Україна 2013 року. Повним ходом курс на скелі

 

Киев постапокалиптичный3

 

В последнее время мне попадается достаточно много размышлений на тему, кто и как может повлиять на ситуацию в Украине. Кто-то рассуждает о роли Путина, кто-то о роли Медведчука, кто-то о роли оппозиции. Ну что ж, давайте порассуждаем вместе, только не на кухонном уровне, а используя классический философский инструментарий.

Могут влиять на ситуацию только субъекты. Причём субъекты, обладающие волей и рычагами влияния. Например, рабочий класс в Украине – объект. Он не обладает коллективным сознанием, не осознаёт своих классовых интересов и не имеет механизмов координации. Поэтому его используют, а он может реагировать только на уровне «раздражитель – условный рефлекс».

Собственно, и такое понятие, как «народ» на сегодня также является абстракцией. И все разговоры о «воле народа» являются досужей демагогией. У народа нет ни репрезентативных представителей (не считать же таковыми народных депутатов, право слово), ни рабочих механизмов самоорганизации, ни достаточного числа индивидуумов, отождествляющих свои интересы с интересами общности. Нет, такие есть, но их ничтожно мало (а остальные только спекулируют апелляциями к «вокс популис», пытаясь использовать его к своему личному или корпоративному благу).

Поэтому ни народ, ни рабочий класс сегодня не могут быть субъектами и влиять на происходящее. Их роль пока, как ни прискорбно констатировать – это роль статиста, наблюдателя, в лучшем случае болельщика, а в худшем – манипулируемой массы и разменной монеты.

Давайте рассмотрим, кто же может выступать активным актором в разворачивающейся драме. Очевидно, что это не может быть «рука Москвы», которой нас пугают националисты. Это убедительно расписалисначала Юрий Романенко, а затем и Лев Вершинин.

Также это не может быть «страшный и ужасный» Виктор Медведчук. Всё, на что хватает его «Украинского выбора» – это на имитацию деятельности в виде различных круглых столов и конференций, участниками которых являются почётные пенсионеры и просто случайные люди (мне недавно довелось присутствовать на одном таком мероприятии). Потенции в этом нет никакой, и можете мне не рассказывать, что «Медведчук ест детей», не поверю.

Естественно, никак не может повлиять на ситуацию и «разъединённая оппозиция». Ибо у них нет ни общих целей, ни осознания момента, ни методологии, ни ресурсов. Они разобщены и деморализованы систематическими провалами (хоть и пытаются не подавать виду). Более того, задача поиска выхода из развивающегося кризиса (а нынче уже перестают платить пособия по безработице, поскольку денег нет) не входит в их целеполагание.

Тем более не смогут повлиять ни на что представители «третьего сектора» типа КУПР, «Спильной справы» и прочих мелких аферистов. За последнее время они себя окончательно дискредитировали многочисленными неудачами и скандалами.

Более того, и у оппозиции, и у третьего сектора полностью отсутствует субъектность. Все их действия не самостоятельны, а реактивны – они только реагируют на действия власти, не выступая с собственными инициативами. Единственное, на что хватает их «креатива» – это на бесконечное повторение «карго-культа Майдана», бессмысленное и безрезультатное.

Может ли разрулить ситуацию в Украине МВФ? Глядя на длинный список стран, которым он «помог» (среди которых Аргентина и Эквадор, пережившие тяжелейшие дефолты), в этом сильно сомневаешься.

Как и в том, что может повлиять на Украину официальный Брюссель. Не взирая на грозную риторику и санкции, Тимошенко продолжает сидеть в тюрьме. Не лучше ситуация и в других вопросах: к примеру, решения ЕСПЧ в Украине не исполняются. Что наилучшим образом характеризует степень реального влияния ЕС на Украину.

Что же касается «Вашингтонского обкома», то его всё больше занимают собственные внутренние проблемы – дефолты отдельных штатов, запредельная безработица (и её последствия), бесполезность QE3 и прочие «негаразды». И судя по тому, как Конгресс в последнее время перестал обращать внимание на ужимки младшей Тимошенко, участие в этом цирке их больше не развлекает. Конечно, определённые приоритеты американской внешней политики сохраняют свою инерцию, но, по большому счёту, мы для них третьестепенное направление (куда менее важное, чем Китай, Иран, Сирия, Южная Корея или Россия).

