Україна. Польща. Волинь.

 

Вчора поляки та українці у Луцьку вшанували пам'ять жертв Волинської трагедії.

 

Напередодні як в українському, так і польському суспільствах розгорілася чергова гучна дискусія хто ж таки винен у злощасних подіях 70-річної давнини. Пригадуємо заяви і звернення Сейму, українських депутатів. Навіть наша обласна рада вирішила відзначитися в цьому питанні.

 

Однак, далі заяв справа не йде і сторінка, яку потрібно було б перегорнути і йти далі, знову ж таки періодично перечитується. При чому перечитується вміло – під певний привід.

 

Історія.

Українців, котрі загинули від рук поляків з пляцувок і поляків-шуцманів уцьому регіоні Волині у 5,5 разів більше, ніж поляків убитих упівцями. Конфлікт відбувався не на території суцільно польського розселення, а на споконвіків українських землях, і де вони становили абсолютну більшість. Українці не відстоювали власну державність у Варшаві чи у Кракові, а на своїх землях. Принаймні, про це пишуть історики. То про який же ж геноцид йде мова?


Вже понад 20 років незалежні українці і поляки пригадують одне одному трагічні факти з минулого.

 

Ще за часів Кучми ця проблема буле неврегульована. Але тоді і Кучмі, і Квасневському попри  величезну критику польської і української сторін та тиск крайньо правих націоналістів та культурних кіл, вистачило державної мудрості винести питання поза рамки емоцій і вирішувати усе з точки зору загальнодержавних інтересів. У цьому їм слід віддати належне.

 

Згодом вже Качинський і Ющенко перевели питання у дещо іншу площину, намагаючись досягти остаточного примирення. Створювалися інститути, освітні заклади, розширювалися суспільні зв’язки. Президенти на рівні особистих контактів і заяв намагалися склеїти частки «розбитого» минулого.

 

Зараз же все зовсім по-іншому.

 

Мораль.

Hа жаль усі методи застосовувалися до українців на їхній землі сімдесят років тому, коли польське підпілля пробувало утвердитися на Волині або коли польська влада викинула з рідних земель майже півмільйона українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підлясся до УРСР у 1944-46 роках, а потім завершила процес де українізації цих земель злочинною акцією “Вісла” .
Невідомо коли поляки вибачаться перед українцями за цей геноцид. Поки що вони добиваються каяття від нас. І в цьому не треба дивуватися, адже ще у повоєнний час, коли Польща опинилася у міцних обіймах Москви, Юзеф Маєвський змушений був визнати: “Поляки люблять вимагати справедливості і правди. Але коли потрібно віддати справедливість комусь іншому, роблять це дуже скупо і фальшиво”.

 

Втім, президент Польщі їде в Україну і віддає шану загиблим полякам, говорить про важливість примирення двох народів, які роками були розмінною монетою у політиці сильних світу цього. З української ж сторони – рівень відповіді далеко не той... Та й чи потрібно великим бізнесовим кланам, які звикли усе тримати примусом, якісь там історична пам'ять і згадки про трагедії народу, минуле якого вони намагаються (а може і хочуть) не знати…

 

Реалії.

А тому, логічно, що попри усі заяви та заклики відкритим залишається одне запитання: кому це усе вигідно?

 

Без сумнівів, і у польському, так і в українському політикумі немає єдності. Протистояння, а нерідко і різке є і там і там. Різниця тільки в тому, що у поляків це відбувається у “європейських рамках”: відкрито, стримано, виважено та культурно, а в українців усе навпаки… Відтак, і в українців і у поляків є сили, котрі як підтримують національно-визвольну боротьбу обох народів, так і різко засуджують. Ось тому і нагоду протистояння обох нардів на цьому грунті не змогли обминути усі політичні сили як в Україні, так і у Польщі. На цьому можна заробити дивіденти та симпатію у виборців. Щоправда, ситуативну.

 

Історична ж пам'ять залишається роз'ятрено, рани історії не заліковані, суспільство знову не одностайне. Історичні факти, котрі на мають однозначного трактування, знову стають розмінними монетами у великій політиці. Навтіь попри те, що ми чи не щодня говоримо, що Польща наш стратегічний партнер, адвокат України у Європі. На щось очікуємо і чогось подіваємося…

 

Можна припустити, що цей текст сьогодні стане останнім серед сотень спічів на тему Волині, які були написані і в Україні, і в Польщі. До пори до часу. Коли знову не прийде той вигідний момент, коли треба буде розіграти на історичній пам’яті двох народів черговий політичний пасьянс. Просто - щоб протиставити себе хорошого іншому – поганому. А за цим – людські життя, переживання і сльози…

 

П. С.Напевно, знову настав той час, коли примирення двох народів має йти шляхом народної дипломатії. Так у повоєнні роки у польсько-українських відносинах все і починалося. З року в рік такий приклад демонструє Церква. Вчора, з нагоди 70 роковин "Волинської трагедії" звернувся до вірян Папа Римський Франциск. Прозвучало чергове звернення про важливість примирення і прощення і від УГКЦ. І тільки, а де решта?..

