Україна: розпад, розкол, перспектива громадянської війни або іноземної інтервенції

 

Последние события показали, что часть позиций рабочей модели изменилась.


Но чтобы логика изложения была понятна широким кругам читателей, нужно сделать небольшое отступление в теорию. По одной из классификаций, есть четыре типа кризисов.

Первый тип. Власть понимает природу кризиса, народ тоже понимает природу кризиса. Самый лучший вариант. Есть возможность для консолидации страны и всеобщей мобилизации для решения проблемы.


Второй тип. Власть понимает природу кризиса, народ не понимает. Это хуже. Попытки власти решить проблему натыкаются на непонимание народа и сопротивление (пассивное или не очень) попыткам мобилизации.


Третий тип. Власть не понимает природу кризиса, народ понимает. Классическая революционная обстановка. В таком случае есть все предпосылки для свержения недееспособной власти.

Четвёртый тип. Власть не понимает природу кризиса, народ тоже не понимает. Это похороны, сынок. Тут чудес не бывает.


Теперь перейдём к приложению данной классификации к нашей текущей ситуации. До последнего времени я считал, что власть не понимает всей глубины проблем в стране, а народу эти проблемы более очевидны (так как он с ними каждодневно сталкивается). То есть я рассматривал ситуацию, как потенциально революционную.

 

Но последние события показывают два изменения в этом качестве.

 

Во-первых, судя по судорожным метаниям Януковича и компании, власть (или часть её) начала понимать проблемы с экономикой, грозящие коллапсом.


Во-вторых, «евромайдан» показал, что определённая часть населения (весьма незначительная, но гиперактивная) вообще не понимает, что вокруг них происходит.


Это называется «глубокая инфантильность». То есть вроде физически они выросли и стали взрослыми людьми, а умственно они по-прежнему не хотят принимать ответственности за свою жизнь на себя, верят в чудеса и деда Евроза, который на Новый Год принесёт им полный мешок подарков и решит все проблемы.


Эти два факта вносят некоторую коррекцию в рабочую модель. С одной стороны к правящей верхушке приходит понимание ситуации (в констатации они всегда были относительно точны), но одновременно они по-прежнему не могут найти из неё выхода. Потому что без смены текущей модели выхода из этой ситуации попросту нет.


С другой стороны, хотя значительная часть народа пребывает в нищете, часть его испытывает иллюзии в отношении «заграница нам поможет». Кто-то в отношении Евросоюза, кто-то в отношении Таможенного Союза.


ЕС никак не может помочь входящим в неё Греции и Испании, то с какой стати они должны помогать внешней по отношению к ней Украине? Аналогично и в отношении России: есть значительная часть россиян поддерживает лозунги «хватит кормить Кавказ», то они будут не менее скептичны и в отношении гораздо более многочисленных жителей Украины.


По факту, мы можем рассчитывать только на себя. Но понимание этого простого факта присутствует лишь у незначительной части населения (остальные зомбированы СМИ и не способны думать самостоятельно).


В результате мы имеем ситуацию, когда власть понимает проблематику, но не способна её решить (лишь, в лучшем случае, ненадолго отсрочить, что тоже сомнительно). А народ в массе не понимает проблематику ввиду отсутствия системных профильных знаний и слабой ознакомленности с фактажом. Поэтому ситуация от третьего (революционного) типа кризиса смещается к четвёртому (катастрофическому).


И если в ближайшее время не сформируется достаточно небольшая, но достаточно целеустремлённая сила «прагматиков», то это будет угрожать дальнейшему существованию Украины. Со всеми вытекающими из этого рисками (распад, раскол, перспектива гражданской войны или иностранной интервенции).


Все остальные цели и действия по сравнению с этой задачей – вторичны.



Александр Роджерс


Коментарі (0)

17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

8567
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1138
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

2925
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

12953 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3070
26.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

13561

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

520

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2194

Потішився тому, як Кемерон наклав біблійну історію про Авраама, що приносить в жертву сина, на культ Богині Ейви та засумував, що сценарій й далі обертається навколо ідеологем та фетишів світу, якого вже не існує.

886

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

865
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1510
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6821 1
07.01.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

8002
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7719
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2085
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

943
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3328
16.01.2026

За результатами обговорення і таємного голосування до третього туру пройшли 36 митців.

675
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

894
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

687
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

633
03.01.2026

Ще за день до оголошення про перехід Кирила Буданова «на іншу роботу» практично всі інсайдери, які завжди «точно знають» всі розклади в коридорах влади пророкували крісло керівника Офісу Президента маловідомому чиновнику Владиславу Власюку, уповноваженому із санкційної політики.  

1920