Юридичному інституту ПНУ — 20 років!

 

Якщо дерево пізнається за плодами, то навчальний заклад — за випускниками. Серед урочистих заходів, якими Юридичний інститут Прикарпатського університету імені Василя Стефаника відзначатиме своє 20-річчя, одним з найвагоміших буде вручення подяк школам та батькам, які виховали й підготували найкращих студентів для Інституту, чиї імена сьогодні відомі далеко за межами Івано-Франківщини.

 

Але не лише випускниками сьогодні може похвалитися Юрінститут. Про здобутки і перспективи Юридичного інституту «ГК» розмовляє з директором закладу, завідувачем кафедри цивільного права, доктором юридичних наук, професором Валентиною Васильєвою.

 

- Двадцять років тому все починалося з правничого відділення, яке згодом переросло в інститут. Ці перетворення виправдали себе?

Особисто для мене знаковим є те, що на Прикарпатті юридичний факультет, який формувався як правниче відділення при історичному факультеті, відкрився одночасно зі здобуттям незалежності України. Перетворення відділення спочатку на факультет, а потім в інститутську структуру — це не є формальна ознака чи зміна назви. Адже йдеться про великий змістовний ріст і значно складнішу внутрішню структуру інституту, порівняно з факультетом. Інститут містить наукові лабораторії, аналітичні дослідницькі центри, юридичний коледж, який випускає молодших спеціалістів, ще й цілий ряд практик, до прикладу, юридичну клініку.

Усі ці перетворення виправдали себе повною мірою. За 20 років роботи ми відбулися не лише де юре, тобто не просто змінили назву, а відбулися й де факто. Сьогодні Прикарпатський юридичний інститут є знаним в Україні. Коли їдеш і спілкуєшся з колегами з різних вузів України, які є відомими і давніми, то тебе ідентифікують з конкретним навчальним закладом, з особистостями, з професорсько-викладацьким складом, відповідними зв'язками та іміджем. Це приємно, що за 20 років ми досягли такої якості і впізнаваності.

 

- Наскільки випускники Юридичного інституту сьогодні є конкурентоспроможними в своїй спеціальності, порівняно з випускниками інших вузів?

До 20-річчя ми якраз започаткували проект “Відомі правники Прикарпатської юридичної школи”. Стенд із фотографіями ще не завершений, ми ще ведемо пошук видатних, на нашу думку, правників, які свого часу закінчили Юрінститут, але багато імен цих випускників сьогодні знає, мабуть, кожен. Це голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк, голова обласної ради Олександр Сич, народний депутат Ігор Зварич, начальник відділу представництва при виконанні судових рішень Генпрокуратури України Юрій Циган, заступник голови ІФОДА Василь Брус, начальник Державної податкової інспекції в Івано-Франківську Юрій Романюк, керуючий партнер юридичної компанії “Моріс Груп” Андрій Романчук, заступник голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Андрій Могила і багато інших. Посади цих людей свідчать про те, що вони є затребуваними юристами в усіх сферах.

 

- Якими ще здобутками сьогодні може похвалитися молодий Юридичний інститут?

Одним з основних здобутків інституту є велике наукове напрацювання. Маю на увазі не лише професорсько-викладацький склад та аспірантську підготовку, але й захист дисертацій аспірантами нашого інституту. Фактично, сьогодні інститут забезпечує себе висококваліфікованими кадрами, значна частина яких закінчувала наш заклад.

По-друге, сьогодні інститут має значно більше перспектив для розвитку, ніж мав на початку факультет. Ми не вважаємо, що досягли бажаного рівня розвитку і достатньо буде працювати далі за виробленими схемами. Навпаки, сьогодні маємо дуже важливі починання, які дозволяють інституту рухатися вперед і відкривають і перед викладачами, і перед студентами доволі широкі перспективи. Один з таких векторів — це зовнішні відносини з західними університетами. Сьогодні ми співпрацюємо з Колорадським університетом у галузі екології. Наші викладачі спільно з професурою Колорадського університету виконували проект з підготовки експертних висновків і аналізу українського законодавства, який вивчав можливості видобутку сланцевого газу на Прикарпатті.

Ще одним з найважливіших здобутків є співпраця з різними установами, які дають нашим студентам можливість проходити практику і підтримують їх власними стипендіями.

 

- Де сьогодні можуть попрактикуватися майбутні юристи, які навчаються в Юрінституті?

Сьогодні ми маємо низку договорів із юридичними компаніями, першою з яких була “Моріс груп”, яка, до речі, виступає нашим меценатом і підтримує всі іміджеві для інституту проекти, що виходять за рамки кошторису університету. Крім стипендій, видання наукової літератури, “Моріс груп” та кілька інших компаній допомагають нашим студентам підготуватися до практичної роботи. Вони проходять практику, беручи безпосередню участь у роботі компанії. Тому наші випускники закінчують інститут юристами, які первинні процесуальні документи не лише бачили, але й складали самостійно.

