Юридичному інституту ПНУ — 20 років!

 

Якщо дерево пізнається за плодами, то навчальний заклад — за випускниками. Серед урочистих заходів, якими Юридичний інститут Прикарпатського університету імені Василя Стефаника відзначатиме своє 20-річчя, одним з найвагоміших буде вручення подяк школам та батькам, які виховали й підготували найкращих студентів для Інституту, чиї імена сьогодні відомі далеко за межами Івано-Франківщини.

 

Але не лише випускниками сьогодні може похвалитися Юрінститут. Про здобутки і перспективи Юридичного інституту «ГК» розмовляє з директором закладу, завідувачем кафедри цивільного права, доктором юридичних наук, професором Валентиною Васильєвою.

 

- Двадцять років тому все починалося з правничого відділення, яке згодом переросло в інститут. Ці перетворення виправдали себе?

Особисто для мене знаковим є те, що на Прикарпатті юридичний факультет, який формувався як правниче відділення при історичному факультеті, відкрився одночасно зі здобуттям незалежності України. Перетворення відділення спочатку на факультет, а потім в інститутську структуру — це не є формальна ознака чи зміна назви. Адже йдеться про великий змістовний ріст і значно складнішу внутрішню структуру інституту, порівняно з факультетом. Інститут містить наукові лабораторії, аналітичні дослідницькі центри, юридичний коледж, який випускає молодших спеціалістів, ще й цілий ряд практик, до прикладу, юридичну клініку.

Усі ці перетворення виправдали себе повною мірою. За 20 років роботи ми відбулися не лише де юре, тобто не просто змінили назву, а відбулися й де факто. Сьогодні Прикарпатський юридичний інститут є знаним в Україні. Коли їдеш і спілкуєшся з колегами з різних вузів України, які є відомими і давніми, то тебе ідентифікують з конкретним навчальним закладом, з особистостями, з професорсько-викладацьким складом, відповідними зв'язками та іміджем. Це приємно, що за 20 років ми досягли такої якості і впізнаваності.

 

- Наскільки випускники Юридичного інституту сьогодні є конкурентоспроможними в своїй спеціальності, порівняно з випускниками інших вузів?

До 20-річчя ми якраз започаткували проект “Відомі правники Прикарпатської юридичної школи”. Стенд із фотографіями ще не завершений, ми ще ведемо пошук видатних, на нашу думку, правників, які свого часу закінчили Юрінститут, але багато імен цих випускників сьогодні знає, мабуть, кожен. Це голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк, голова обласної ради Олександр Сич, народний депутат Ігор Зварич, начальник відділу представництва при виконанні судових рішень Генпрокуратури України Юрій Циган, заступник голови ІФОДА Василь Брус, начальник Державної податкової інспекції в Івано-Франківську Юрій Романюк, керуючий партнер юридичної компанії “Моріс Груп” Андрій Романчук, заступник голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Андрій Могила і багато інших. Посади цих людей свідчать про те, що вони є затребуваними юристами в усіх сферах.

 

- Якими ще здобутками сьогодні може похвалитися молодий Юридичний інститут?

Одним з основних здобутків інституту є велике наукове напрацювання. Маю на увазі не лише професорсько-викладацький склад та аспірантську підготовку, але й захист дисертацій аспірантами нашого інституту. Фактично, сьогодні інститут забезпечує себе висококваліфікованими кадрами, значна частина яких закінчувала наш заклад.

По-друге, сьогодні інститут має значно більше перспектив для розвитку, ніж мав на початку факультет. Ми не вважаємо, що досягли бажаного рівня розвитку і достатньо буде працювати далі за виробленими схемами. Навпаки, сьогодні маємо дуже важливі починання, які дозволяють інституту рухатися вперед і відкривають і перед викладачами, і перед студентами доволі широкі перспективи. Один з таких векторів — це зовнішні відносини з західними університетами. Сьогодні ми співпрацюємо з Колорадським університетом у галузі екології. Наші викладачі спільно з професурою Колорадського університету виконували проект з підготовки експертних висновків і аналізу українського законодавства, який вивчав можливості видобутку сланцевого газу на Прикарпатті.

Ще одним з найважливіших здобутків є співпраця з різними установами, які дають нашим студентам можливість проходити практику і підтримують їх власними стипендіями.

 

- Де сьогодні можуть попрактикуватися майбутні юристи, які навчаються в Юрінституті?

Сьогодні ми маємо низку договорів із юридичними компаніями, першою з яких була “Моріс груп”, яка, до речі, виступає нашим меценатом і підтримує всі іміджеві для інституту проекти, що виходять за рамки кошторису університету. Крім стипендій, видання наукової літератури, “Моріс груп” та кілька інших компаній допомагають нашим студентам підготуватися до практичної роботи. Вони проходять практику, беручи безпосередню участь у роботі компанії. Тому наші випускники закінчують інститут юристами, які первинні процесуальні документи не лише бачили, але й складали самостійно.

 

- А хто може претендувати на стипендії від юридичних компаній?

