Вадим КОНДРАТЕНКО: «Схід нас поглине і асимілює - система цінностей, які пропонує іслам, чи буддизм, чи індуїзм, більш здорова»

 

У минулому ресторатор, Вадим Кондратенко тепер воліє називати себе «невдалим буржуа». Він вже кілька років лише мандрує світом і спостерігає, як живуть люди. Вадим подорожує наодинці, добирається до найекзотичніших і найнебезпечніших куточків планети. 

Недавно він повернувся після довгої подорожі країнами Південної Азії, і «Галицький кореспондент» скористався нагодою поспілкуватися з мандрівником.

 

 

 

- Вадиме, подорожі для тебе - це пошук нового чи пошук себе?

Я хлопець дорослий, мені 43 роки, але почав я подорожувати відносно пізно - чотири роки тому. Я практично обірвав всі соціальні зв'язки і поїхав на півроку. Близькі кричали: «Ти біжиш від себе!», на що, я як правило, відповідав: «Може, я біжу до себе?»

У будь-якому разі, під час подорожі, особливо соло, я саме так і роблю. Це чудовий спосіб вирватися з замкнутого кола «зони комфорту». Як правило, після 30-ти у тебе «все схоплено»: друзі, знайомі, вирішення питань, знижки в ресторанах... etc, тобто ти потихеньку починаєш запливати жирком, твій світ відносно комфортний і передбачуваний, за чим власне і настає цілком логічна туга, «криза жанру» і, як наслідок, спроби знайти себе в алкоголі або непотрібних розвагах. Потрібен струс, причому тотальний, коли кожної хвилини ти будеш змушений вирішувати давно забуті, але нагальні проблеми: де їсти, де спати і як швидко пересуватися, особливо, якщо ти обмежений бюджетом. Свідомість перебудовується, і ти починаєш жити в дещо іншому світі, серед інших цінностей. Більше того, починаєш розуміти значення слів "паломник", "пілігрим", якщо брати духовну складову. Хоч я і не люблю цієї банальщини. Так от, подорож і є однією з форм практики в будь-яких релігіях або теософських навчаннях.

 

- Ти вибираєш країни, досить небезпечні для європейця: Афганістан, Іран... Наскільки це ризиковано, як сприймають там представників чужої культури?

Умовно, «молимося тим Богам, на території яких перебуваємо». Якщо розшифрувати, то потрібно бути дуже уважним до місцевих звичаїв, з повагою ставлячись до реальності. Не варто забувати, що ти в гостях, але при цьому тобі будуть пробачені багато помилок, і часто місцеві ставляться до іноземців як до придурків, що дає деяке полегшення. З іншого боку, тонке і гнучке ставлення дозволяє максимально, наскільки це можливо, заглибитися в місцеву культуру, що, в свою чергу, розбиває міфи і патерни, якими насичений наш мозок. Наприклад, будучи в Ірані, я з подивом виявив, що роль жінки в суспільстві величезна і на побутовому рівні більших «підкаблучників», ніж іранські чоловіки, я не зустрічав у жодній країні світу.

 

Іран, провінція Мазендаран

 

Іран, руїни Персополя

 

З курйозного: в Малайзії на острові Пенанг якось я прогулювався в майці з емблемою Israeli Air Force. Варто відзначити, що Малайзія - мусульманська країна і є лютим ворогом єврейської держави. Не маючи навіть дипломатичних відносин, Малайзія всіляко підтримує Палестинську автономію. Зустрінуті мною французькі туристи щось лопотіли своєю мовою і крутили пальцем біля скроні, показуючи на футболку, постійно тикаючи на медресе, що поруч. Здавалося б, лише футболка, але вона могла стати причиною серйозного конфлікту: малайзійці дуже спокійні і толерантні до туристів, але, скажімо, за тиждень до цього на вулиці був убитий американський турист, який був п'яний і вихваляв американську інтервенцію в Іраку, при цьому принижуючи мусульман. Таких прикладів можна навести безліч.

Сучасний світ з його продажними медіа та PR-технологіями формує в обивателів часто разюче викривлені уявлення про ту чи іншу країну. Я вважаю за краще не довіряти їм і робити власний висновок на основі власного ж досвіду. І повірте мені, цей підхід приносить чарівні відкриття, які дозволяють дивитися на процеси в світі з трохи іншого боку. Медіа, як правило, показують тільки частину правди - страхітливі, з погляду європейця, культурні відмінності. З часом я змінив ставлення до мусульманства завдяки безпосередньому спілкуванню з носіями цієї релігії - моє уявлення про мусульман формувалося медіа та особистими контактами з представниками пострадянських країн. І ось що я хочу зауважити: більш порядних, чесних і згуртованих духом взаємодопомоги та солідарності, ніж мусульмани, я не зустрічав навіть серед буддистів. Важливо приймати спосіб життя країни, це може полягати навіть у мінімальному - зміні одягу, способу харчування. Це не означає, що потрібно мавпувати, але, як мінімум, це викликає у місцевих повагу і послужить сигналом для спілкування.