 

- А хто може претендувати на стипендії від юридичних компаній?

Оскільки одразу декілька компаній виявили бажання виділити стипендіальний фонд для наших студентів, ми розробили положення про рейтинг студента. Рейтинг — це не лише успішність. Рейтинг студента включає в себе різну діяльність і визначає загальну активність студента в Юридичному інституті. 50% рейтингу складає успішність у навчанні, інша частина — це наукова робота (виступи на наукових семінарах, участь у конференціях та круглих столах, публікації в наукових журналах), громадська активність (старостування, студентський сенат, самоврядування, участь у спортивних змаганнях, творчі гуртки тощо). Все в результаті дає загальну картину про активність студента, найкращі за цим рейтингом отримують щомісячні стипендії. Найвища стипендія — 1200 гривень. До речі, ми рекомендуємо до стипендій здебільшого найкращих студентів, які вчаться на комерційній формі навчання. Державники отримують стипендію від держави, а ми хочемо стимулювати до навчання також платників, щоб не побутувала думка, мовляв, я заплатив і мені достатньо трійки.

 

- Нещодавно інститут започаткував практику “подвійних дипломів” із Краківською академією. Що це дає студентам?

Диплом називається подвійним, бо після закінчення навчання студенти й справді отримують два дипломи — вітчизняний, про закінчення Юридичного інституту, і європейський, який визнається в цілому світі. Завершуючи бакалавратську підготовку в нашому інституті, усі охочі студенти мають можливість продовжити навчання в магістратурі Краківської академії за спеціальністю “Судове управління”. Фактично, вони одночасно здобувають диплом магістра Краківської академії і диплом Юридичного інституту. Це дає випускникам можливість працювати в Україні або ж працевлаштуватися за кордоном не просто як допоміжний працівник, а як дипломований спеціаліст із дипломом престижного вузу країни ЄС. Щоб отримати два дипломи, студент здає екзамени і в Юрінституті, і в Краківській академії, його переводять на індивідуальний графік здачі екзаменів.

 

- Цього року зменшиться державне замовлення на кілька спеціальностей, зокрема юридичну. Крім того, збільшиться прохідна кількість балів у сертифікаті із профільного для правничих спеціальностей предмету — історії України. Це якось відіб'ється на вступній кампанії в Юридичному інституті?

Я сподіваюся, що цього року нам навіть збільшать державне замовлення, але це буде відомо в серпні. Справді, цього року ми прийматимемо абітурієнтів, які з історії України мають у сертифікаті не менше 140 балів. Раніше приймали сертифікати від 124 балів. У цій ситуації мені імпонує думка міністра, що необхідно ставити жорсткі рамки і в імперативному порядку формувати еліту й відроджувати престижність навчання у вищому навчальному закладі. Не обов’язково всі, хто може заплатити, мають отримувати вищу освіту. Таке рішення може болісно вдарити по набору в певні навчальні заклади, але я думаю, що ті заклади, які мають гарну базу і дають студентам якісні наукові та практичні знання, не відчують на собі браку вступників, бо все одно набирають найкращих.

Я не боюся за цьогорічний набір в Юридичний інститут, бо всі роки ми набирали повний ліцензований обсяг — 150 осіб із 800-900 поданих заяв. Більше того, навіть умовах кризового за кількістю випускників минулого року нам вдалося суттєво розширити географію абітурієнтів. Якщо ще п’ять років тому в нашому закладі здобували фах юриста переважно галичани, то сьогодні нам вдалося охопити й інші регіони України: частину Тернопільської та Львівської областей, Закарпатську, Хмельницьку області, є в нас студенти навіть з Вінниці, Житомира та Рівного. Особливо приємно те, що це студенти з областей, де є свої вузи, які готують юристів.


18.05.2012 1219 3
Коментарі (3)

555 2012.05.20, 20:02
Чи є в списках,для подяки люди, які першими сприяли з наданням приміщення,для юридичного факультету.який став інститутом.Це повинні знати де починалися перші лекції і хто надав і передав це приміщення! ПОБАЧИМО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!ЗГАДУЄМО,,,,,,,,,,,,,,,,,
Оксана 2012.05.22, 11:58
Смішно таке читати. Моя донька навчається на третьому курсі платної форми і отримує стипендію 600 грн. від адвокатської фірми за рекомендацією інституту. Про хабарі взагалі мови не було ніколи. На четвертий курс записалась в польську групу щоб продовжити навчання паралельно і в Кракові. Вчитись треба, а не...
Знаючий 2012.05.22, 16:34
Про рівень знань, які дають в інституті свідчить друге загальнокомандне місце на Всеукраїнській олімпіаді з правознавства і той факт, що студентів інституту уже на 4-5 курсах запрошують на роботу адвокатські об’єднання регіону... Перелік може бути ще довгий...
29.05.2023
Тетяна Дармограй

Як українським енергетикам вдалось оперативно відновити енергетичний баланс та забезпечити постачання електрики споживачам після руйнувань, здійснених Росією та чи можливі відключення світла влітку, як це було взимку — дізнавалась Фіртка. 

