47 сіл, майже 500 респондентів з Косівського і Верховинського районів стали об’єктами дослідження експедиції Національної академії наук України.
Майже місяць 30 українських і російських науковців у сфері етнонаціональних досліджень із Києва, Харкова і Львова спільно вивчали культуру гуцульського краю. Під пильне око дослідників потрапили мова, звичаї, сімейні відносини, народна астрономія, метеорологія, медицина, танці і кухня гуцулів. Інформацію вони збирали під час розмов із місцевим населенням, старожилами, інтелігенцією і дітворою.
Вчора в обласному центрі Прикарпаття експедиція підбила підсумки своєї роботи і вирушила у столицю готувати наукові матеріали із побаченого і почутого.
За словами дослідників, Гуцульщина увібрала у себе такі особливості, які не побачиш у жодному із регіонів України, і що найцікавіше, що населення вміло їх зберігає і передає із покоління в покоління.
«Гуцульщина – це заповідник народної культури, особливо варто відзначити гостинність місцевого населення, його особливе ставлення і пошанування предків», - розповіла кандидат історичних наук Тетяна Величко, яка займалась вивченням кулінарних традицій краю.
Також етнографи відзначили надзвичайну зануреність населення у свою культуру і міфологізацію свідомості.
Усі зібрані матеріали після їхнього опрацювання будуть опубліковані у наукових статтях ,а також у навчальній літературі. Як стверджують науковці, нині в Україні надзвичайно великий попит на етнографічну літературу, проте виділяється дуже мало коштів на проведення польових досліджень. А тому усі вони, практично, здійснюються за сприяння благодійних фондів і меценатів.
Читайте також:
