового оснащення прямує до нуля. Тому цінність більшості технічних наукових робіт (за рідким винятком)рівний нулю.Інтернет заповнений пропозиціями щодо виконання кандилатських і докторських дисертацій. Якщо добре копнути, то виявиться багато науковців типу Слюсарчука(див. "Експрес"). Процвітає хабарництво, значна частина студентів отримує дипломи за ніщо. І т.д і т.п.
Журналіст 2011.12.19, 14:47
До адвокатів Остафійчука. Університет - це державний заклад, який фінансується народом України через державний бюджет, і входить в підпорядкування Міністерства освіти України. І будь-який орган, що фінансується бюджетом вже за визначенням має бути відкритим (як це і обіцяв остафійчук на початку своєї ректорської кар'єри). І не треба порівнювати його з нарадою в міліції чи СБУ, куди адвокати остафійчука направляють журналстів. Бо ці наради якраз законом закриті - там йде мова про таємницю слідства і про державні таємниці. А Вчена рада - що там закривати від оточуючого світу, крім власної недолугості і зловживань? Це бюджетна установа, які Я, як платник податкв, фінансую. І Я маю право знати, що там відбувається за МОЇ роші. Ферштейн, адвокати остафійчука? А ще для тих, хто вбачає конспіролоічний (замовний) підтекст в тому, що журналісти пішли на Вчену раду, а не на якийсь інший захід пояснюю як це відбувається в ЗМІ. Руслан Коцаба повідомляє свою львівську редакцію, що "в такий то день в Івано-Франківську буде (умовно) 15 подій потеційно цікавих для ЗМІ: майстер-клас з орігамі, презентація молодіжного журналу, колегія ОДА, Вчена раду ПНУ і 5-10 інших подій". І Коцаба коротко резюмує ці події. Щодо вченої ради це буде щось таке: в лютому наступного року в ПНУ обиратиметься новий ректор, щойно пройшла міністерська комісія, яка накопала масу зловживань... І редактор тоді вибирає найважливіше і націкаваіше - і ставить журналісту редакційне завдання: відвідати Вчену раду, Колегію ОДІ і ще щось, решту - 10 подій ігнорувати як недостатньо соціально важливі. І Коцаба приходить в БЮДЖЕТНУ УСТАНОВУ на ВІДКРИТУ Вчену раду. А далі "прозорий" сім років тому, але за сім років помутнілий ректор-алконавт каже "нє!" І в цій всій історії дивно якраз те, які ми українці дурні (а відповідно - бідні), бо такої кількості адвокатів університетського маразму, а значить маразму загалом..................((((((((((( Яка там Європа?????????????
да уж 2011.12.19, 20:03
хтось скаже, що я знову плачу, але на жаль так всюди.... і янукович зі своїми регіонами їм нічого не можуть зробити .... а ви кажете Є В Р О П А.....сумно, дуже сумно.....
Гаплик 2011.12.21, 12:36
Остафічук дохазяйнувався вже до ручки. Вчора за борги в універі відключили світло. Це при стомільйонному бюджеті університету!!!!!!!!!! Капєц, дійсноя як десь писали - присмерки невдалого царювання ректоря Остафійчука.
свята простота 2011.12.21, 20:59
я в цьому універі вже 12-й рік (включно зі студентськими 5 роками)і знаю те, що відомо будь-якому студентові й рядовому викладачеві - все якесь недолуге. недороблене, недоосвічене, з чисто западенською манорією викаблучуватися перед іншими, а в загрозливій для себе ситуації поливати всіх навколо ...чим там...ну... ви зрозуміли...з єдиною метою: переконати себе, що всі навколо - у 300 разів гірші, і саме з цієї причини ти сам заслуговуєш звання "високоповажного" тощо. Прикро, що й дітей так виховуємо, і моїх сил і сил інших здорових викладачів виявляється замало, щоб не дати студентським розумам заразитися цією гидотою... от на днях мої колишні студенти мені ж намагалися розказати, скільки давали моїм же "високоповажним" "колегам". так що навряд чи вся ця заворушка принципово щось змінить - треба міняти всю систему, в глобальних масштабах. Або ж дбати про те, щоб самому залишатися людиною за будь-яких обставин, а в моєму випадку - ще й гідним прикладом для студентів.
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

899
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1616
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1678
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1448
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3611
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2403

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1102

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1404

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1474

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2793
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

698
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6381
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6372
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

643
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

867
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1053
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1821
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7016 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

415
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1119
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1777
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2037