В Карпатах стартував міжнародний форум Східної та Центральної Європи "Via Carpatia" (відео)

В Карпатах стартував Перший міжнародний форум Східної та Центральної Європи Via Carpatia.  На учасників та гостей чекає насичена культурна, інтелектуальна та розважальна програма.

Сьогодні у селищі Криворівня, за 140 км від Івано-Франківська, відбулося офіційне відкриття Форуму, який закінчиться 30 червня.

У рамках Форуму 23-24 червня також минає фестиваль українських виробників "У пошуках Made in Ukraine: зустріч в Карпатах".

До програми "Via Carpatia" увійшли кінофестиваль “Transcarpatia”, конференція "Коло Вінценза: майбутнє Карпат", фестиваль музики та мистецтва "Sounds of Carpatia" і свято народної творчості імені Гната Хоткевича.

Форум Via Carpatia покликаний не лише розкрити різноманіття культури Карпат, але й зібрати разом інтелектуальних лідерів Східної й Центральної Європи.

Музична частина Форуму  розпочалась із фестивалю Sounds of Carpatia із програмою «World music». Першою випробувала велику сцену, яку обладнали  на сільському стадіоні, Мар'яна Гавриш,  яка представила  загалу пісні в стилі поп-рок на основі гуцульського мелосу.

Перед глядачами виступи також  гурт Кораллі з сценічним рок-перфоменсом, в якому  використали традиційні карпатські інструменти: сопілку, дримбу та справжню карпатську трембіту; JONYCH і Ципа band; DZ`OB зі своєю крос-жанровою акустично-електронною музикою; Under The Moon; а ось як адаптувати оперу для широкого загалу продемонструвала  Мар`яна Боднар  в рамках проекту Boxedge & Maryana Bodnar Project . Як каже сама виконавиця, це інтелектуальний синтез електронної музики та класичного співу.

Попри холод та дощову погоду до Криворівні вже з`їжджаються туристи. Тож Форум обіцяє бути доволі велелюдним.

Також в місцевому кінотеатрі розпочалися демонстрації фільмів у рамках Кінофоруму.

Протягом всього Форуму Via Carpatia з 23 по 30 червня відбуватимуться кінопокази національного кіно, копродукції  України з іншими країнами, іноземного кіно та ретроспективних стрічок. За підтримки Державного агентства України з питань кіно покажуть сучасні українські кінокартини: «Стрімголов», «Припутні», «Ізі», «Межа», «Будинок «Слово», «Викрадена принцеса» та «Казка про гроші».


Безкоштовний фестивальний тиждень cеред Карпатських гір.

Всі заходи фестивалю впродовж цілого тижня, з 23 по 30 червня, будуть абсолютно безкоштовними. Єдине, про що треба потурбуватися заздалегідь, – це місце проживання та спосіб добратися (потягом, автомобілем). До речі, організатори Форуму продумали і це: на сайті viacarpatia.org ви знайте перелік маєтків, будинків, готелів та хостелів, розрахованих на різний бюджет на різну кількість гостей. Усі вони знаходяться поряд із локаціями Форуму.

Гуцульське свято Полонинське літо.

Це справжній рай для гурманів, любителів усього незвичного та нового. Тут, і вироби народного мистецтва, і продукти харчування, і колоритний національний одяг, і ярмарок народних майстрів Гуцульщини. Свої вироби представлять, як підприємці, так і місцеві жителі. Бринза, медовуха, гриби, карпатські чаї, народний одяг – кожен знайде щось для себе. Цьогоріч Полонинське літо прийме фестиваль українських виробників  “Made in Ukraine”.

Гала-концерти українських зірок.

Фестиваль музики та мистецтв Sounds of Carpatia в стилі World Music пройде з 28 по 30 червня просто неба серед Карпатських гір. Хедлайнери: Марічка Бурмака, Олег Скрипка, Аліна Паш, Христина Соловій, KOZAK SYSTEM, Іванка Червинська та Ігор Закус, “Джаз коло”, Taraka та інші. На двох сценах виступлять більше двохсот музикантів.

Унікальний танцювальний майданчик на свіжому повітрі.

Щовечора на гостей Форуму чекає танцювальна програма. Двогодинні музичні сети від українських діджеїв на свіжому гірському повітрі не залишать байдужим нікого. Сучасну електронну музику “Новий голос Карпат” представить DJ O’Skrypka. Проект “MUND” запропонує гостям сучасну електроніку поєднану з аутентичними народними інструментами (дримба, сопілки, скрипка). До речі, це буде найвищий танцювальний майданчик над рівнем моря.

Найкращі фестивальні кінопрем’єри.

Родзинкою фестивалю TRANSCARPATIA стануть головні кінопрем’єри. Покази стрічок “Легенда Карпат”, “ЕКС”, “Зрадник”, “Ізі”, “Коли падають дерева”, а також покази ретроспективних стрічок та короткого метру і документальних фільмів. Окрім українських фільмів буде презентовано зарубіжні стрічки, серед яких є призери Канського і Берлінського фестивалів. Покази пройдуть на двох локаціях – два екрани в конференц залах та один великий екран open air. Упродовж трьох днів з 23 по 25 червня, буде показано 20 фільмів.

Екскурсії музеями та заповідником.

Для цього буде виокремлено цілий день 25 червня. Відбудуться екскурсії до музеїв Криворівні, Верховини, Красноїлля. Буде організовано оглядові  екскурсії з відвідуванням Карпатського біосферного заповідника та численні тематичні екскурсії. Ви знали, що лише в одному Верховинському районі знаходиться близько 18 заповідних об’єктів та майже три десятки музеїв? Пропонуємо кілька, а ви обирайте: Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика, Музей Михайла Грушевського, Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини, Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Хата-музей кінофільму “Тіні забутих предків”, Музей “Хата-Гражда” гуцульської господарки, Музей гуцульської вишивки, Музей-садиба “Вишиванка”, Музей прикладного мистецтва, дегустаційний зал прикарпатських  виноробів, Музей гуцульського побуту та мистецтва “У трембітаря”, Хата-стая сироварня, Музей гуцульської магії, Музей села “Криворівня”, Народний музей Гуцульського театру Г. М. Хоткевича. Саме тому поїздка має бути не лише розважальною, а й інтелектуально насиченою.

Відпочинок у літній столиці України

Криворівня – унікальне село у Верховинському районі, де свого часу проводили літні вакації. Тут любили відпочивати відомі представники української інтелігенції Іван Франко і Михайло Грушевський, приїжджала Леся Українка, часто бував художник Іван Труш, створював театр Гнат Хоткевич. В цій місцевості Сергій Параджанов знімав “Тіні забутих предків”.

З детальною програмою можна ознайомитися на сайті Форуму.


24.06.2018 4198
Коментарі ()

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2560
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1195
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1473 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2350
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3843
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2773

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

899

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2624

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

988

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1430
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2526
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2604
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3172
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19974
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1516
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21497
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9306 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

859
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

838
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1701
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1287
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1667