"Місто для людей". Саме такою є концепція Соціотехнополісу "Академмістечко", яку взялися впроваджувати в Івано-Франківську. Наближення комфортного середовища проживання до місця роботи та навчання - один із планувальних принципів розвитку комплексу соціотехнополісу.
Минулої п'ятниці, 18 травня, в залі засідань Івано-франківської ОДА відбулося засідання круглого столу з питань презентації будівництва унікального Молодіжного мікрорайону Соціотехнополіс "Академмістечко" в м. Івано-Франківську. В круглому столі взяли участь керівники державних та громадських організацій, які займаються молодіжним будівництвом, директори регіональних управлінь державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", представники експертного середовища, молоді науковці, представники місцевої та державної влади.
Ініціаторами даного будівельного ноу-хау, яке передбачає ідеологію створення максимально комфортного місця для проживання і яке охоплює соціальну, технічну, інфраструктурні та нормативні складові, тобто забезпечення людей не тільки житлом, але й максимально комфортним місцем праці, розвиненою інфраструктурою, є регіональне відділення Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, а також місцеві забудівники.
СВою прихильність до проекту засвідчили і представники місцевої влади (Руслан Гусак, Зіновій Фітель та Любомир Слободян) та Леонід Рисухін, Голова державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву"
Представив проект Соціотехнополісу Любомир Чорній - експерт та один із авторів розробки концепції Соціотехнополісу.
Він, зокрема, розповів: "Регіональне відділення Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву ініціювало розробку проекту концепції соціотехнополісу в Івано-Франківську. І власне кажучи, на сьогоднішінй день виготовлена перша версія такої концепції для обговорення. Ідея полягає в тому, щоб свторити з одного боку самодостатнє незалежне, а з іншого боку повністю інтегроване в міську інфраструктуру урбаністичне утворення. Воно має бути достатньо велике, на декілька десятків тисяч потенційного населення, з усією необхідною інфраструктурою для життя і з певною науково-соціально-культурною інфраструктурою, де б люди могли додатково самореалізуватися, отримувати навчання, здійснювати практичні експерименти. Це мало б допомогти зберегти кадровий та інтелектуальний потенціал міста і створити перспективи для потенційного його розвитку. На практиці такі проекти вже існують в багатьох країнах, їх є досить багато, і з кожним роком вони стають все суттєвішими".
Олександр Кулик, директор Івано-Франківського регіонального управління "Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву" розповів щодо мотивацій, які рухали розробниками концепції соціотехнополісу: "Проблемою Івано-Франківська та інших міст такого класу є відтік молодих кадрів, людей, які могли б продукувати додану вартість як інтелектуальну, так і фактичну для міста. Тому ми вважаємо, що потрібно віднайти таку модель яка б давала людині можливість отримати перше робоче місце і стале житло. Що таке стале житло? Це те місце, яке людина не схоче змінювати, а буде розуміти, що вона проживає у комфортних умовах, у тих умовах, які дають їй можливість реалізувтаи майбутнє своїх дітей і заробляти кошти для своєї сім’ї.
Івано-Франківськ є унікальним містом за своєю суттю. Ми маємо як технічний, інвестиційний, так і природній потенціал.
Ми схиляємося до того, що потрібно виховувати технічну молодь. У нас є потужні вищі навчальні заклади. Вважаємо, що є технічна молодь, яка б змогла знайти роботу в Івано-Франківську.
Івано-Франківськ розвиває інвестиційну програму по створенню інвестиційного середовища на Хриплинському промвузлі і ми беручи цей промвузол за базис, віднайшли поряд земельну ділянку, яка б могла бути використана під дане житло. Це б об’єднало Хриплинський промвузол із містом і це переросло б у міську соціальye інфраструктуру. Можливо, з часом і Тисмениця буде приєднана до міста."
Швадчак, заступник голови Всеукраїнської асоціації "Укрмолодьжитло", ініціатор проекту розповів: "Ідея соціотехнополіса – це ідея, яка б мала, на мою думку, для молодих людей, які живуть у перефирійному місті, такому як Івано-Франківськ, дати умови для створення омріяного комфортного житла, яке б не було тимчасовим пристановищем, а місцем, де можна будувати родинне гніздо, народжувати і виховувати дітей, щасливо жити.
Можливо, ідея соціотехнополісу на сьогоднішній день виглядає як ідея будівництва утопічного міста, тому що ми хочемо, щоб там було усе ідеально – садочки, школи, робочі місця, місця відпочинку відповідали екологічним нормам, очищалася вода, енергетика була самовідновлювальною.
Ця ідея розглядається вже багато років і завжди немає тієї сили, того запускового механізму, який би почав це робити. І тому виникла ідея спробувати в Івано-Франківську, скориставшись можливістю, що приїжджає керівництво Фонду молодіжного житлового кредитування разом із Асоціацією «Укрмолодьжитло» спробувати почати чи продовжити ту розмову, яка розпочиналася декілька років тому і нічим не закінчилася.
Сьогодні ця ідея має швидко реалізовуватися, бо перед нами виникають глобальні виклики. І якщо сьогодні не почати це робити, то завтра вже може бути пізно.
Соціотехнополіс означає, що це повинна бути і якась соціальна і якась технолоігчна інфраструктура.
У нас сьогодні є декілька шляхів його розвитку. Один із них – робити на основ інавчальних закладів – такі собі академмістечка, тобто позбирати тих людей, які завтра створюватимуть лице і економіку цього регіону. Тобто взяти найкращих випускників і викладачів начальних закладів не тільки місцевих, але й з інших регіонів України і світу і зробити на тій території лабораторії, створити експериментальні середовища, щоб люди мали там робочі місця.
Є й інші речі. Колись пропонували у Франківську створити Хриплинський промвузол. Можливо, хоча б об’єднати із ним. Хоча, насправді час іде і він ніяк не розвивається. Тільки назва.
Сьогодні розумна талановита, енергійна молодь виїджає із Івано-Франківська, але сьогодні ми бачимо напівопустілі села. Колись в Івано-Франіквську працювала маса заводів. Сьогодні цього нема – це пустка. Якщо ми цього не зробимо, то є відчуття якоїсь приреченості. Я не бачу у середовищі молоді якогось такого відчуття, що їм добре. Люди сьогодні мають намір виїжджати. Це не правильно. Треба тут створювати комфортне для проживання середовище. Я був у 2009 році в Арлінгтоні і мені дуже сподобалася модель цого міста. Таке враження, що місто для людей. У нас це чомусь не так. У мене нема такого враження. Ідея соціотехнополіса направлена, власне, на те, щоб якось поміняти настрій людей і міста".
На презентації проекту йшлося також про те, ще не варто хибно ототожнювати соціотехнополіс як виключно будівельне завдання. Це набагато глибше і ширше поняття. Зоврема, як показує світовий досвід ідеї соціотехнополісів добре реалізуються в територіях, які мають статус вільних економічних зон - і прагення такого статусу є важливим і непростим завданням для місцевої влади, депутатів, лобістів регіону в Києві.
Олександр Кулик, директор Івано-Франківського регіонального управління "Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву"
Любомир Чорній - експерт та один із авторів розробки концепції Соціотехнополісу
Леонід Рисухін, Голова державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (посередині)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