 

- Як правило, ти подорожуєш наодинці, а не з групами - в чому перевага?

Як правило, я подорожую сам. Це в певному сенсі ризиковано, але в той же час є маса переваг. По-перше, ти вириваєшся з мовного середовища, що дозволяє тобі самостійно поліпшити знання мови. Подорожі вимагають певної концентрації і уважності, але це, радше, не напружене очікування, а спостереження за реальним. Якщо з'являється партнер, то можуть виникати тертя і конфлікти. З економічного боку, оптимальніше подорожувати в парі - багато витрат діляться на двох (таксі, готелі і т.д.). При цьому можуть виникати ситуаційні альянси: західні бекпекери є набагато відкритішими від наших співвітчизників і найчастіше охоче діляться інформацією, лайфхаками або розділяють плату за оренду транспорту чи житла. І це теж момент, який привчає мандрівника ставитися до світу з великою довірою, ставати більш комунікабельним. З групами з постсовка все набагато складніше: обов'язково починаються «підкилимні ігри», до того ж претензія до життя у наших туристів просто колосальна, часто складається враження, що вони з дитинства подорожують тільки в "5 Star Hotels". Повірте мені, це дуже виснажливий досвід.

 

- В останній поїздці ти побував також і в Індії. Індія як країна для туризму стала настільки популярним трендом, що старожили вже виїжджають з культового Гоа. Чи можна стверджувати, що наплив роззяв і споживачів у заповідні куточки планети знищує заповідність цих місць, і який з цього вихід, на твою думку?

Наплив туристів, особливо з глухих кутків Росії, - це трагедія Гоа. Уряд штату стимулює внутрішній туризм, вони не хочуть бачити там російськомовних, які приїжджають на два тижні, привозять з собою 3000 USD (колосальну суму, за місцевими мірками), поводяться, як у Туреччині чи Єгипті, стимулюючи жадібність у місцевих торгашів. До того ж, спроби скупити, побудувати, перепродати землю або бізнеси наштовхуються на особливість місцевого законодавства, яке не дозволяє легально володіти власністю в Індії. За останні роки немає жодного судового прецеденту, коли індійські громадяни програвали суди з майнових спорів з іноземцями.

 

 

Індія, Гоа

 

 Гоа, рибальський човен

 

Індія, Мадурай, біля храму Мінакши

 

 

Індія - це країна кастова, і еліти намагаються показати бізнесменам їх місце, розумно вважаючи, що надприбутки порушують соціальний баланс, який устоювали століттями. А взагалі місця сакральні, так звані «місця сили», як правило, є трудноступними і дістатися туди вимагає певної праці та зусиль. Всім відома святиня для прихильників ведичної традиції - Священна гора Кайлаш у Тибеті. Паломництво до неї - це як Хадж до Мекки у мусульман, але через те, що раніше практично не було комунікацій, подорож була дуже складною - гірська хвороба, кліматичні умови і т.д. Зараз уряд Китаю вигнав практично всіх тибетців і заселив ці території китайцями, що славляться своєю підприємливістю, проклав у цей трудносяжний район залізницю і побудував висококласні автомагістралі, що відразу робить з цієї частини Тибету "езотеричний Діснейленд", дозволяє заробляти на інтересі європейців непогані гроші. І тут, як із Києво-Печерською Лаврою, - дух святості поступається смороду грошей.

 

- Розкажи про найбільш глухі закутки, в яких ти побував.

Індія, Раджастан, пустеля Тар. Це одна з найбільш жарких пустель на планеті, розміщена на кордоні з Пакистаном. Я жив там якийсь час в дуже бідному селі. Справжні бархани. В кожному дворі селища верблюди, це традиційний транспорт тут. Раз на рік зі всієї округи люди збираються на величезний ярмарок верблюдів. Місцеві прикрашають тварин і вистригають особливі знаки на їх боках. З цікавого, практично скрізь пропонували desert wine, за фактом ніяке не вино, а простий і банальний самогон з цукру. Потрібно бути напоготові і намагатися, не ображаючи господарів, які пропонують традиційний опійний чай, все ж відмовитись. Негласно, споживання опіуму в цьому районі Індії не карається, це традиція, якій багато сотень років. Не варто забувати, що через Раджастан проходив Великий Шовковий Шлях, і багатство краю, величаві форти і палаци були побудовані за рахунок податків, які збирали з караванів золота, шовку та опію.