Может сложиться впечатление, что единственным субъектом на территории Украины является текущая власть: так называемая «Семья», или шире – Партия Регионов. Но стоит задать себе вопрос: а является ли власть субъектом, могущим что-то изменить? У меня в этом сильные сомнения.

Фактически нынешняя власть является заложником курса, заложенного всеми предыдущими правительствами Украины (и ничего не пытается изменить). Бездумная и преступная приватизация и деиндустриализация были начаты ещё при Кравчуке и продолжены при Кучме. Основы финансовой зависимости были заложены тогда же. Курс на разрушительные либеральные реформы также был заложен ещё на заре «независимости». Политика бездумной «евроинтеграции любой ценой», даже ценой сдачи государственных интересов Украины, была начата Ющенко. В долговое пике страну начала погружать Тимошенко, за два года премьерства удвоившая внешний долг.

Собственно, есть ли хоть одна принципиальная черта поведения нынешней украинской власти, которая не была бы присуща её предшественникам? Таких нет! Премьер Янукович времён Кучмы, премьер Янукович времён Ющенко и премьер Азаров времён Януковича – ничем не отличаются друг от друга.

Руль украинского корабля намертво зафиксирован, курс на скалы, и никто даже не пытается разблокировать управление и отвернуть куда-то в сторону. Пассажиры и команда корабля то пытаются перекрасить его в другой цвет, то спорят о переименовании, то выдвигают идею отделения трюма, а курс остаётся неизменным – и скалы всё ближе.

Плюс, реформы не могут сами по себе возникнуть на ровном месте. Даже если возникнет некий реформатор (или вдруг Януковичу взбредёт в голову начать что-то радикально менять), то он не сможет висеть в воздухе, а должен опираться на заинтересованный класс, страту или организацию. Но таковых также не наблюдается.

Поэтому считать Януковича, «Семью» или ПР субъектом украинской политики – это безбожно им льстить. Они такие же статисты, как и все остальные, послушно играющие свои роли и даже не пытающиеся вырваться за их рамки. И все их действия также предсказуемы и находятся в рамках давно заданной логики, ведущей к коллапсу.

Фактически, украинская политика – это не место столкновения различных сил, это не поле битвы и не пространство большой игры. Это элементарное аморфное болото, которое медленно и неумолимо, без заметных попыток выкарабкаться, стекает в открытый много лет назад коллектор. И если активный коллективный субъект не появится в ближайшее время, то Украину ожидает очередной период Руины.

 

Александр Роджерс, "Хвиля"


Коментарі (2)

НИК 2013.08.08, 23:43
РОДЖЕРС НЕ АҐЕНТ КИТАЮ, БО РОЛЬ ЇГО В ЖИТЮ УКРІВ НЕ ПІДКРЕСЛИВ.
Щукар 2013.08.09, 16:21
Черговий константатор,у самого ніяких ідей,крім порожніх роздумів.
26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

1412
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1432
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

2095
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

2183
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1844
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

4057

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

260

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

471

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

777

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1487
31.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11987 2
25.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

1104
21.08.2026

Дитячий раціон не обов’язково має кардинально відрізнятися від харчування дорослих. Важливо створити різноманітну основу з м’яса, риби, субпродуктів, гарнірів, овочів, зелені, ягід і фруктів.  

482
26.08.2026

Отець Піо Павлик — монах Чину Святого Василя Великого пригадує, що ще в підлітковому віці його зацікавило життя монахів у Гошівському монастирі.

1317
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

1063
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1293
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1456
29.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

44342 1
29.08.2026

Саме під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах росії, зокрема по нафтопереробній галузі. Тепер перед ним стоїть зовсім інше завдання — керувати величезною системою, яка забезпечує українську армію зброєю, людьми та ресурсами.  

308
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

890
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1499
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

2172