Малозабезпечена багатодітна сім’я вже одинадцять років чекає на обіцяне житло. Грошей на купівлю власного у них немає, умови проживання не завжди дають змогу почуватися як вдома, а влада взагалі не звертає на них жодної уваги.
Одинока мати Любов Мазурик з Коломиї нині сама виховує семеро дітей. Через необачність чоловіка вона втратила восьму дитину два роки тому. Це й стало основною причиною їхнього розлучення. Чоловік взагалі не допомагає жінці. Єдиною підтримкою є батьки. Вони допомагають доньці всім, чим можуть: харчуванням, одягом та грішми. Втім, і в їхньому будинку немає вільного місця для онуків.
Безробітна Любов Романівна зізнається, що вкрай важко знайти помешкання для такої великої сім’ї.
«Як тільки господарі чують, що маю семеро дітей, одразу відмовляють мені в оренді квартири, – каже жінка. – Періодично ми змінюємо помешкання: жили в двокімнатних квартирах, були оселі без тепла, в інших не було води. Втім, основне, щоб їсти було що. Адже інколи через ці буденні турботи не вистачає зовсім грошей і на буханку хліба».
Щоденно лише на харчування дітей пані Люба витрачає близько 300 гривень. За день діти з’їдають п’ять буханок хліба. Борщ та суп варить у великому баняку, аби вистачило до наступного дня. Інколи буває настільки стомленою, що просто паде з ніг.
– Мій старший тринадцятирічний син Артур ремонтує мені побутову техніку, – гордиться своїми дітьми Любов Мазурик. – Одного разу несподівано зламалася пральна машина. Син разом зі своїми друзями швидко її полагодив. Мої доньки вже вміють варити їсти та прати. Тому маю велику підмогу по домашньому господарству. Якби не умілі руки моїх діточок, напевно б, не витримала такого навантаження.
Крім цього, жінка скаржиться на постійні шкільні побори. Каже, що потрібно здавати гроші то на ремонт, то на двері, то на котресь свято, то ще на якість потреби дитячого садка та школи. «Я інколи буваю неприємно вражена, коли до мене телефонують і кажуть здати на те й на те, навіть не запитуючи, чи маю я гроші на їжу для дітей. Власне постійні витрати тягнуть за собою чимало проблем», – каже жінка.
Зараз у сім’ї Мазуриків єдина мрія – мати власний дім. З цим проханням звертаються до місцевої влади. Але там тільки розводять руками. Тепер жінка вкотре звернулася до міського голови допомогти у вирішенні цього нагального для її сім’ї питання.
Прокурор Коломийської міжрайонної прокуратури Олег Попик вражений цієї історією і додає, що це надзвичайно велика халатність влади, яка вже скільки років поспіль не хоче звертати уваги на проблеми людей.
«Така бездіяльність органів влади у Європі ставила б уже питання про притягнення до кримінальної відповідальності, – каже О. Попик. – Я не кажу, що легко вирішувати такі питання. Але протягом декількох років ніхто нічого навіть не подумав зробити, щоб стати на крок ближче до розв’язання цієї проблеми».
Олена Козаченко, «Коломийські ВІСТИ»