 

Із звернення Синоду єпископів УГКЦ з нагоди 70-их роковин Волинської трагедії:

"…Бог створив нас різними, отож польський та український народи неминуче матимуть відмінну колективну пам’ять про ці події. Вони різнитимуться в оцінці історичного контексту, в яких ці події відбувалися, і надаватимуть їм різні назви.

Однак, попри свою відмінність, ми всі наділені однаковим статусом дітей Божих. …

Ми усвідомлюємо, що над минулим ми не владні. Тому нашою метою є не тільки поглянути на трагічне минуле християнським поглядом, віддаючи його в руки Божого милосердя та прохаючи Всевишнього про зцілення історичних ран на тілі наших народів. Нам іще більше залежить на тому, щоб оберегти наше сьогодення і майбутнє, за яке несемо безпосередню відповідальність…

Бажаємо продовжувати справу примирення двох братніх народів — польського й українського — задля взаємного прощення в ім’я справедливості… Хай запанує мир і Божа благодать у душах членів їхніх родин, щоб війна, яка давно вже вигасла на волинських теренах, не тривала в людських серцях!"…


15.07.2013 Марія Лутчин 1411 13
27.03.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поспілкувалась з подружжям, яке вперше в житті вирішило дотримуватись Великого посту. А також поцікавилась в дієтологині Тетяни Чевалюк, як постити без шкоди для власного здоров’я.

386
21.03.2023
Тіна Любчик

Детальніше про це — журналістці Фіртки розповіла Ірина Федяк, деканеса фармацевтичного факультету ІФНМУ та відповідальна за виготовлення ліків для військових.

763
16.03.2023

Інвестиції в криптовалюту — перевірений метод заробітку. Попри значну кількість варіантів цифрових грошей (близько 11 000), особливою популярністю користується близько сотні з них. 

625
14.03.2023
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки поїхала на Косівщину, щоб поцікавитись у Йосипа Приймака, який понад 35 років займається бондарством, особливостями виготовлення дерев'яного посуду за старовинною традицією та секретами збереження первинної технології цього ремесла на теренах Гуцульщини.   

1129
28.02.2023
Іван Муканик

Мирослав Карабін став керівником НОКу в Івано-Франківській області на 2023-2026 роки. Фіртка поцікавилась, що зі спортивних подій планують цьогоріч в області.

13390 21
24.02.2023
Тетяна Дармограй

Як протягом року повномасштабної війни змінилось життя на Прикарпатті та як прикарпатські правоохоронці адаптувались до роботи в умовах воєнного стану, дізнавалась журналістка Фіртки.

1637

СНО-ІІІ – Договір про скорочення наступальних озброєнь, який підписали РФ та США у 2010 році та спроба Росії його припинити.

192

Розглянемо брехню Кремля у контексті фактів. Почнемо з Будапештського меморандуму 1994 року, де Росія поставила свій підпис. 

395

Прийшов час повернення Української святині українському народу та Православній Церкві України - прямій правонаступниці древньої Київської митрополії задля відновлення історичної справедливості та зміцнення України. 

432

Наукова фантастика початку ХХІ ст. через фільми, серіали нав’язує думку про однозначну загибель нашої планети та потребу колонізації для людства Марсу.

897
28.03.2023

Журналістка Фіртки поспілкувалась з подружжям, яке вперше в житті вирішило дотримуватись Великого посту та дізналась, з якими викликами довелось зіткнутись молодій сім’ї.  

82
27.03.2023

Мета Великого посту полягає у приготуванні до святкування Великодня, а сам піст — має сенс очищення та покаяння.

198
22.03.2023

Правила «доїдай до чистої тарілки» можна не дотримуватись. Адже є випадки, коли людина наче сита, але, щоб нікого не образити, змушує себе доїдати. Так краще не робити, каже фахівчиня.  

332
28.03.2023

У вівторок, 28 березня, на вулиці Довженка відбулося офіційне звільнення церкви московського патріархату та її передача під управління Православної церкви України.

111
27.03.2023

Якщо подружжя переживає кризові моменти у сім’ї, священник радить прийти на розмову до фахівця.  

236
21.03.2023

У Хрестопоклонну неділю, в храмі Різдва Пресвятої Богородиці смт Ворохти, відбулося освячення двох відреставрованих старовинних ікон та їх сучасних копій.

390
17.03.2023

Чим старші респонденти, тим більше серед них тих, хто відповідає, укріпився у вірі — їх частка зростає від 18% серед тих, кому менш як 30 років, до 34% серед тих, кому понад 60 років. Частка таких найвища у Західному регіоні (31%, тоді як в інших регіонах — від 22% до 24%).

526
27.03.2023

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

3619
26.03.2023

Україна вимагає скликати Раду безпеки Організації Об’єднаних Націй у зв’язку з наміром Росії розмістити на території Білорусі тактичну ядерну зброю.  

204
20.03.2023

Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін сьогодні 20 березня, близько 12:00 за київським часом, прилетів до Москви на зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним.  

418
15.03.2023

Група сенаторів США від обох партій тисне на главу Пентагону Ллойда Остіна з вимогою надати більше інформації про те, що потрібно для відправки винищувачів F-16 в Україну.  

596
10.03.2023

Головнокомандувач, командувачі напрямків доповідали щодо ситуації на передовій, загалом у захисті держави.

903