В останні роки для існування івано-франківських ставків виникла справжня загроза: із 16-ти озер аж 11 перебувають у незадовільному стані, три – на затяжній реставрації і лише два придатні для дозвілля, та й то не на 100 відсотків.
Ще у 2003 році, коли була розпочата реконструкція міського парку, в озерах, що знаходяться на його території, почистили дно. На одному з озер зробили місток, почали роботу над шлюзом, а на ставку біля джерела узагалі планували спорудити фонтан (зараз, до речі, на цьому місці стирчить звичайнісінька труба).
«У 2005 році навіть було проведено тендери на виконання ремонтних робіт у парку ім. Шевченка, є генеральний план цих робіт, головний інженер проекту, готові кошториси, але немає головного – фінансування», – каже директор міського парку Володимир Ротару.
У 2005-му вважалося, що відновлення озер – питання не першочергове, та і стан їх кілька років тому був відносно задовільний. Сьогодні ж «здоров’я» ставків набагато погіршилось, а коштів на їх реставрацію тим більше немає, адже за шість років вартість ремонтних робіт суттєво збільшилась, а міський бюджет навпаки – зменшився.
Жителі вулиці Сухомлинського періодично відчувають у своїх квартирах надокучливий сморід, який у спекотні дні нависає над тутешнім озером, яке на озеро вже і не схоже. Мутно-зелена плівка з плісняви і сміття щільно вкриває поверхню водойми. Зараз ставком на цій вулиці опікується міський парк.
«Озеро на Сухомлинського було споруджено для того, щоб в ньому збиралася підвальна вода, що підтоплювала будинки на вулиці, – розповідає Володимир Ротару. – Сморід над озером скоріш за все через те, що у водойму, крім підвальних вод, потрапляють і скиди з каналізації сусідніх будинків. Зараз вирішується питання, чи взагалі можливо цей ставок реанімувати, чи краще просто його засипати».
Ми запитали у кількох місцевих жителів, як потрібно вчинити з озером, на їхню думку.
«Засиплять то й засиплять, користі з нього все одно ніякої», – міркує літня жінка, що вигулює біля ставка собачку.
«Шкода, звичайно, озера, але от-от почнеться спека, то нам через той сморід хоч з дому тікай! Як немає іншого виходу – хай засипають», – коментувала молода мама з дитиною у візочку.
За словами Володимира Ротару, щодо озера у мікрорайоні «Пасічна» зараз стоїть питання про розроблення кошторисної документації для того, щоб реанімувати ставок. Фахівці Львівського інституту водного господарства за розроблення усіх проектів щодо ремонту пасічнянського озера хочуть майже 150 тисяч гривень. А для того, щоб ставок мав достатнє наповнення, треба відновити зруйновані повенями водозабори – або старий (за півтора мільйона гривень), або новий (за 2-3 мільйони), бо зараз озеро наповнюється лише підводними та дощовими водами, пише "ЗК".
Озеро, що на вул. Мазепи, теж має великі проблеми з водообміном. Раніше для нього планували зробити водозабір від Бистриці Солотвинської, прокласти масштабний водогін. Зараз через велику кількість приватних дачних ділянок, ну і як завжди нестачу коштів, змонтувати таку конструкцію майже нереально. Ставок наповнюється лише за рахунок річки Млинівки, яка проступає тільки під час дощу, а також за рахунок невеличких місцевих джерел. Через порушений водообмін озеро «цвіте». А його чистка – справа також недешева.
«Попри це зразки води на аналіз для купання, які щорічно бере санстанція, задовільні, так що люди можуть спокійно купатися. У дозволених місцях, звичайно», – підкреслює директор міського парку.
Цікаво, що ще у 2008 році міська рада Івано-Франківська прийняла Програму розвитку озер в місті на 2009-2011 роки, загальна вартість якої становила 13 млн. гривень. Але виконана вона так і не була. Тож озера нашого міста продовжують «цвісти» і перспективи щодо їх реставрації найближчим часом досить сумні.
«Ми планували провести реконструкцію озер хоча б у міському парку ще до 350-річчя Івано-Франківська, – розповідає Володимир Ротару. – Кабінет Міністрів обіцяв виділити з державного бюджету «багато мільйонів». На парк, зокрема, – цілих 10 мільйонів гривень, а в результаті не дали ні копійки. Усі 10 мільйонів, наскільки я знаю, витратили на ремонт доріг. Але я все-таки підготував листи і Президенту, і Кабінету Міністрів, і депутатам Верховної Ради з проханням про фінансову підтримку. Думаю, напередодні виборів вирішувати такі питання як ніколи актуально», – переконаний Володимир Ротару.