Україна - країна садо-мазохістів

 

 

Ещё в далёком 1941 году Эрих Фромм написал свой фундаментальный труд «Бегство от свободы». В нём он исследовал причины возникновения нацизма и фашизма, а также задавался более общим вопросом, почему различные диктаторы так легко получают широкую поддержку масс. Этот труд актуален и сейчас, но уже несколько в ином аспекте.

 

Если я не стою за себя, то кто встанет за меня?

Талмуд

(из предисловия к оригинальному «Бегству от свободы»)

 

Базовыми положениями «Бегства от свободы» были скрытые садо-мазохистские комплексы и инфантилизм большинства населения и, как следствие, делегирование ответственности посторонним субъектам.

Рассмотрим их последовательно. Главным аспектом, характеризующим садо-мазохистские отношения, является отнюдь не причинение боли друг другу, а полная передача контроля (а следовательно и ответственности) со стороны мазохиста в руки садиста (зачастую добровольная). Связывание, наручники и прочая ерундистика являются только символами этой передачи власти и ответственности.

Взрослый психически здоровый человек берёт ответственность за свою жизнь и судьбу на себя, и никому её не передаёт. Он хозяин своей жизни. Что делает взрослый здоровый человек, когда сталкивается с несправедливостью и/или агрессией в свой адрес и адрес своих близких? Он даёт отпор, всеми доступными средствами.

Мазохист инфантилен, он не хочет ничего решать. Вследствие глубинных комплексов он безволен, боится ответственности, боится последствий возможного выбора, а потому стремиться переложить бремя ответственности за принятые решения на другого. И если садист делает в отношении его что-то запретное, вредоносное, унизительное, то мазохист оправдывает своё бездействие и полученные травмы и унижения «я ничего не мог сделать, я беспомощен». Но фактически садист делает своё дело с молчаливого согласия (и непротивления) жертвы.

То же самое происходит с инфантильной безвольной массой населения, когда она отдаёт ответственность за свою жизнь в руки диктатуры. Применительно к Украине, власть (независимо от цвета и партийной принадлежности) грабит, убивает, насилует, сжигает, давит автомобилями, унижает etc. «простое» население, а те продолжают терпеть. Терпеть, утешая себя «А что мы можем сделать? Они же сильнее!». В точности, как подчинённый в садо-мазохистской связке.

Конечно, толпа способна на спонтанное проявление агрессии, но лишь тогда, когда уверена в своей полной безнаказанности (безответственности). На продолжительную, организованную и системную борьбу она не способна. Как и на открытое противостояние, если не будет того, в кого можно ткнуть пальцем и сказать «это он во всём виноват».

Когда мне говорят, что народу нужны лидеры, то я улыбаюсь. Нет, народу нужны козлы отпущения, на которых можно будет свалить всю ответственность в случае неудачи (и, как ни парадоксально, и в случае успеха). «Вы выгребайте, чтобы нам жилось хорошо». А сами? А сами ещё подождут и потерпят (или, в лучшем случае, потусят на очередном Майдане).

Частный случай подобного стремления делегировать ответственность – это когда я продвигал команду на местных выборах и один из кандидатов в депутаты подошёл ко мне и спросил «Какие вы можете дать гарантии, что я не продамся?». Я, конечно, тогда офигел от подобной логики – ведь отвечать за поступки человека может только он сам, но никак не я. Но теперь я понимаю, что это не единичный случай, а скорее правило. Отсутствие чётких убеждений, внутреннего волевого стержня – это общий симптом большинства наших современников.

Коллективно-бессознательный пример подобного массового инфантилизма и безвольности – это стремление части наших граждан «в Эуропу». Мол, мы вступим, делегируем ответственность Брюсселю, и они нам и коррупцию уничтожат, и благосостояние поднимут.

При этом подумать, зачем это европейцам (в их альтруизм могут верить только полные иллюзорики) – они не в состоянии. Как и осознать, что в ЕС и своих бедняков и коррупционеров хватает, поэтому никому ещё сорок миллионов потенциальных нахлебников не нужны.

Но когда пробуешь возражать против радужности перспектив евроинтеграции, то неизбежно сталкиваешься с обвинениями, что хочешь «затащить европейских украинцев в азиатский Русский мир». Вариант самостоятельного развития инфантильными особями вообще не рассматривается – они просто не понимают, как можно быть уверенным в себе и самостоятельным.

Особенно спешат сдать жалкие остатки суверенитета те, кому вроде бы полагается больше всех за него бороться – националисты. Иррациональный фантомный страх «геть вiд Москви» вытесняет у них декларируемую жажду свободы. Впрочем, «правые», по тому же Фромму, всегда отличались массовым инфантилизмом, так что не удивительно, что они бегут от ответственности.

Тем более что специалистов по управлению страной у них попросту нет, и они не смогли бы ей эффективно управлять, даже если бы захотели. Как писал ещё Скоропадский, «шароварщина, театральщина и показуха – это доминирующие черты украинского национализма».

Возвращаясь к взаимодействию «садист-мазохист», нужно подчеркнуть, что в этой паре не только подчинённый проявляет инфантилизм. Как ни странно на первый взгляд, садист также глубоко инфантилен, только это ребёнок, дорвавшийся до вседозволенности. На каком-то уровне между ними нет разницы, и садист при определённых обстоятельствах легко занимает подчинённую роль.

Поэтому не удивительно, что Янукович и его команда так легко идут на поводу у «евроожиданий». Они тоже глубоко инфантильны и хотят сбросить с себя тяжесть ответственности за Украину (тем более что управлять ею эффективно у них, очевидно, не получается).

Янукович вообще ведёт себя как большой ребёнок, впервые попавший в песочницу. Просто в его песочнице не лопатки и ведёрки, а хрустальные люстры, золотые унитазы, вертолёты и солдатики-беркутики. И он, как «самый большой в песочнице», стремится отобрать у всех остальных их игрушки, пока взрослые не увидели и не наказали.

Как говорится «каков поп, таков и приход» (или наоборот, ох уж эта диалектика). Страной великовозрастных детей правит такая же инфантильная элита. И все надеются, что кто-то придёт и наведёт порядок – кто-то на Меркель, кто-то на Путина, некоторые даже на мёртвого Бандеру. И никто не хочет взять ответственность на себя…

 

Хвиля


Коментарі (0)

23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

3459
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

1956
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3264 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1567
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1862 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2721

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

565

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1585

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3304

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1345
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3079
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3556
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9316
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10138
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

1116
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4472
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10360
23.03.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

40810 1
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

629
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

523
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

834
13.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2582