Україна. Польща. Волинь.

 

Вчора поляки та українці у Луцьку вшанували пам'ять жертв Волинської трагедії.

 

Напередодні як в українському, так і польському суспільствах розгорілася чергова гучна дискусія хто ж таки винен у злощасних подіях 70-річної давнини. Пригадуємо заяви і звернення Сейму, українських депутатів. Навіть наша обласна рада вирішила відзначитися в цьому питанні.

 

Однак, далі заяв справа не йде і сторінка, яку потрібно було б перегорнути і йти далі, знову ж таки періодично перечитується. При чому перечитується вміло – під певний привід.

 

Історія.

Українців, котрі загинули від рук поляків з пляцувок і поляків-шуцманів уцьому регіоні Волині у 5,5 разів більше, ніж поляків убитих упівцями. Конфлікт відбувався не на території суцільно польського розселення, а на споконвіків українських землях, і де вони становили абсолютну більшість. Українці не відстоювали власну державність у Варшаві чи у Кракові, а на своїх землях. Принаймні, про це пишуть історики. То про який же ж геноцид йде мова?


Вже понад 20 років незалежні українці і поляки пригадують одне одному трагічні факти з минулого.

 

Ще за часів Кучми ця проблема буле неврегульована. Але тоді і Кучмі, і Квасневському попри  величезну критику польської і української сторін та тиск крайньо правих націоналістів та культурних кіл, вистачило державної мудрості винести питання поза рамки емоцій і вирішувати усе з точки зору загальнодержавних інтересів. У цьому їм слід віддати належне.

 

Згодом вже Качинський і Ющенко перевели питання у дещо іншу площину, намагаючись досягти остаточного примирення. Створювалися інститути, освітні заклади, розширювалися суспільні зв’язки. Президенти на рівні особистих контактів і заяв намагалися склеїти частки «розбитого» минулого.

 

Зараз же все зовсім по-іншому.

 

Мораль.

Hа жаль усі методи застосовувалися до українців на їхній землі сімдесят років тому, коли польське підпілля пробувало утвердитися на Волині або коли польська влада викинула з рідних земель майже півмільйона українців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підлясся до УРСР у 1944-46 роках, а потім завершила процес де українізації цих земель злочинною акцією “Вісла” .
Невідомо коли поляки вибачаться перед українцями за цей геноцид. Поки що вони добиваються каяття від нас. І в цьому не треба дивуватися, адже ще у повоєнний час, коли Польща опинилася у міцних обіймах Москви, Юзеф Маєвський змушений був визнати: “Поляки люблять вимагати справедливості і правди. Але коли потрібно віддати справедливість комусь іншому, роблять це дуже скупо і фальшиво”.

 

Втім, президент Польщі їде в Україну і віддає шану загиблим полякам, говорить про важливість примирення двох народів, які роками були розмінною монетою у політиці сильних світу цього. З української ж сторони – рівень відповіді далеко не той... Та й чи потрібно великим бізнесовим кланам, які звикли усе тримати примусом, якісь там історична пам'ять і згадки про трагедії народу, минуле якого вони намагаються (а може і хочуть) не знати…

 

Реалії.

А тому, логічно, що попри усі заяви та заклики відкритим залишається одне запитання: кому це усе вигідно?

 

Без сумнівів, і у польському, так і в українському політикумі немає єдності. Протистояння, а нерідко і різке є і там і там. Різниця тільки в тому, що у поляків це відбувається у “європейських рамках”: відкрито, стримано, виважено та культурно, а в українців усе навпаки… Відтак, і в українців і у поляків є сили, котрі як підтримують національно-визвольну боротьбу обох народів, так і різко засуджують. Ось тому і нагоду протистояння обох нардів на цьому грунті не змогли обминути усі політичні сили як в Україні, так і у Польщі. На цьому можна заробити дивіденти та симпатію у виборців. Щоправда, ситуативну.

 

Історична ж пам'ять залишається роз'ятрено, рани історії не заліковані, суспільство знову не одностайне. Історичні факти, котрі на мають однозначного трактування, знову стають розмінними монетами у великій політиці. Навтіь попри те, що ми чи не щодня говоримо, що Польща наш стратегічний партнер, адвокат України у Європі. На щось очікуємо і чогось подіваємося…

 

Можна припустити, що цей текст сьогодні стане останнім серед сотень спічів на тему Волині, які були написані і в Україні, і в Польщі. До пори до часу. Коли знову не прийде той вигідний момент, коли треба буде розіграти на історичній пам’яті двох народів черговий політичний пасьянс. Просто - щоб протиставити себе хорошого іншому – поганому. А за цим – людські життя, переживання і сльози…

 

П. С.Напевно, знову настав той час, коли примирення двох народів має йти шляхом народної дипломатії. Так у повоєнні роки у польсько-українських відносинах все і починалося. З року в рік такий приклад демонструє Церква. Вчора, з нагоди 70 роковин "Волинської трагедії" звернувся до вірян Папа Римський Франциск. Прозвучало чергове звернення про важливість примирення і прощення і від УГКЦ. І тільки, а де решта?..

 

Із звернення Синоду єпископів УГКЦ з нагоди 70-их роковин Волинської трагедії:

"…Бог створив нас різними, отож польський та український народи неминуче матимуть відмінну колективну пам’ять про ці події. Вони різнитимуться в оцінці історичного контексту, в яких ці події відбувалися, і надаватимуть їм різні назви.

Однак, попри свою відмінність, ми всі наділені однаковим статусом дітей Божих. …

Ми усвідомлюємо, що над минулим ми не владні. Тому нашою метою є не тільки поглянути на трагічне минуле християнським поглядом, віддаючи його в руки Божого милосердя та прохаючи Всевишнього про зцілення історичних ран на тілі наших народів. Нам іще більше залежить на тому, щоб оберегти наше сьогодення і майбутнє, за яке несемо безпосередню відповідальність…

Бажаємо продовжувати справу примирення двох братніх народів — польського й українського — задля взаємного прощення в ім’я справедливості… Хай запанує мир і Божа благодать у душах членів їхніх родин, щоб війна, яка давно вже вигасла на волинських теренах, не тривала в людських серцях!"…


15.07.2013 Марія Лутчин 2022 13
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

58
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1526
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

735
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3352
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21410
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2186

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

566

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

342

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

956

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2334
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

351
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

615
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1176
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

585
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

317
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

954
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

926
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

225
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1730 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

542
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1582 7
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2358 4