Острів Борнео - raining forest. Був у мене такий челендж - пожити в справжніх джунглях, зі всякою живністю. Відверто кажучи, пекельна місцина. Я чомусь згадував американських військових у В'єтнамі і уявляв солдатів, які проклинали своїх командирів. Це нестерпна вологість, відчуття загрози виходить від кожної палички або гілки - джунглі кишать зміями, і вони вельми витончено маскуються. Причому будь-яка комашка намагається відкусити, від'їсти шматочок тебе (сміється).  Наприклад, я мав необережність і пішов прогулятися до водоспаду в сандалях і шортах, не знаючи, що потрібно одягнути спеціальні бахіли. Після двогодинної прогулянки зняв з себе біля 20-ти п'явок - місцеві називають їх "лічі", як китайський фрукт. До цього я вважав хлопців, які гуляють по джунглях з мачете, позерами або вигадкою кіносценаристів, але тепер я зрозумів, що без цього інструмента в тропічному лісі вижити буде складно. Практично немає стежок, а якщо вони і є, то заростають дуже швидко і постійно доводиться буквально прорубуватися крізь зарості.

 

- А взагалі, чому саме Азія?

Вона цікава перепадами від ультрасучасного Сингапуру до гірських трайбів з шаманами і найдавнішими традиціями. Знову ж таки, тепло, їжа корисна і смачна. В більшості своїй люди небагаті, але дуже душевні і добрі. Хоча з сумом розумію, що всі гроші світу зараз працюють в Азії і вона стрімко змінюється. За останню поїздку до Індії я звернув увагу на величезну кількість нових машин, новобудови. У Сайгоні я спостерігав 4-поверховий ресторан всесвітньо відомої мережі фаст-фудів, при цьому в деяких районах починають зникати традиції вуличної їжі, настільки смачної і душевної. Все інше - на рівні емоцій і відчуттів, і їх складно передати. Коли повертаюся до Індії, то перше відчуття, що я вернувся домів.

 

- Наскільки різниця між нами, білими, і азіатами нездоланна? Чи правий Кіплінг у своєму твердженні, що Захід і Схід ніколи не зійдуться?

Навіть не знаю, як правильно відповісти. Я після моїх мандрів стосовно мусульман, азіатів, перестав вживати слова на зразок "чурка", "чорножопий". Нас всіх виховували в негласній і легкій формі расизму, і ми, слов'яни, думаємо, як би їх принизити. Але я спостерігав цих людей у їх природному житті, і от що я можу сказати: ці формулювання більше відносяться до деяких наших співвітчизників, ніж до іновірців. Підсумовуючи сказане: мені здається, що Схід нас поглине і асимілює - система цінностей, які пропонує іслам чи буддизм чи індуїзм, більш здорова, що дозволяє солідарно вижити, нехай вона і консервативна. Маленький приклад: населення Ірану з приходом фундаменталістів збільшилось майже на 100%, baby boom, спровокований консервативною революцією, призвів до того, що половина країни - це люди до 35 років. Наймолодша нація на планеті.

 

- Під час революції ти був в Азії, як там реагували на ці події?

Люди відверто цікавляться і переживають, революція нарешті відкрила таку країну, як Україна. Раніше довго доводилося пояснювати: "Ukraine... near Russia...", або казати: "Шевченко, Мілан", що, як правило, спрацьовувало. Тепер всі дуже співчувають, особливо в Таїланді, де барикади донині блокують автомобільне пересування в центрі Бангкока. Але я помітив, що там є певні правила війни, де негласно все регламентовано. Це поле бою. І поза полем всі живуть звичайним життям і такий жах, як в Україні, з "ескадронами смерті", зниклими безвісти, там неможливий.

 

- А кілька практичних порад від Вадима Кондратенка - як себе поводити в Азії, як готуватися до поїздки, що потрібно брати з собою і т.д.?

Назвемо це інструкцією з виживання (сміється).

Вітрівка з капюшоном - бажано водонепроникна, віндпруф, в поєднанні з теплою кофтою - незамінна річ у дощову погоду, під час катання на мотоциклах або відкритих вантажівках. Hoodie - аналог толстовки (кофти) з м'якого бавовняного трикотажу, з капюшоном-анораком (який має стійку спереду, що захищає від вітру). Характерні елементи - великі накладні кишені спереду і капюшон. Наявність капюшона дуже допомагає, горетекси, дорога валютна синтетика вітається - зручно, практично, мало займає місця, легке. Нашийна хустка - бавовна: у спеку можна пов'язати на голову, в холод замотувати, наприклад, вуха: протяг - найбільш підступний ворог мандрівника. Скоч - наприклад, в автобусі може працювати кондиціонер і скочем можна просто заклеїти пекельне сопло, що виносить мозок і вселяє пекельні сумніви «навіщо я сюди поперся».

