У прикарпатській Коломиї відроджують традиції балів (фото)

 

У ніч з 13 на 14 січня в Україні з давніх давен святкували старий Новий рік. На Галичині відзначали це свято по-особливому. Зокрема у Коломиї, як свідчать історичні факти до 1939 року в цю ніч справляли «Меланчин вечір» влаштовуючи балі.

 

І ось стародавні традиції відновили. Справжній бал з дотриманням усіх тонкощів відбувся у Коломиї. Організаторами виступив Чоловічий клуб Коломийців.

Вже вчетверте з ініціативи чоловічого Клубу Коломийців та завдячуючи наполегливості його керманича заслуженого артиста України Миколи Савчука у ніч з 13 на 14 січня у місті понад Прутом відбувся бал-маскарад «Меланчин вечір».
Чоловіки у фраках, жінки у вечірніх сукнях. До слова, це єдиний раз на рік, коли чоловіки можуть прийти на захід клубу з жінками.

 

Відповідно до традицій на бал завітали колядники, цього разу з Верхнього Вербіжа. Завіншували господарів щастям, здоров’ям та усіляким гараздом. Верхньовербіжська меланка трошки побешкетувала та пожартувала, а
 потім розпочалися танці.
Гарний музичний супровід забезпечили музики з міста Ужгорода гурт «Гудацька тайстра». Танцювали від класичного вальсу до запальної польки.

В програмі вечора не обійшлося і без традиційного вже конкурсу на кращу маску. Вже вкотре переміг Олег Лобурак, який цього разу обрав оригінальну маску кота – господаря року, що минає. Зустрічали старий Новий рік гучною колядою з бенгальськими вогнями та шампанським.

Протягом усього вечора карикатурист Андрій Крицун зі Львова малював шаржі, виставка яких відкрилася аж о третій годині ночі. Найцікавіше було те, що  побачити карикатури усі без виключення змогли лише на виставці, тож здивуванню та веселощам не було меж.

 

Четвертий Меланчин вечір завершився на світанку колядкою «Нова радість стала», але не всі бажали розходитися, а хтось напевне відразу з балу поїхав вітати Василів.

 

З кожним роком кількість бажаючих відвідати Меланчин вечір збільшується, схоже давно забуті традиції повертаються в сучасній інтерпретації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оксана Островська для ФІРТКИ


16.01.2012 4150 2
Коментарі (2)

Ааня 2012.01.16, 15:27
шикарно, Коломия як завжди рулить!!!!!!!!!!!!!
Лео 2012.01.16, 20:31
Обличчя Головного "Юриста" Кавацюка теж видно
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1733
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

766
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1053
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1483
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2702 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3796

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

889

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

490

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

374

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1049
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5650
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5205
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10584 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1108
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7564
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

908
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1074
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15832
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

315
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1400
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1819
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1721