Унікальне село Печера: костел-усипальниця Потоцьких, розкішний трьохсотлітній парк та неповторна музика Південного Бугу (фото)

 

 

 

У цьому місці Південний Буг особливо мальовничий. Перетікаючи через кам’яні пороги, вода створює унікальну річкову музику…
Невеличке село Печера на Вінничині запрошує гостей, аби розказати цікаві історії та показати особливо красиві місця.

Залишки стародавнього городища, які були знайдені на цій території, засвідчують ще трипільську культурну древність Печери.

У час, коли про село зроблять першу письмову згадку, Печера перебуватиме у володінні князів Збаразьких. Після них тут господарюватиме молдавський воєвода Дука. Це він закладе палац та існуючий ще нині красивий печерський парк.

Англійський пейзажний парк із системою підземель

Одні з найвідоміших переселенців, які колись облюбували українські землі, була родина Потоцьких. Великі польські магнати отримали ці вінницькі землі у подарунок від своїх родичів.
Потоцькі цінували здоров’я і корисне свіже повітря. Тому великий красивий парк біля свого печерського маєтку доглядали і щораз засаджували рідкісними породами дерев.

Ландшафтна пам’ятка мала чотирикутну форму і була розділена на дві рівні частини дивовижною алеєю із липових дерев, висаджених у чотири ряди. 160 кам’яних сходин вели до річки, а витончені мармурові скульптури з усіх боків прикрашали ландшафти.

Зараз парк трохи занедбаний, від красивих колись статуй майже нічого не залишилось. Лише де-не-де проглядаються сліди мармурових купалень. Та все це створює по-своєму особливу атмосферу старовини.

«Вся територія парку стоїть на підвалах. Вони (Потоцькі) любили таємниці, любили містику і тому будували оці підземелля. — Розповідає Олександр Шоколап, вчитель історії місцевої школи. Кажуть, там зберігалося багато добра. Та останній власник маєтку, Франц Потоцький, вовозячи його, наказав замурувати входи і виходи у підземелля. Було це приблизно у 17-у році минулого століття. І від тоді ніхто з людей не наважувався тривожити пам’ять підземель. Всі підвали і зараз «законсервовані».

Родинна резиденція Потоцьких

Ще у 1764 році у поселенні звели церкву Різдва Богородиці. Сьогодні ця дерев’яна пам’ятка архітектури є популярним туристичним об’єктом. В ансамблі з церквою споруджена вже цегляна восьмигранна двоярусна дзвіниця.

Будинок Потоцьких у селі Печери знатні господарі навідували в основному тільки влітку.
Збудований він був у формі підкови.

В останні роки ХІХ століття Костянтин Потоцький, запросивши німецьких майстрів, закладає на березі річки великий млин. Будівельні роботи були виконані настільки якісно, що сучасні споруди можуть лише позаздрити міцності будівельних конструкцій. Прикрашений декоративними колонами, триповерховий млин швидше нагадував замок, ніж господарську споруду. Млин зберігся до наших днів у дивовижно хорошому стані.

Одна із найвідоміших „сімейних” культових споруд на Вінниччині — костел Потоцьких у селі Печера. Проект будівлі належить відомому геніальному архітектору Владиславу Городецькому (авторові київського Будинку з химерами). Костел водночас є мавзолеєм, де покояться душі померлих зі знатного роду.

Розкрита труна графа

На замовлення Костянтина і Янини Потоцьких усипальницю було спроектовано у формі латинського хреста в стилі романського модерну. Кажуть, якби не радянські часи, у склепі досі зберігалися б муміфіковані тіла членів родини Потоцьких. І зараз вони перебували б у такому вигляді, у якому й були поховані багато років тому. Цікаво, що для такого довговічного зберігання використовувався особливий метод: спеціальною була система вентиляції і самі труни робили з хорошого дуба та запаювали їх у цинк.
На жаль, за Союзу усі поховання були розбиті та пограбовані.

Серед інших, у склепі є і місце спочинку самого графа Констянтина Потоцького. Та ласих шукачів графських скарбів було тут надто багато. Краса величезної стели із родовим гербом не зупинила вандалів, які кувалдою розбили поховання із рештками Потоцького. Було це не так давно, у 80-х роках. Та ще перед тим, у 1944 році, коли радянські війська вступили у поселення, труна була вперше відкрита. Та ні тепер, ні тоді, шуканого золота ніхто не знайшов. Вельможі не хотіли лежати у труні з коштовностями; тож заповідали поховати їх у простому білому одязі.

До речі, сьогодні прах Костянтина Потоцького перевезено у Польщу його нащадками. Може хоч там він знайде заслужений спокій.

Потоцькі володіли маєтком аж до приходу радянської влади. З початком війни німецькі війська по-своєму використовували панські будівлі. Вони влаштували тут концтабір для євреїв. Кажуть, там страшною смертю загинуло близько 4 тисяч людей.

Сьогодні на місці палацу Потоцьких, від якого залишився тільки фундамент, стоїть санаторій. А родову каплицю зі склепом мешканці села використовують як костел для богослужінь. На території трьохсотлітнього вже парку на 19 гектарах досі ростуть мальовничі старі липи.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
Вінницька область, Тульчинський район, село Печера

GPS:
48°51’43”N, 28°42’45”E

Поради бувалого мандрівника:
Кілька разів на день із Вінниці у Печеру ходить автобус. Також можна добратись із Немирова.

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

мавзолей

мавзолей

pechera9

pechera8
510506_9_w_1000

всередині костелу

всередині костелу

510506_5_w_1000

pechera1

у парку

у парку

водяний млин

водяний млин

pechera22

IMG_7788[3]

річка Південний Буг

річка Південний Буг

церква Різдва Богородиці

церква Різдва Богородиці

pechera17


27.10.2014 7632 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2325
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1202
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2483
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1585
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1678
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2109

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

290

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

477

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1681

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1068
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11038 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5039
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6224
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23269
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1398
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5996
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2059
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43583 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

694
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1027
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1995
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2444