В Україні скасовано таємницю сповіді

Священників допитували, допитують, і будуть допитувати. Так вирішила Верховна Рада України. І це зайвий раз доводить: наша держава не те, що не православна. Навіть елементарні норми моралі та поваги до чийогось віросповідання їй чужі. Бо чужі українським чиновникам. Хто б сумнівався.

Історія ж питання така. У діючому Кримінально-процесуальному кодексі (написаному, до речі, у 1960-му, затвердженому у 1961-му) є стаття 69. А в ній говориться, що «Не можуть бути допитані як свідки: 1) адвокати та інші фахівці у галузі права,  які  за  законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі – з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості». Проте, неясно, яким саме чином особа має звільняти зазначених фахівців від обов‘язку берегти її таємниці. 

У 2008 р. нардеп Володимир Марущенко вніс проект зміни до КПК. Пропонувалося зазначити, що адвокати, лікарі, юристи та психологи можуть розголошувати професійні таємниці лише за письмової згоди особи, яка їм довірилася. А священнослужителів взагалі не можна допитувати в якості свідків. З приводу того, що їм стало відомо на сповіді. І це, безумовно, правильно. Тому що, навіть якщо людина дала згоду на розголошення таємниці сповіді священиком – сам священик не має права розголошувати цю таємницю. За 120-м правилом Номоканона, наприклад, (Номоканон – збірка церковних правил, обов‘язкових для виконання) священнослужитель, який відкриває те, що йому стало відомо на сповіді, на три роки забороняється у служінні, і має щодня класти по 100 поклонів. Заборона на служіння – це дуже серйозне покарання. Гірше – тільки відлучення від Церкви. 

Даний законопроект проголосували у 2009 р. І не прийняли. У 2010 Марущенко подав його на розгляд знову. У першому читанні його підтримало 236 депутатів (при 226 необхідних). Але 22 вересня, у другому читанні, «за» проголосувало лише 87. Проект не прийняли. Священників та їхніх духовних чад від слідчих та суддів не огородили. 

І що робити священику, якого викликають на допит, і який за законом має відкрити усе, що йому відомо зі сповіді? Як він може бути лояльним до держави, законослухняним громадянином, якщо держава вимагає порушувати закони церковні? А якщо він відмовиться давати необхідні свідчення, його почнуть переслідувати. У «законному» порядку.  

Можна казати, що насправді священнослужителів допитують не так уже й часто. Мабуть. Тому що статистики з цього приводу знайти не вдалося. Що по-справжньому віруючі не чинять настільки страшних злочинів, щоб для їхнього розкриття знадобилися свідчення духівника. А ті, що чинять, не приходять на сповідь. Але – і чинять, і приходять. Кожен віруючий може впасти. Кожен злочинець може розкаятися і піднятися. А сама юридична можливість допиту духівника ображає почуття вірних. 

Знову ж таки, духівників «звичайних» злочинців, мабуть, не турбують. Але якщо уявити, що постійний духовний отець був у Тимошенко… Чи Луценка… Чи ще в кого-небудь… Невже цих нещасних священників не чіпали би? Чи відомим православним тепер сповідувати свою віру таємно, як у древні часи? 

Депутати, які не проголосували законопроект про зміни до КПК – або відверті язичники, або щось знають. У Тимошенко духівника, може, й немає. Але ж у Януковича, скоріше за все, є. Принаймні, у храмі нинішнього президента показують по телевізору частіше, аніж показували бувшу прем‘єрку. Можновладцям, що ревно хрестяться перед іконами та камерами, слід було б натиснути на Раду. І продавити таки зміни до кодексу щодо таємниці сповіді. Щоб убезпечити себе від неприємностей в подальшому, принаймні.

P.S.: У Росії, до речі, згідно КПК, священнослужитель не може бути допитаний щодо обставин, які стали відомими йому на сповіді (п.4 ч.3 ст.56). Там інша проблема: священнослужителі, які служать двом господарям – Церкві та ФСБ. Але то вже зовсім інша історія…

Надія Моклюк

Братсво