Україна. Польща. Волинь.

 

Вчора поляки та українці у Луцьку вшанували пам'ять жертв Волинської трагедії.

 

Напередодні як в українському, так і польському суспільствах розгорілася чергова гучна дискусія хто ж таки винен у злощасних подіях 70-річної давнини. Пригадуємо заяви і звернення Сейму, українських депутатів. Навіть наша обласна рада вирішила відзначитися в цьому питанні.

 

Однак, далі заяв справа не йде і сторінка, яку потрібно було б перегорнути і йти далі, знову ж таки періодично перечитується. При чому перечитується вміло – під певний привід.

 

Історія.

Українців, котрі загинули від рук поляків з пляцувок і поляків-шуцманів уцьому регіоні Волині у 5,5 разів більше, ніж поляків убитих упівцями. Конфлікт відбувався не на території суцільно польського розселення, а на споконвіків українських землях, і де вони становили абсолютну більшість. Українці не відстоювали власну державність у Варшаві чи у Кракові, а на своїх землях. Принаймні, про це пишуть історики. То про який же ж геноцид йде мова?


Вже понад 20 років незалежні українці і поляки пригадують одне одному трагічні факти з минулого.

 

Ще за часів Кучми ця проблема буле неврегульована. Але тоді і Кучмі, і Квасневському попри  величезну критику польської і української сторін та тиск крайньо правих націоналістів та культурних кіл, вистачило державної мудрості винести питання поза рамки емоцій і вирішувати усе з точки зору загальнодержавних інтересів. У цьому їм слід віддати належне.

 

Згодом вже Качинський і Ющенко перевели питання у дещо іншу площину, намагаючись досягти остаточного примирення. Створювалися інститути, освітні заклади, розширювалися суспільні зв’язки. Президенти на рівні особистих контактів і заяв намагалися склеїти частки «розбитого» минулого.

 

Зараз же все зовсім по-іншому.

 

Мораль.

Hа жаль усі методи застосовувалися до українців на їхній землі сімдесят років тому, коли польське підпілля пробувало утвердитися на Волині або коли польська влада викинула з рідних земель майже півмільйона українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підлясся до УРСР у 1944-46 роках, а потім завершила процес де українізації цих земель злочинною акцією “Вісла” .
Невідомо коли поляки вибачаться перед українцями за цей геноцид. Поки що вони добиваються каяття від нас. І в цьому не треба дивуватися, адже ще у повоєнний час, коли Польща опинилася у міцних обіймах Москви, Юзеф Маєвський змушений був визнати: “Поляки люблять вимагати справедливості і правди. Але коли потрібно віддати справедливість комусь іншому, роблять це дуже скупо і фальшиво”.

 

Втім, президент Польщі їде в Україну і віддає шану загиблим полякам, говорить про важливість примирення двох народів, які роками були розмінною монетою у політиці сильних світу цього. З української ж сторони – рівень відповіді далеко не той... Та й чи потрібно великим бізнесовим кланам, які звикли усе тримати примусом, якісь там історична пам'ять і згадки про трагедії народу, минуле якого вони намагаються (а може і хочуть) не знати…

 

Реалії.

А тому, логічно, що попри усі заяви та заклики відкритим залишається одне запитання: кому це усе вигідно?

 

Без сумнівів, і у польському, так і в українському політикумі немає єдності. Протистояння, а нерідко і різке є і там і там. Різниця тільки в тому, що у поляків це відбувається у “європейських рамках”: відкрито, стримано, виважено та культурно, а в українців усе навпаки… Відтак, і в українців і у поляків є сили, котрі як підтримують національно-визвольну боротьбу обох народів, так і різко засуджують. Ось тому і нагоду протистояння обох нардів на цьому грунті не змогли обминути усі політичні сили як в Україні, так і у Польщі. На цьому можна заробити дивіденти та симпатію у виборців. Щоправда, ситуативну.

