Днями в Івано-Франківську у Центрі сучасного мистецтва відбулася презентація арт-проекту художника Мирослава Яремака: цСмОБ’ЄКТ9116.
Арт-проект “цСмОБ’ЄКТ9116″ – це довготермінова 9 місяцева, соціальна, художня акція-дослідження поняття “художній процес” засобами арт-форматів, які використовував периферійний художник у своїх мистецьких практиках протягом 25 років, пише Станіславське ТБ.
Під час презентації автор виконав перформенс КОНТРІНВАЗІЯ у якому були присутні прямі цитати з 90-х рр. і алюзії з персонами, з життям 1990-2000-х рр., з діями, які відбувалися, власне, генеровані людьми, які складають кістяк Станіславськогоо феномену. Розпочався перформенс з діалогу з Самборським.
“Я розпочав з Євгеном діалог тільки тому, що це було етично. Ми зараз знаходимося у тілі проекту художника Самборського і не звернутися до нього було б неетично. Мій перформенс є ніщо інше, як вперше бачена вами, і я думаю, що в Україні в тому числі, візуальна рецензія на мистецький твір Самборського і це єдине, що мене, як художника, рятує від критики етичної, що я увірвався інвазійно, тобто вторгнувся у чужу територію, і таким чином я порушив етику стосунків. Хоча насправді це візуальна рецензія на цю подію, на цю виставку, яка відбувалася тут”, – каже Мирослав Яремак
Цей захід початок великого дев’ятимісячного проекту, який вцілому має на меті, не багато не мало, змінити до 2017 року відношення до сучасного мистецтва та візуальної культури вцілому. Він передбачає собою презентації нових імен, нових авторів, репрезентації художників, які вже відбулися аж до зустрічей з дуже поважними персонами, які компетентні говорити на тему актуального мистецтва.
Мирослав Яремак стверджує, що в Україні є вкрай мало мистецтвознавчої аналітики і це перешкоджає художникам і вони від цього страждають.
“Мій проект має велику кількість складових. Тут будуть відбуватися мною і не мною організовані виставки, презентації нових художників, репрезентації авторів, які відбулися. Тут будуть події, які будуть пов’язані з інтерв’ю і діалогами з дуже поважними людьми, які компетентні в поняттях художнього процесу як такого. Насправді я не апелюю до широкого загалу. Сучасне мистецтво має тенденцію бути дуже вузько зрозумілим, вузькому колу. Звісно ніхто не заважає людям з широкого кола підніматися до того вужчого кола і до вершин піраміди суспільного розвитку”, – додає художник.
Цей перформенс є таким, що він легко читається. Прочитання Шевченколише доповнило загальну картину, адже, його поезія – це те, що є базою, яку ми повинні пам’ятати і задумуватись над його текстом, який є насправді для нас вічним і має актуальність і тоді і тепер. Явище піонера у перформенсі теж відчитується. за словами Мирослава символ піонера тут не є напряму пов’язаний з якоюсь комуністичною ідеологією, а це скоріше “стьоб” такий іронічний.
“Моя відповідальність як перед Євгеном, так і перед франківцями, і перед місцевим мистецтвом є в тому, що дуже багато речей, які мною були зроблені в цьому місяці, були зроблені мною таки вперше, тобто по-піонерськи. І поняття піонера, першопрохідця, безумовно, є нагадуванням про цю відповідальність”, – каже художник
Щодо поняття “це тут”. Тому що це тут – червона фраза, яка продовжує фразу чорним – це так само візуальна алюзія на події і так званий мистецький “С об’єкт”, який активно діяв наприкінці 90-х рр.
“Насправді багато людей казали: там у центрі напроти молочного кафе є така точка, називається “Це тут”. Там таке відбувається всяке, там дуже цікаво і нестандартно, і насправді оце поняття це тут – це та візуальна алюзія, яка перекидує місточок з 21 століття в 90-ті рр. 20 століття і нагадує людям, що все ще буде попереду і все буде дуже цікаво”, – додає Мирослав Яремак.
