"Енциклопедію українського музично-культурного життя минулого століття" презентували в Коломиї у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського.
Саме так в наукових колах вже охрестили книгу-альбом "Світ Миколи Лисенка.
Національна ідентичність, музика і політика України ХІХ — початку ХХ століття", що писалася понад 30 років. І світ побачила англійською, а потім уже українською мовою.
Розкішне видання, з музичним диском записів фортепіанних і вокальних творів Лисенка, було опубліковано за сприяння відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні та фонду «Відродження». Цей витвір представив один з авторів — доктор філософії, етномузиколог і музикант Тарас Філенко.
Нині він мешкає в Пітсбурзі, штат Пенсильванія (США), раніше жив в Україні, викладав у Київській консерваторії, працював в Інституті українознавства. Другий автор — Тамара Булат, на жаль, 2004 року пішла з життя. Вона була ученицею Остапа Лисенка — сина видатного композитора, якому й присвячена книга. Як зазначив на зустрічі з коломиянами Тарас Філенко, матеріали до книги збиралися не тільки в Україні, а й в архівах Польщі, Австрії, Чехії, Росії, Болгарії, а згодом у Канаді й Америці.
Частина книги готувалася переважно ще в той час, коли не було ксерокса, факсу і комп’ютера. Фотознімки передавали з музеїв або архівів на одну ніч для перефотографування. Деякі матеріали виносилися з так званих спецхранів — спеціальних фондів з обмеженим доступом, бо матеріали цих архівів були заборонені цензурою, оскільки вважалися «буржуазно-націоналістичними».
У цій роботі показане не тільки життя і творчість основоположника української музики, а ціла епоха, в якій жили такі знакові особистості, як Олена Пчілка, Михайло Драгоманов, Леся Українка, Михайло Старицький, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Гнат Хоткевич, Остап Вересай, Соломія Крушельницька, Марія Заньковецька, Федір Стравинський, Кирило Стеценко та інші корифеї української культури.
З ними Лисенко працював, дружив, багато хто з них вплинув на його творчість.