 

Історична ж пам'ять залишається роз'ятрено, рани історії не заліковані, суспільство знову не одностайне. Історичні факти, котрі на мають однозначного трактування, знову стають розмінними монетами у великій політиці. Навтіь попри те, що ми чи не щодня говоримо, що Польща наш стратегічний партнер, адвокат України у Європі. На щось очікуємо і чогось подіваємося…

 

Можна припустити, що цей текст сьогодні стане останнім серед сотень спічів на тему Волині, які були написані і в Україні, і в Польщі. До пори до часу. Коли знову не прийде той вигідний момент, коли треба буде розіграти на історичній пам’яті двох народів черговий політичний пасьянс. Просто - щоб протиставити себе хорошого іншому – поганому. А за цим – людські життя, переживання і сльози…

 

П. С.Напевно, знову настав той час, коли примирення двох народів має йти шляхом народної дипломатії. Так у повоєнні роки у польсько-українських відносинах все і починалося. З року в рік такий приклад демонструє Церква. Вчора, з нагоди 70 роковин "Волинської трагедії" звернувся до вірян Папа Римський Франциск. Прозвучало чергове звернення про важливість примирення і прощення і від УГКЦ. І тільки, а де решта?..

 

Із звернення Синоду єпископів УГКЦ з нагоди 70-их роковин Волинської трагедії:

"…Бог створив нас різними, отож польський та український народи неминуче матимуть відмінну колективну пам’ять про ці події. Вони різнитимуться в оцінці історичного контексту, в яких ці події відбувалися, і надаватимуть їм різні назви.

Однак, попри свою відмінність, ми всі наділені однаковим статусом дітей Божих. …

Ми усвідомлюємо, що над минулим ми не владні. Тому нашою метою є не тільки поглянути на трагічне минуле християнським поглядом, віддаючи його в руки Божого милосердя та прохаючи Всевишнього про зцілення історичних ран на тілі наших народів. Нам іще більше залежить на тому, щоб оберегти наше сьогодення і майбутнє, за яке несемо безпосередню відповідальність…

Бажаємо продовжувати справу примирення двох братніх народів — польського й українського — задля взаємного прощення в ім’я справедливості… Хай запанує мир і Божа благодать у душах членів їхніх родин, щоб війна, яка давно вже вигасла на волинських теренах, не тривала в людських серцях!"…


15.07.2013 Марія Лутчин 1835 13
19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

774
12.02.2025
Надія Єшкілєва

Для першого в лютому книжкового огляду літературна експертка обрала романи про кохання. Одна з тем, завдяки якій читання було й залишається модним від найдавніших часів і до сьогодні.  

772
06.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1589
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

2213
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

4193 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

3194

Тепер, коли епоха постмодернізму минула, вже немає часу на вишукані пасьянси та перепрошення. Настав швидкий час чудовиськ. Котрі будують свої персональні реальності, котрі служать лише тим традиціям, які були створені на замовлення з учора на сьогодні прирученими та купленими жерцями. 

194

Івано-Франківськ, як і вся Україна, сьогодні потребує консолідації сил серед ветеранів, які пройшли війну. Повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з викликами – соціальна адаптація, психологічна реабілітація, пошук роботи, а також прагнення бути корисними для суспільства.

424

Здебільшого нам відомі чоловічі імена проповідників, єпископів пресвітерів, та мало хто знає, що важливу роль в період становлення ранньої християнської Церкви відігравали жінки, які майже непомітно, але дуже суттєво працювали, несучи своє особливе служіння дияконис.

366

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

836
17.02.2025

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024 року, як на Івано-Франківщині, так й в Україні складала 1,2%.  

605
14.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

649
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

934
19.02.2025

Серед українців немає однозначної позиції стосовно того чи повинні віряни, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, мати право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану.  

1045
16.02.2025

Останніми роками частина вірян, яка дивиться богослужіння онлайн, зросла.  

652
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

6236
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1729
17.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31742 1
19.02.2025

Понад половина українців (57%) довіряють президенту України Володимиру Зеленському.  

1510
14.02.2025

Так, респондентам запропонували три опції та запитали, що, на їх думку, скоріше описує можливі санкції проти Порошенка.  

739 1
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

699