В Івано-Франківському Інституті природничих наук ПНУ ім. В. Стефаника кафедра біохімії та біотехнології зібрала за круглим столом професорів, ректорів, проректорів, майбутніх біохіміків, а сьогодні студентів, а також випускників і аспірантів кафедри, які працювали за кордоном і працюють там дотепер.
Тема обговорення: «Сучасні виклики у підготовці фахівців світового рівня: досвід кафедри біохімії та біотехнології», повідомляє кореспондент Фіртки.
Учасники круглого столу ділились думками, досвідом і вносили свої пропозиції щодо якості підготовки фахівців навчального закладу, викладання навчальної програми і що потрібно від студента, щоб він міг осягнути цю навчальну програму. Також обговорювали матеріально-технічну базу: робочі площі, прилади, ресурси.
«Кафедрі 13 років, і це певний зріст нашого досвіду, ми ділимся ним і хочемо отримати зворотній зв'язок, щоб робити свою роботу ще краще», - говорить завідувач кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету Володимир Лущак.
Випускники, які працюють в діагностичній лабораторії «Медекс+», ділились основними вимогами, якими керується дана лабораторія по підбору персоналу. Це знання англійської мови та практичні навички роботи в лабораторії, адже більшість методів, що використовуються в сучасній лабораторній медицині описані лише англійською. Не зайвими також є ініціативність, креативність і вміння працювати в команді.
Щодо практичних навичок в лабораторії, то з цим погодився і професор кафедри органічної та аналітичної хімії Інституту природничих наук Сергій Курта.
«На першому курсі я з задоволенням приймаю людей в нашу лабораторію, що на третьому поверсі, бо ви маєте працювати в лабораторії зразу, а не на п’ятому курсі, перед тим як треба здавати курсову. Тільки своїми руками ви можете здобути свій фах», - говорить науковець.
Також професор запропонував зменшити кількість дисциплін, які загалом потрібні лише для загального розвитку.
Проректор Прикарпатського університеу Андрій Загороднюк закликав і студентів, і викладачів подавати заявки на міжнародні гранти і при цьому відмітив дуже млалу активність потенційних бажаючих.
«Є певні можливості по обміну студентами з різними закордонними вузами, але студенти не дуже хочуть їхати, бо це довготривалі поїздки. Тим не менше, потім, вони не хочуть звідти повертатися. Вони бачать інший сівт, інші можливості і розуміють, що вони не дурніші за іноземних студентів, і хочуть працювати вже на їхньому рівні. Тому я пропоную робити і на молодших курсах короткотермінові виїзди на навчання на тиждень-місяць. Для цього треба лише подати заявку на запропоновані гранти, які публікуються на сайті університету», - зауважує Загороднюк.
«Проблема в тому, що ми вчимо студентів теорему і її доведення, а їм не треба вчити доведення, їм треба знати, де це можна застосувати», - так Андрій Загороднюк вмістив всі проблеми в одну.
Директор Інституту природничих наук Володимир Кланічка привів до прикладу Люндський університет, що на півдні Швеції: «В його системі роботи є тільки 15 основних курсів на напрямі біології і 47 – вибіркових. Студенти мають право вибирати ті курси, які потрібні саме їм.У нас же виборність по інтересах студентів – це проблема. Ще однією проблемою є проблема онлайн-освіти. Сьогодні група передових університетів світу створила інтернет платформу edX. Це система безкоштовного онлайн-навчання. Там є величезний масив лекцій ведучих професорів світу, в тому числі по біохімії. І вам, студентам, треба користуватися цими світовими ресурсами».
Людмила Моргулець, яка в 2011 році закінчила Прикарпатський університет і два роки пропрацювала в Люндському університеті ділилася своїм досвідом і висловлювала думки українських студентів, які, на її думку, бояться говорити: «Найкраща робота – це робота вживу в маленьких групах. А у нас студенти ідуть масою, і викладачу складно справитися з великою кількістю студентів, так само як студентам складно зрозуміти чого хоче викладач. Іноземні студенти дуже вільно викладають свої думки, роблять свої припущення, заперечують поданий їм матеріал – вони вчаться відстоювати свою особистість. Якщо студент чогось не зрозумів, то він запитує, а у нас студент може почути у відповідь: «що ти робив на лекції?». В нашій системі освіти хотілось би більш демократичних стосунків між викладачем і студентом. Шведська система освіти у вишах прагне універсалізації, коли студент може вільно брати окремі курси в інших університетах».
Студентів закликали не бути пасивними учасниками навчання, бо навчання – це взаємодія, і студенти мають бути зацікавлені отримати знання, а викладачі в свою чергу, мають допомогти. Для цього й буде проведена додаткова робота з викладачами.
«Студенти – це те, заради чого ми тут працюєм. Має бути взаємодія викладачів, студентів і тої інфраструктури, яка існує, з метою досягнення фахівців вищого гатунку. Наша мета – не працювати на західний ринок, а працювати на Україну. Про це свідчить те, що практично всі випускники нашої кафедри мають роботу в Україні - це Львів, Київ, Івано-Франківськ», - підсумував Володимир Лущак.