Оскільки одразу декілька компаній виявили бажання виділити стипендіальний фонд для наших студентів, ми розробили положення про рейтинг студента. Рейтинг — це не лише успішність. Рейтинг студента включає в себе різну діяльність і визначає загальну активність студента в Юридичному інституті. 50% рейтингу складає успішність у навчанні, інша частина — це наукова робота (виступи на наукових семінарах, участь у конференціях та круглих столах, публікації в наукових журналах), громадська активність (старостування, студентський сенат, самоврядування, участь у спортивних змаганнях, творчі гуртки тощо). Все в результаті дає загальну картину про активність студента, найкращі за цим рейтингом отримують щомісячні стипендії. Найвища стипендія — 1200 гривень. До речі, ми рекомендуємо до стипендій здебільшого найкращих студентів, які вчаться на комерційній формі навчання. Державники отримують стипендію від держави, а ми хочемо стимулювати до навчання також платників, щоб не побутувала думка, мовляв, я заплатив і мені достатньо трійки.

 

- Нещодавно інститут започаткував практику “подвійних дипломів” із Краківською академією. Що це дає студентам?

Диплом називається подвійним, бо після закінчення навчання студенти й справді отримують два дипломи — вітчизняний, про закінчення Юридичного інституту, і європейський, який визнається в цілому світі. Завершуючи бакалавратську підготовку в нашому інституті, усі охочі студенти мають можливість продовжити навчання в магістратурі Краківської академії за спеціальністю “Судове управління”. Фактично, вони одночасно здобувають диплом магістра Краківської академії і диплом Юридичного інституту. Це дає випускникам можливість працювати в Україні або ж працевлаштуватися за кордоном не просто як допоміжний працівник, а як дипломований спеціаліст із дипломом престижного вузу країни ЄС. Щоб отримати два дипломи, студент здає екзамени і в Юрінституті, і в Краківській академії, його переводять на індивідуальний графік здачі екзаменів.

 

- Цього року зменшиться державне замовлення на кілька спеціальностей, зокрема юридичну. Крім того, збільшиться прохідна кількість балів у сертифікаті із профільного для правничих спеціальностей предмету — історії України. Це якось відіб'ється на вступній кампанії в Юридичному інституті?

Я сподіваюся, що цього року нам навіть збільшать державне замовлення, але це буде відомо в серпні. Справді, цього року ми прийматимемо абітурієнтів, які з історії України мають у сертифікаті не менше 140 балів. Раніше приймали сертифікати від 124 балів. У цій ситуації мені імпонує думка міністра, що необхідно ставити жорсткі рамки і в імперативному порядку формувати еліту й відроджувати престижність навчання у вищому навчальному закладі. Не обов’язково всі, хто може заплатити, мають отримувати вищу освіту. Таке рішення може болісно вдарити по набору в певні навчальні заклади, але я думаю, що ті заклади, які мають гарну базу і дають студентам якісні наукові та практичні знання, не відчують на собі браку вступників, бо все одно набирають найкращих.

Я не боюся за цьогорічний набір в Юридичний інститут, бо всі роки ми набирали повний ліцензований обсяг — 150 осіб із 800-900 поданих заяв. Більше того, навіть умовах кризового за кількістю випускників минулого року нам вдалося суттєво розширити географію абітурієнтів. Якщо ще п’ять років тому в нашому закладі здобували фах юриста переважно галичани, то сьогодні нам вдалося охопити й інші регіони України: частину Тернопільської та Львівської областей, Закарпатську, Хмельницьку області, є в нас студенти навіть з Вінниці, Житомира та Рівного. Особливо приємно те, що це студенти з областей, де є свої вузи, які готують юристів.


18.05.2012 1763 3
Коментарі (3)

555 2012.05.20, 20:02
Чи є в списках,для подяки люди, які першими сприяли з наданням приміщення,для юридичного факультету.який став інститутом.Це повинні знати де починалися перші лекції і хто надав і передав це приміщення! ПОБАЧИМО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!ЗГАДУЄМО,,,,,,,,,,,,,,,,,
Оксана 2012.05.22, 11:58
Смішно таке читати. Моя донька навчається на третьому курсі платної форми і отримує стипендію 600 грн. від адвокатської фірми за рекомендацією інституту. Про хабарі взагалі мови не було ніколи. На четвертий курс записалась в польську групу щоб продовжити навчання паралельно і в Кракові. Вчитись треба, а не...
Знаючий 2012.05.22, 16:34
Про рівень знань, які дають в інституті свідчить друге загальнокомандне місце на Всеукраїнській олімпіаді з правознавства і той факт, що студентів інституту уже на 4-5 курсах запрошують на роботу адвокатські об’єднання регіону... Перелік може бути ще довгий...
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

4476
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9185
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1411
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3420
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13211 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3261

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

520

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

729

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2666

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

987
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7774
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1620
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6935 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7919
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2234
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1067
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3527
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12515
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

781
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1103
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

802
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

767