Політологи вважають, що відносини Києва та Москви після повернення на посаду президента Росії Володимира Путіна визначатимуться переважно в економічній площині, через яку Кремль намагатиметься втілювати і свої політичні проекти.
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що нинішні взаємини між Києвом та Москвою можна охарактеризувати як "ані ворожнечі, ані дружби, всі інтеграційні процеси зависли".
При цьому Вадим Карасьов передбачає, що всі конфлікти і суперечки матимуть тактичний, локальний характер:
"Це будуть бої місцевого значення - то сир, то масло, то іще щось. Але це не війни, це якісь партизанські вилазки російського санітарного лікаря, українських сироварів".
При цьому такий "підвішений" стан українсько-російських стосунків політолог вважає наслідком того, що "порядок денний" двох країн не співпадає.
"Головне, що характеризує українсько-російські відносини та їхню кризову статику, бо динаміки немає жодної, це неспівпадіння порядків денних обох сторін. Російська сторона хоче, аби Україна вступила до Митного союзу, а українська сторона хоче від Росії низької ціни на газ. От і все", - каже Вадим Карасьов.
Політолог також вважає, що останні заяви російського керівництва про колишнього українського прем'єра Юлію Тимошенко свідчать про те, що "просто так ніхто газові контракти переглядати не збирається".
Примус до Митного союзу
Про торгівельні війни та газ як два найболючіших питання українсько-російських взаємин каже і політолог, керівник соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко. Він вважає, що під час третього терміну російського президента Володимира Путіна Україні варто очікувати загострення торгівельних війн та підписання невигідних газових угод.
"Перше, чого нам варто очікувати - це дрібні, але дуже болючі та принизливі торгівельні конфлікти. Гадаю, що ця постійна загроза торгівельних війн буде головною загрозою для нашого уряду, і та роль "головного пожежника", яку нині грає Петро Порошенко (міністр економіки - ред.), вона буде дуже актуальною. Я також боюся, що нам загрожує дещо із умовною назвою "Харків-2", і нам повідомлять, що підписані нові кабальні газові угоди в обмін на, наприклад, тимчасову відсутність України у Митному союзі", - вважає Віктор Небоженко.
Політолог також вважає, що перших новин щодо вирішення економічних суперечок між Києвом та Москвою варто очікувати під час зустрічі лідерів країн СНД, що має відбутися 15 травня.
Загалом українські оглядачі звертають увагу на те, що якщо перші дві президентські каденції Володимира Путіна припадали на "благословенні" 2000-ні, коли і російська, і світова економіка розвивалися швидкими темпами, то теперішній прихід пана Путіна на посаду президента співпав із кризою - як у світі, так і в самій Росії, коли можливість підтримувати стабільність в країні напряму залежить від того, як довго ціни на енергоносії будуть залишатимуться високими.
Третій термін - посилені заходи безпеки...
7 травня Володимир Путін втретє склав присягу президента Росії. Урочиста церемонія інавгурації відбулася у Великому Кремлівському палаці за посилених заходів безпеки.
Як передають кореспонденти Бі-Бі-Сі у Москві, на вулицях російської столиці, де проїжджав кортеж, не було видно жодної людини.
У своєму виступі президент Росії сказав, що найближчі роки стануть визначальними для розвитку країни. Він також заявив, що зміцнюватиме демократію і розширюватиме роль громадян у керівництві Росією.
Вартість інавгурації російського президента оцінена у 20 мільйонів рублів (близько 700 000 доларів), половина цієї суми була витрачена на пам'ятні медалі для гостей.
Вперше Володимир Путін запросив на інавгурацію усіх довірених осіб - 540 чоловік.
... і протести
За день до дня інавгурації поліція арештувала сотні учасників опозиційного "Маршу мільйонів", які протестували проти повернення Володимира Путіна на президентську посаду. Одночасно із інавгурацією у Москві відбуваються акції опозиції.
Учасники флешмобу "Біле місто" напередодні закликали через Facebook "всіх, хто небайдужий до ідеї чесних виборів", прийти на Бульварне кільце з білими стрічками на одязі.
Активісти, що брали участь в акції на Болотній площі напередодні, зібралися навколо Манежної площі, аби висловити протест проти інавгурації обраного президента.
Як повідомив кореспондент російської служби Бі-Бі-Сі Юрій Маловер'ян, загони поліції відтіснили опозиціонерів від маршруту проїзду кортежу Володимира Путіна. Кореспондент каже, що бачив арешт не менше 10-ти людей, що мали на одязі білі стрічки.
Напередодні, 6 травня, "Марш мільйонів" закінчився зіткненнями маніфестантів з поліцією, правоохоронці затримали, за різними даними, від 300 до 650 учасників ходи.