732
24.05.2023
Уляна Мокринчук

Як протидіяти домашньому насильству, які є різновиди насильства, куди звертатись жертві, як розпізнати кривдника та як допомогти пережити нелегкий час тому, хто постраждав, журналістка Фіртки дізналась у психологині Валерії Худзіцької.

568
14.05.2023
Тіна Любчик

Василь Стефурак, голова «Асоціації вівчарів» розповів Фіртці, чи легко сьогодні відновлювати промисли, що були популярні в горах ще пів століття тому та як на розвиток сільського господарства повпливала повномасштабна війна на території України. 

8996 5
03.05.2023
Тетяна Дармограй

На початку 2023 року у Міністерстві оборони України зазначали, що у масовій мобілізації немає потреби. Щоправда, із застереженням, що ситуація може змінитися.  

2656 1
19.04.2023
Тіна Любчик

В рамках відзначення Дня першої пластової присяги та програми «Івано-Франківськ — місто Героїв» відкрили та освятили анотаційну дошку Назарію Лугарєву, очільнику пластової станиці міста, який загинув у боях за незалежність України. 

1971
11.04.2023
Уляна Мокринчук

Про пережите внаслідок російського вторгнення та втрату сина на війні, журналістці Фіртки розповіла мешканка Енергодару — Любов Чабанюк. Жінка разом із дітьми евакуювалась на Прикарпаття 11 серпня 2022 року.

2462

Верхівка УПЦ(МП) послідовно перетворювала своїх вірян  на релігійних фанатиків, які зможуть в будь-який час захистити їхні інтереси.

134

До Путіна явився Голова конституційного суду РФ Валерій Зорькін, який приніс копію «сенсаційної» мапи Європи, на якій нібито нема України. Проаналізуємо, чи це так. 

661

Рання історія Білгороду, як поселення Київської Русі: думки, навіяні останніми подіями у Бєлгородській області РФ. 

663

Гастрономічне різноманіття м’ясних страв  українців надзвичайно велике. Серед усіх цих страв є одна особлива – ставлення до якої завжди неоднозначне з різноманітних причин.

715
06.06.2023

Василь Стефурак, голова громадської організації «Асоціація вівчарів», вже 10 років займається вівчарством на Коломийщині. Так, у його господарстві в селі Молодятин не лише вівці та барани. Тут розводять ще й кіз, з молока яких виготовляють крафтові сири.  

120
01.06.2023

В умовах війни та стресу харчові звички зазнають зміни. Нерідко — негативних.  

253
27.05.2023

Багато хто вважає, що перед варінням гречку промивати не треба, тому що ця процедура є "необов'язковою".  

462
06.06.2023

Журналістка Фіртки поговорила з отцем УГКЦ Іваном Жуком, чи є якісь вказівки стосовно одягу вірян та чи може священник зробити зауваження з цього приводу.

124
01.06.2023

Церква бачить шлюб як основу для створення сім'ї та продовження роду. Він передбачає народження та виховання дітей в дусі віри, сприяє їхньому духовному та моральному розвитку.  

397
27.05.2023

Священник – посередник і духовний провідник, що відіграє важливу роль у сповіді. Його присутність і служіння сприяють відкриттю, покаянню та духовному відновленню. Втім, нерідко запитання про збереження таємниці сповіді викликає роздуми.

477
23.05.2023

Серед молодих людей нерідко побутує думка, що можна вірити в Бога, проте не ходити до храму.  

620 1
05.06.2023

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

5733
04.06.2023

Відповідаючи на запитання про перспективи вступу України до НАТО, Воллес зазначив, що існують розбіжності щодо шляху Києва до вступу. Міністр сказав, що НАТО, як і ЄС, не має повторювати помилок минулого, надаючи багато обіцянок таким кандидатам, як Україна.

201
31.05.2023

Законопроєкт про виплати військовим, який парламент ухвалив у першому читанні 30 травня, остаточно можуть ухвалити в середині червня.  

370
26.05.2023

Президент Володимир Зеленський, коментуючи продовження "економічного безвізу" з ЄС, заявив, що у процесі просування України у Євросоюз таку лібералізацію потрібно буде зробити постійною.  

458
23.05.2023

Тема з контрнаступом була настільки обговорювана останніми місяцями на всіх рівнях, що в Україні почали побоюватися того, що його результат не виправдає очікувань.   

462