У селі Старий Лисець почали «роздягати» церкву

 

На відміну від усталеної практики, коли сільські храми оббивають так званою пластиковою вагонкою начебто для краси, громада старолисецької церкви Святого Миколая прийняла рішення зняти пластик.

 

Дерев'яну церкву, якій більше ста років, було вирішено замість штучних матеріалів оздобити натуральним деревом, повідомив настоятель храму отець Микола Варцаб'юк.

 

 


Таким чином храму продовжують вік, переконані віряни. «Пластмасову вагонку, якою була повністю оббита будівля, добряче пошкодив град під час двох останніх буревіїв, - розповіла старша сестра храму Євдокія. - Ми побачили, що під неї починає затікати дощова вода.

 

Можна було просто поміняти вагонку. Але ми знаємо, що пластик шкодить таким давнім спорудам - під ним дерево псується. Дякувати Богу, що знайшовся благодійник, який запропонував «полікувати» церкву і поміняти пластмасову вагонку на дерев'яну. Своїми силами, збираючи гроші по дворах, ми навряд чи змогли би це зробити».

 

 

Ім'я благодійника не розголошується. Відомо тільки, що це місцевий мешканець, підприємець, пов'язаний із будівництвом. Наразі виконана тільки частина робіт. Відновлення споруди продовжиться навесні.

 

 

Коментар:

 

Ігор Панчишин, архітектор, спеціаліст з охорони культурних пам'яток Івано-Франківського міськвиконкому:

«Це приклад класичної сакральної галицької архітектури: центрально-купольна церква, в плані - хрест. Таких церков на Прикарпатті є кілька десятків. Вони всі дерев'яні, більше чи менше подібні, зведені 100-150 років тому. Ці храми здебільшого не занесені до переліку пам'яток, хоч, на мою думку, це варто було би зробити. Цінність цих давніх споруд у їхній архітектурній гармонійності - матеріал, з якого вони будувалися, давав змогу втілити саме такі форми й оздоблення. Первісно дерев'яні церкви шалювалися. Шалівка - так правильно звучить назва того, що тепер означують як дерев'яну вагонку.

 

Пластиковий матеріал, або сайдинг, допускається в сучасному будівництві при індивідуальній забудові - для виконання зовнішнього шару у двошарових кам'яних будинках на один-два поверхи. Але ним справді не можна оббивати дерев'яні споруди. Ота вагонка плюс металеві куполи та зашиті бляхою карнизи - виходить така собі консервна банка. Під таким «вбранням» дерево пріє. Пройде якихось три-чотири десятиліття, і «пластикові» храми просто зогниють - ми їх безповоротно втратимо. Так, власне, і відбувається зараз із багатьма сакральними пам'ятками.

 

Те, що робить громада Старого Лисця, - це дуже правильно. Це рідкісний приклад, гідний наслідування. Дерев'яна церква має бути дерев'яна - обшальована довкола, з дерев'яними карнизами під банею. Треба пам'ятати, що такий стиль тепер - найбільш рідкісний. Зараз уже так не будують. А в ньому кожен елемент має своє місце, кожна дощечка має свою назву. Тому варто зберігати такі храми для наступних поколінь. Треба дотримуватися наших споконвічних традицій. А все решта - то від лукавого", пише "ГК".


19.12.2012 2565 2
Коментарі (2)

Lv 2012.12.20, 01:51
Хоч хтось розумний найшовся.
Я 2012.12.20, 12:03
Пластик, як і щільний пінопласт чи пінополістирол не дають можливості водяним парам, які завжди є у стінах, рухатись від середини назовні будинку, тобто випаровуватись. Ця маса вологи накопичується в стінах, різко зменшує їх теплоізоляційну здатність та прискорює нищення стінових матеріалів. А для дерева це особливо актуально. Це досить складна інженерна проблема. Навіть багато архітекторів та будівельників ще не знають усіх особливостей різноманіття сучасних буд. матеріалів для стін та неспроможні правильно створити "пиріг" довговічної теплозберігаючої стіни. Не кажучи вже про численних "майстрів, бригад" з утеплення фасадів. Хаотичне утеплення різними матеріалами без комплексного фахового підходу часто призводить до викинутих на вітер коштів, або й до ще гіршого - знищення конструктивних елементів будинків. Так що, раджу не шкодувати часу і грошей на попередню проектну роботу справжніх інженерів-фахівців. А тільки потім братись за роботу.
09.01.2025
Тетяна Ткаченко

Чому люди досі соромляться говорити про секс, що робити, якщо у стосунках виникли труднощі та як зрозуміти власні потреби, журналістка Фіртки розпитала у сексолога Володимира Тріща. 

559
07.01.2025
Тетяна Дармограй

Про сфери, в яких найчастіше шукають працівників, рівень заробітної плати, збільшення жінок у традиційно чоловічих професіях, співпрацю із роботодавцями, гранти та які професії будуть у попиті після війни, поспілкувались із директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василем Цимбалюком.

1966
27.12.2024

На Івано-Франківщині, зокрема у Ворохті, Яремчі та Татарові, 27 грудня 2024 року військовослужбовці ТЦК та СП разом з поліцейськими проводять заходи оповіщення.    

33338
21.12.2024
Олег Головенський

На «Порталі місцевих податків Івано-Франківської громади» відтепер можна довідатися про заборгованості мешканців Івано-Франківська по податках на житлову та нежитлову нерухомість, на землю, борги за оренду землі та мінімальне податкове зобов’язання.  

2227
16.12.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Різдва Христового, журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

2963
12.12.2024
Діана Струк

Про навчальний процес, наукові досягнення, мобілізацію, обсерваторію на горі Піп Іван та перейменування університету Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора Прикарпатського національного університету, професором Ігорем Цепендою.

5028 9

В час надскладних труднощів в житті, люди шукають підтримки у надприродних явищ та відповіді на свої питання. Хтось знаходить їх в релігії, а хтось чекає певних знаків у повсякденному житті чи намагаються тлумачити сновидіння аби знайти відповіді там. 

347

Щороку конспірологічно-схвильована публіка в очікуванні чергової обкладинки-прогнозу «ротшильдів» на наступний рік. Цього разу обкладинка The Economist виглядає так.

1108

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі.

716

Безсумнівно  Новий рік є абсолютно світським святом, але так було не завжди. В різноманітних культурах та народах Новий рік був міцно пов'язаний з релігією.

926
09.01.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

209
04.01.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

511
02.01.2025

Уряд розподілив між бюджетами громад субвенцію 2,83 млрд грн на харчування учнів початкових класів у 2025 році.  

594 1
08.01.2025

Сьомого січня 2025 року в селі Космач віряни двох церков святкують різні свята — Різдво Христове та Собор святого Івана Хрестителя.  

1073
06.01.2025

Перед водосвяттям виступали місцеві творчі колективи, які вітаннями та піснями долучили іванофранківців до святкування Богоявлення Господнього.  

909
04.01.2025

В Івано-Франківську п'ятого та шостого січня з нагоди Хрещення Господнього у храмах відбудуться святкові богослужіння та йорданське освячення води.  

1000
01.01.2025

Такі відвідини однієї парафіяльної сім’ї перед спільним подячним молінням — це традиція, яка триває вже 12 років. 

774
04.01.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

30148 1
09.01.2025

Верховна Рада заборонила «джипінг» у заповідниках та національних парках.  

814
07.01.2025

У всіх регіонах України ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри — позитивний.  

3783
06.01.2025

Президент також наголосив на важливості того, аби Європа мала голос.

437
02.01.2025

Європейський Союз готовий до припинення транзиту російського газу через Україну з першого січня.  

470