У скільки франківцям обійдеться Великодній кошик?

 

/data/blog/73790/a27070f851e971104aa2acddb92aae61.jpg

 

Цієї неділі для вірних римо-католицької церкви вже настає Великдень, а вже через тиждень величне християнське свято відзначатимуть вірні східного обряду. А отже, питання, що покласти у великодній кошик, для наших земляків є актуальним вже сьогодні. Чим будуть розговлятися іванофранківці?

 

Чи спроможуться вони відзначати Воскресіння Христове по-багатому та у скільки обійдеться вартість продуктового набору на свята?

 

«Скажіть, будь ласка, а скільки будуть коштувати цього року паски?» – запитують жінки у черзі біля хлібного кіоску ще за два тижні до Великодня. Але у відповідь чують: «Ще не знаємо, бо паски будуть пекти аж на передвеликодній тиждень».

 

У скільки франківцям обійдеться Великодній кошик?

 

Таке завбачливе зацікавлення ціною основного великоднього атрибута не випадкове. Чимало знайомих переконують, що цьогоріч готові економити і значно скромніше відзначити Великдень, аніж у попередні роки. Виною цьому називають стрімке подорожчання продуктів. Крім того, українці вже навчилися рахувати власні кошти, а тому наперед прораховують можливі видатки за комунальні послуги, котрі у квітні, саме у час святкування Воскресіння Христового, зростають у декілька разів.



Не просто їжа
Для кожної господині процес збирання кошика – це своєрідний ритуал і дуже відповідальна справа. Найбільш правильним буде взяти до церкви великодні символи – писанки, паску і сіль. Вважається, що потім така сіль буде освячувати всю їжу.
Це той максимально доречний набір, який схвалюють священнослужителі: яйця символізують перемогу життя над смертю, паска – тіло Христа і повноту життя, сіль – зв'язок Бога з народом, достаток і сенс життя. За давньою традицією, до церкви доречно взяти також домашню ковбасу, шинку, сало, сир, вершкове масло і хрін – те, чим будете розговлятися.

 

Все це освячується для того, щоб люди відчули не тільки духовну, але і фізичну радість свята. І у кожного продукту з цього набору є стародавнє символічне значення. Сир і масло – символи достатку, ситого життя, удачі в справах; сало і ковбаси – символ щасливого сімейного життя і поповнення сім'ї.

 


Наші предки добре розуміли значення та символіку кожної пасхальної страви. З плином часу ці знання дещо призабулися. А тому й щоразу набувають нового значення та символіки. Але якщо ви уважно прислухаєтеся до молитви на освячення страв, то там чітко почуєте добре знайомі у щоденному вжитку слова – масло, сир, яйця та іншу м’ясну поживу. Що стосується фруктів і овочів, то для їх освячення існують інші, сезонні свята. Але гріха не буде, якщо покласти їх у кошик.

 

Отож, чи не найбільше клопотів господиням напередодні Великодня додає робота на кухні. Хоча чимало сімей готові вкластися у споживацький мінімум. «Тепер не будемо пекти і багато варити, обмежимося тим, що будемо святити у кошику, бо на більше ми не стягнемо. Все подорожчало, тому й доводиться економити», – ділиться планами на скромний Великдень пані Ольга.

 

Те, чим можна буде розговітися після сорокаденного посту, сьогодні не дуже й дешеве. Ми вирішили з’ясувати, у скільки обійдеться великодній кошик для пересічних українців.



І писанок пара з корінчиком хрону
Головний атрибут Великодня, за прогнозами, коштуватиме не менше 20 гривень. А зважаючи на вартість борошна – і ще більше. Чимало господинь, котрі вдома випікали паску, вже заявили, що таке задоволення для них цього року не з дешевих, тому готові обійтися однією-двома пасками, придбаними на ярмарку.

 

Який же Великдень без писанок? Отож, за десяток домашніх яєць доведеться викласти як мінімум 20 гривень. Тим часом магазинні яйця не набагато дешевші – від 13 гривень за десяток. Кілограм домашньої ковбаси на центральному ринку сьогодні ціниться у 70-100 гривень, грудинка – 88, підчеревина – 130, а шинка – 120 гривень за кілограм. Святити, звичайно, ви не будете все по кілограму, але якщо кільце ковбаси заважить бодай півкілограма, то й усі інші м’ясні вироби ви будете класти у розумному співвідношенні. А ще у кошик, як правило, кладуть сіль, масло. Якщо кілограм масла коштує в середньому 70 гривень, то, очевидно, невелика грудочка цього продукту вам обійдеться хоча б у 10 гривень. Домашній сир можна придбати за ціною 35-40 гривень за кілограм. Королем святкового столу на Великдень є хрін. Чомусь у народі так сталося, що ця приправа асоціюється суто із Великоднем, а тому його й освячують як один із основних продуктів. На центральному міському ринку його є достатньо і коштує він 5 гривень за три невеличкі корінці. Не факт, що ціни за декілька днів до Великодня не зростуть.

 

За скромними підрахунками, кошик-мінімум для сім’ї може коштувати від 300 гривень. Якщо ж брати по-багатому, то вийде на усі 600 гривень. Звичайно, щороку ми не купуємо самі кошики та рушнички до них, а тому витрачатися на придбання тари не будемо. Але зважте, що дитина також хоче, аби в неї у кошику було все, як у дорослих – і паска, і ковбаска. Тому варто подбати про наповнення і меншої копії святкового набору.

 

Якщо ж ви запланували гучне застілля чи виїзд на пікнік, що зараз дуже популярно, то вам доведеться потратити чималу суму коштів заради власного задоволення. А про свіжі ранні овочі на святковому столі годі й мріяти. Скажімо, сьогодні на ринку вже пропонують помідори по 45, огірки по 22, молоду капусту, більше схожу на набір листя, по 42 гривні за кілограм, редиску по 10 гривень за пучок, зелену цибулю по 2 гривні.



Не для освячення
Останніми роками священики дедалі більше уваги приділяють тим речам, котрі їм під час освячення доводиться бачити у великодніх кошиках. Тому й наголошують вірним, що є речі, котрі не варто класти у кошик.

 

Забудьте про спиртні напої. Вони не освячуються, оскільки Церква ніколи не толерувала пияцтво, і такі напої не згадуються під час молитви у переліку продуктів, які приносимо Богові на освячення. Вино теж не слід нести до храму, бо молитви на благословення вина немає. Так само не можна до кошика класти ніж, бо його ніхто не освячує.  Хоча є такі дотепники, котрі вважають, що освячену паску та яйця треба різати освяченим ножем. А ще важливо пам’ятати – нічого освяченого не викидають на смітник. Поділіться такими продуктами із ближніми, віддайте їх бідним.

 

Володимир БОДАК, Західний кур'єр


05.04.2015 Володимир БОДАК 1573 0
Коментарі (0)

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

447
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2068
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4911
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3809
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4917
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3067

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

266

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

413

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1218

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1415
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5915
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6555
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3555
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1718
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1384
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8255
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3054
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

753
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

139
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1259
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

914
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1637