Завершився перший етап декомунізації тоталітарних назв, який тривав півроку з 21 травня до 21 листопада 2015 року.
Як повідомляє Український інститут національної пам'яті після 21 листопада 2015-го рішення про нові назви вулиць українських міст та сіл прийматимуть міські та сільські голови за участі громади, інформує Фіртка з посиланням на gazeta.ua.
Рішення про нові назви населених пунктів упродовж трьох місяців ухвалить парламент.
У прес-релізі інституту зазначається, що перший етап масштабного процесу декомунізації дозволяє відкоригувати подальші зусилля та стратегію. Закон передбачає наступні етапи - вони триватимуть ще півроку.
Після місцевих виборів 25 жовтня виконання декомунізаційного закону значно активізувалося, особливо в останні три тижні - у листопаді, відзначають у відомстві.
Загалом перейменуванню підлягають 32 міста, з них лише у 18 була змога провести громадські обговорення - решта на окупованих територіях. Правом обрати нову назву тою чи іншою мірою скористалися 13 міст, щодо 4 з них подання ще минулого тижня отримав парламент.
Загалом до ВРУ минулого тижня надійшли 25 подань, втім це не остаточна цифра - час надіслати подання ще є.
Згідно з законом, ВРУ протягом трьох місяців ухвалить рішення про нові назви міст та сіл, на підставі їх подань або рекомендацій Інститту національної памяті. Щоб сформувати рекомендації, УІНП створює експертну комісію і закликає місцеві громади, які не встигли до 21 листопада, ще протягом місяця подавати пропозиції нових назв до Інституту.
Під час першого етапу вулиці, названі на честь найбільш одіозних комуністичних діячів, загалом перейменовано. На честь менш відомих, натомість, багато де залишилися.
"Тут необхідне проведення додаткової роз'яснювальної роботи. Адже не завжди мешканцям донесли інформацію про те, ким насправді були діячі, начесть яких названо вулиці, де вони живуть. Тепер слово за міськими та сільськими головами", - кажуть в інституті.
Наприклад, Київ і Харків перейменували половину вулиць із необхідних, у Києві громадське обговорення решти практично завершено, у Харкові - триває.
Також декомунізаційне законодавство створило цивілізований механізм демонтажу пам'ятників, пам'ятних дощок тощо, якими пропагував себе комуністичний режим, й убезпечило цей процес від стихійності.
"У наступні півроку рішення про демонтаж ухвалюватиме мер або сільський голова на підставі консультацій з експертною радою митців - а саме, що з демонтованого, яке містить символіку комуністичного чи нацистського тоталітарного режимів, становить мистецьку вартість і де його зберігати", - йдеться у прес-релізі.
Декомунізація торкнулася й армії: 18 листопада 2015 р. Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким із почесних найменувань українських військових частин вилучать елементи, успадковані від Радянської армії.