Штани - в ідеалі, пропаяні зсередини по швах, із спеціальних дихальних матеріалів. Їх недолік - дорого і не завжди виправдано, ймовірність використання невисока. Так що підуть і треники Аdidas, куплені на Троєщині, Барабашово, «7-му кілометрі», Калинівському ринку. В цій ситуації цінується зручність і практичність. Шорти - бажано з бавовни, бокові кишені плюс ремінь.

Телефон - бажано недорогий апарат типу "Нокія", є модель з ліхтариком, що дуже зручно. Бюджетність апарата дозволяє безболісно для емоційного стану втрачати, розбивати, а в деяких випадках дарувати його тубільцям. Фотоапарат, відеокамери та інші гаджети - бажано компактні, на акумуляторах. Якщо є можливість прив'язати - зроби це (я особисто вмудрився втратити чотири телефони за три місяці). Ножі, мультітулз - завжди знадобиться в дорозі. Важливе зауваження: їх доведеться здавати в багаж, це недолік при польотах на low-cost авіакомпаніях, коли кожен кілограм - втрачені гроші. Тобто ніж потрібен невеликий і легкий. Мачете та сокири навряд чи допоможуть вам при реальній загрозі - вирулюйте на харизмі. Засоби гігієни: все можна купити тут - дуже дешево і якісно. Вдома бажано купити санітайзер для рук, краще гелевий. Спробуйте знайти антисептичні вологі серветки без парфумерних добавок. Засоби від комах - як показує практика, краще кремоподібні, невелика упаковка. Взуття - кросівки плюс сандалі. В ідеалі, "Teva": вони недорогі, випробувані часом і прослужать вам не одну мандрівку. Шкарпетки - до речі, відмінно себе показало поєднання "Crocs" плюс шкарпетки - універсальне взуття як для спеки, так і для прохолодної погоди. Туалетний папір - універсальна річ, це і серветка, і ганчірка для протирання окулярів, ну, і для прямого призначення - корисна штука (одна упаковка, більше не треба). Медикаменти - активоване вугілля, засоби від укусів комах, крем при ударах, пластир. Мезим-форте, фестал, антигістамінне, жарознижувальне, знеболювальне... Окрема тема - презервативи, візьміть з собою. Місцеві, як це не смішно звучить, маленькі і мають властивість зісковзувати в найбільш невдалий момент. Мийте руки постійно та користуйтеся дезінфектором для рук, особливо після того, як торкалися до грошей.

1. Фумігатор - чудова штука, коштує недорого і вистачає надовго.

2. Кепка, панамка та інше - бавовна.

3. Окуляри - купуйте, щось з недорогих брендів. "Polaroid", наприклад, - відмінне поєднання "ціна-якість" з хорошим UV-захистом.

4. Платіжні картки - банкомат в Азії звичайне явище, але місцеві не охоче їх беруть, вважаючи за краще готівку.

Обов'язково подбайте про можливість зняти гроші або підвищити їх ліміт, можливість робити покупки в інтернеті (у деяких банках потрібно писати спеціальну заяву, і дистанційно не завжди можна це зробити). Рекомендую ОТР-Банк: є можливість дистанційного підвищення лімітів, операцій з переказу коштів на картку зі свого рахунку OTP-Direct, тобто ви переказуєте рівно стільки грошей, скільки потрібно на найближчі два-три дні, наприклад, але при втраті картки ваші збитки незначні.

Заведіть дві банківські картки - в іноземній і національній валюті. Нагадаю, за законодавством України, валютну картку може поповнювати тільки власник рахунку.

5. Страховка - бажано мати, навіть дуже бажано. У вашому випадку вона буде коштувати близько 20 доларів.

6. Спеціальні сумочки для найдорожчого. В туристичних магазинах продаються невеликі гаманці, які зручні для прихованого носіння: вони вішаються на шию і практично не помітні під одягом. Для грошей, карток, паспортів, фото улюбленої тещі!

Бажано зробити, про всяк, ксерокопії паспортів, більше того, зробити скани, зберігаючи їх у своїх поштових скриньках.

Рюкзак - бажано легкий і міцний, від 50 літрів. Зверніть увагу на жорсткість спини. Не обов'язково дорогі, наприклад, вітчизняна компанія виробляє цілком пристойні рюкзаки ТМ "Adventure". Гроші - долари США, євро та інші фунти приймаються повсюдно. Бажано мати великі купюри у 100 доларів: обмінний курс при продажу купюри вищий. Хоча пам'ятайте: чим менше кешу, тим менша ймовірність безглуздих покупок.

 

 Розмовляв Влад ТРЕБУНЯ,

фото зі сторінки Вадима Кондратенка у Facebook

Галицький кореспондент


12.04.2014 1844 0
Коментарі (0)

31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

3352
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3041
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4321
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2499
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3743 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1909

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

498

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

894

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3727

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2063
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6217
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3354
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3816
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1093
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

7974
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2892
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10471
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1030
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

551
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1329
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

827
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1169