У селі Старий Лисець почали «роздягати» церкву

 

На відміну від усталеної практики, коли сільські храми оббивають так званою пластиковою вагонкою начебто для краси, громада старолисецької церкви Святого Миколая прийняла рішення зняти пластик.

 

Дерев'яну церкву, якій більше ста років, було вирішено замість штучних матеріалів оздобити натуральним деревом, повідомив настоятель храму отець Микола Варцаб'юк.

 

 


Таким чином храму продовжують вік, переконані віряни. «Пластмасову вагонку, якою була повністю оббита будівля, добряче пошкодив град під час двох останніх буревіїв, - розповіла старша сестра храму Євдокія. - Ми побачили, що під неї починає затікати дощова вода.

 

Можна було просто поміняти вагонку. Але ми знаємо, що пластик шкодить таким давнім спорудам - під ним дерево псується. Дякувати Богу, що знайшовся благодійник, який запропонував «полікувати» церкву і поміняти пластмасову вагонку на дерев'яну. Своїми силами, збираючи гроші по дворах, ми навряд чи змогли би це зробити».

 

 

Ім'я благодійника не розголошується. Відомо тільки, що це місцевий мешканець, підприємець, пов'язаний із будівництвом. Наразі виконана тільки частина робіт. Відновлення споруди продовжиться навесні.

 

 

Коментар:

 

Ігор Панчишин, архітектор, спеціаліст з охорони культурних пам'яток Івано-Франківського міськвиконкому:

«Це приклад класичної сакральної галицької архітектури: центрально-купольна церква, в плані - хрест. Таких церков на Прикарпатті є кілька десятків. Вони всі дерев'яні, більше чи менше подібні, зведені 100-150 років тому. Ці храми здебільшого не занесені до переліку пам'яток, хоч, на мою думку, це варто було би зробити. Цінність цих давніх споруд у їхній архітектурній гармонійності - матеріал, з якого вони будувалися, давав змогу втілити саме такі форми й оздоблення. Первісно дерев'яні церкви шалювалися. Шалівка - так правильно звучить назва того, що тепер означують як дерев'яну вагонку.

 

Пластиковий матеріал, або сайдинг, допускається в сучасному будівництві при індивідуальній забудові - для виконання зовнішнього шару у двошарових кам'яних будинках на один-два поверхи. Але ним справді не можна оббивати дерев'яні споруди. Ота вагонка плюс металеві куполи та зашиті бляхою карнизи - виходить така собі консервна банка. Під таким «вбранням» дерево пріє. Пройде якихось три-чотири десятиліття, і «пластикові» храми просто зогниють - ми їх безповоротно втратимо. Так, власне, і відбувається зараз із багатьма сакральними пам'ятками.

 

Те, що робить громада Старого Лисця, - це дуже правильно. Це рідкісний приклад, гідний наслідування. Дерев'яна церква має бути дерев'яна - обшальована довкола, з дерев'яними карнизами під банею. Треба пам'ятати, що такий стиль тепер - найбільш рідкісний. Зараз уже так не будують. А в ньому кожен елемент має своє місце, кожна дощечка має свою назву. Тому варто зберігати такі храми для наступних поколінь. Треба дотримуватися наших споконвічних традицій. А все решта - то від лукавого", пише "ГК".


19.12.2012 2884 2
Коментарі (2)

Lv 2012.12.20, 01:51
Хоч хтось розумний найшовся.
Я 2012.12.20, 12:03
Пластик, як і щільний пінопласт чи пінополістирол не дають можливості водяним парам, які завжди є у стінах, рухатись від середини назовні будинку, тобто випаровуватись. Ця маса вологи накопичується в стінах, різко зменшує їх теплоізоляційну здатність та прискорює нищення стінових матеріалів. А для дерева це особливо актуально. Це досить складна інженерна проблема. Навіть багато архітекторів та будівельників ще не знають усіх особливостей різноманіття сучасних буд. матеріалів для стін та неспроможні правильно створити "пиріг" довговічної теплозберігаючої стіни. Не кажучи вже про численних "майстрів, бригад" з утеплення фасадів. Хаотичне утеплення різними матеріалами без комплексного фахового підходу часто призводить до викинутих на вітер коштів, або й до ще гіршого - знищення конструктивних елементів будинків. Так що, раджу не шкодувати часу і грошей на попередню проектну роботу справжніх інженерів-фахівців. А тільки потім братись за роботу.
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

931
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4542
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1643
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10832
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3325
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3621

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

17506

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

933

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1187

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

949
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6333 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31947 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11561
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8184
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1199
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7661 1
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38728 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

835
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4634
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1172
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1530