Прикарпатська делегація, у період з 8 по 10 травня цього року побувала на 14-му Міжнародному Конгресі Європейської Асоціативної Паліативної допомоги в Копенгагені, у столиці Данії.
За словами директора департаменту охорони здоров’я ОДА Романа Мельника, Асоціація була заснована ще у 1988 році та складається з 42 країн, передає Фіртка.
«Досвід який ми взяли в Копенгагені був надзвичайно корисним для нас. Кожен вивчав свою область діяльності, і професор і капелан хоспісний. Варто зауважити, що присутніх на Конгресі було більше 3 тисяч з усього світу», - відмітив директор департаменту охорони здоров’я Роман Мельник.
Учасники делегації відмітили, що державних коштів на поїздку не витрачали.
На Конгресі наші делегація представила тези двох праць «Можливість розвитку паліативної допомоги для дітей при обмежених ресурсах» на прикладі створеного першого в Україні дитячого хоспісу та «Роль психолога у профілактиці синдрому професійного вигорання у працівників закладів паліативної допомоги». Якість поданих матеріалів була високо оцінена науковим комітетом ЄАПД і вони увійшли в друковані матеріали Конгресу.
«Люди з усього світу показали в кого, які є досягнення у різних напрямках Напевне що рівень надання паліативної допомоги говорить про там рівень країни. Ми там навчились що навіть і в кризові моменти можна робити необхідні речі і не зупинятись на цьому. На загальнодержавному рівні там абсолютно інший підхід. Ми бачили такий апарат, розміром з диктофон, який автоматично сам робить ін’єкцію. У нас треба багато чого вирішити, перш ніж необхідні ліки попадуть до хворого, який цього потребує. Ще бачили нові інвалідні ліжка, які запобігають пролежням, з пультом управління, який дозволяє хворому себе обслуговувати. Їх можна взяти додому. Різного роду побутові умови. Спеціальні пристрої які можуть переносити людину з ліжка, в туалет. Всі ці питання мали би вирішуватись на державному рівні. Такі конгреси задають напрям розвитку. Прикладом такого може бути запровадження використання таблетованого морфіну», - поділився враженнями від поїздки Мельник.
Ярослав Рохман, капелан хоспісу зауважив, що завданням душпастира є не тільки служіння хворим але і медичному персоналу.
«Під час роботи невиліковнохворими людьми виникає вигорання. В Данії ми поспілкувались і дізнались, що в Європі в деяких лікарнях є декілька таких людей, і це не обов’язково капелан, а й світські люди, які можуть прийти та допомогти», - зауважив капелан.
«Дуже варко працювати зі смертельно хворими. Не всі це витримують. Тому дуже дякую нашим капеланам за те, що вони дають можливість трохи «розвантажитись» , - підкреслив Мельник.
Однак, як зауважила завідувач кафедри соціальної медицини та медичного правознавства, професор Орина Децин, тільки в івано-франківському хоспісі, завдяки роботі капеланів, жоден працівник не мав емоційного вигорання.
Наразі на Прикарпатті планують розширити паліативну допомогу у домашніх умовах. Оскільки це по перше дешевше ніж утримувати стаціонари, які також не забезпечують всю потребу. Це дає можливість якісно надати необхідну допомогу хворому вдома. Також в планах є створення бригади дитячого хоспісу.
