У селі Старий Лисець почали «роздягати» церкву

 

На відміну від усталеної практики, коли сільські храми оббивають так званою пластиковою вагонкою начебто для краси, громада старолисецької церкви Святого Миколая прийняла рішення зняти пластик.

 

Дерев'яну церкву, якій більше ста років, було вирішено замість штучних матеріалів оздобити натуральним деревом, повідомив настоятель храму отець Микола Варцаб'юк.

 

 


Таким чином храму продовжують вік, переконані віряни. «Пластмасову вагонку, якою була повністю оббита будівля, добряче пошкодив град під час двох останніх буревіїв, - розповіла старша сестра храму Євдокія. - Ми побачили, що під неї починає затікати дощова вода.

 

Можна було просто поміняти вагонку. Але ми знаємо, що пластик шкодить таким давнім спорудам - під ним дерево псується. Дякувати Богу, що знайшовся благодійник, який запропонував «полікувати» церкву і поміняти пластмасову вагонку на дерев'яну. Своїми силами, збираючи гроші по дворах, ми навряд чи змогли би це зробити».

 

 

Ім'я благодійника не розголошується. Відомо тільки, що це місцевий мешканець, підприємець, пов'язаний із будівництвом. Наразі виконана тільки частина робіт. Відновлення споруди продовжиться навесні.

 

 

Коментар:

 

Ігор Панчишин, архітектор, спеціаліст з охорони культурних пам'яток Івано-Франківського міськвиконкому:

«Це приклад класичної сакральної галицької архітектури: центрально-купольна церква, в плані - хрест. Таких церков на Прикарпатті є кілька десятків. Вони всі дерев'яні, більше чи менше подібні, зведені 100-150 років тому. Ці храми здебільшого не занесені до переліку пам'яток, хоч, на мою думку, це варто було би зробити. Цінність цих давніх споруд у їхній архітектурній гармонійності - матеріал, з якого вони будувалися, давав змогу втілити саме такі форми й оздоблення. Первісно дерев'яні церкви шалювалися. Шалівка - так правильно звучить назва того, що тепер означують як дерев'яну вагонку.

 

Пластиковий матеріал, або сайдинг, допускається в сучасному будівництві при індивідуальній забудові - для виконання зовнішнього шару у двошарових кам'яних будинках на один-два поверхи. Але ним справді не можна оббивати дерев'яні споруди. Ота вагонка плюс металеві куполи та зашиті бляхою карнизи - виходить така собі консервна банка. Під таким «вбранням» дерево пріє. Пройде якихось три-чотири десятиліття, і «пластикові» храми просто зогниють - ми їх безповоротно втратимо. Так, власне, і відбувається зараз із багатьма сакральними пам'ятками.

 

Те, що робить громада Старого Лисця, - це дуже правильно. Це рідкісний приклад, гідний наслідування. Дерев'яна церква має бути дерев'яна - обшальована довкола, з дерев'яними карнизами під банею. Треба пам'ятати, що такий стиль тепер - найбільш рідкісний. Зараз уже так не будують. А в ньому кожен елемент має своє місце, кожна дощечка має свою назву. Тому варто зберігати такі храми для наступних поколінь. Треба дотримуватися наших споконвічних традицій. А все решта - то від лукавого", пише "ГК".


19.12.2012 3110 2
Коментарі (2)

Lv 2012.12.20, 01:51
Хоч хтось розумний найшовся.
Я 2012.12.20, 12:03
Пластик, як і щільний пінопласт чи пінополістирол не дають можливості водяним парам, які завжди є у стінах, рухатись від середини назовні будинку, тобто випаровуватись. Ця маса вологи накопичується в стінах, різко зменшує їх теплоізоляційну здатність та прискорює нищення стінових матеріалів. А для дерева це особливо актуально. Це досить складна інженерна проблема. Навіть багато архітекторів та будівельників ще не знають усіх особливостей різноманіття сучасних буд. матеріалів для стін та неспроможні правильно створити "пиріг" довговічної теплозберігаючої стіни. Не кажучи вже про численних "майстрів, бригад" з утеплення фасадів. Хаотичне утеплення різними матеріалами без комплексного фахового підходу часто призводить до викинутих на вітер коштів, або й до ще гіршого - знищення конструктивних елементів будинків. Так що, раджу не шкодувати часу і грошей на попередню проектну роботу справжніх інженерів-фахівців. А тільки потім братись за роботу.
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2319
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2004 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4760
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2659
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2862
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5931

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

640

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1481

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1394
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

4880
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

16024
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

8035 3
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

514
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

681
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

664
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

4331
25.06.2026

За словами акторки, найбільше її тішить, коли військові з фронту повідомляють, що отримали пакунки допомоги і що з ними все гаразд. Іноді вони надсилають у відповідь прапори чи символічні подарунки — наприклад, перстень із кулі як знак вдячності. 

2591 3
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

648
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

926
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1180
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

2128