У партизанському загоні у Донбасі за Україну воює четверо мільйонерів із Майдану

 

/data/blog/53886/46919a8f959859ac306f4bc455698f1a.jpg

 

Про те, що на Донеччині є українські партизани, чутки ширилися від початку Антитерористичної операції. newsru.ua вдалося переконатися, що ці чутки реальні, і поспілкуватися з командиром партизанського загону в околицях міста Слов’янська.

 

Це колишній офіцер радянської та російської армії, колишній співробітник спецпідрозділу "Беркут", ветеран Афганістану - а зараз Майор Вихор. Псевдонім, ясна річ. Майор Вихор організував невеликий партизанський загін, який, не підкоряючись керівництву АТО, виконує бойові завдання зі знищення терористів як у тилу, так і на передовій.

 

Він пройшов Майдан від першого і до останнього дня. Свою партизанщину пояснює буденно: "Я вже своє пожив. Трішки розбираюся у війні, оскільки колишній офіцер. Тому моє місце там. Не студентів, яких у 18 років можуть мобілізувати до армії без досвіду і підготовки, а моє і таких, як я".

 

У нього є син. Призовного віку. І саме цей факт спонукає його робити все, щоб ця війна завершилася якомога раніше.

 

Що таке ваш загін? Розкажіть про нього.

Всі командири і керівники АТО чудово розуміють, що вони обмежені рамками законодавства, певних статутів і наказів. Накази ці не завжди правильні. А партизанському загону, який не перебуває ні у кого на службі, окрім як у народу і своєї совісті, який не виконує нічиїх наказів, окрім як свого командира, і на який не можна ніяк вплинути державним структурам, під силу виконання дуже цікавих, дуже правильних й іноді дуже зухвалих завдань. У ті місця, куди солдатів не пускають, - ми спокійно ходимо і ведемо там бойові дії.

 

Як розуміти: "накази не завжди правильні"?

Координація між частинами Міноборони відсутня. Будь-яка інформація, яка надходить у штаб, має бути оперативно оброблена. Такого немає на даний момент. Оперативний штаб ніби і є, проте оперативних дій ми не бачимо.

Дивишся іноді вже при під’їзді до блокпоста і стає зрозуміло: його обладнано "під злив", назвемо це так. Його розташування таке, що виключені будь-які інженерні споруди, що дозволяють бійцям тримати оборону. Командування відокремлене. На території цього блокпоста перебуває чотири різних підрозділи, які між собою не мають координації. Відповідно, про якусь чітку, правильну бойову взаємодію під час відбиття атак або в наступальних діях не може бути і мови. У кожного підрозділу лише кілька рацій. Уточню, приблизно на сто бійців дві або три рації. І всі вони налаштовані на різні хвилі. При цьому, виходячи з тих умов, в яких вони там існують, взаємодія підрозділів здійснювалася за допомогою "пейджер-джана". Тобто, посилався солдат, чомусь тільки Нацгвардії, який під кулями біг в інший окоп або до іншого підрозділу, або до бронетехніки, стукав по броні і просив стріляти в тому або іншому напрямі. Розумієте, на який ризик наражалися молоді хлопці і строковики Внутрішніх військ?

Наприклад, кілька днів тому (розмова відбулася на початку червня - ред.) до одного з блокпостів під’їхала колона з понад 40 вантажівок, як з’ясувалося потім, кадировських найманців. Ми повідомили в ту ж мить у штаб, але на цю інформацію ніхто належним чином не відреагував. У відповідь нам сказали, що вам на допомогу вислали три БТР. Вони досі так і не доїхали. Виникає питання: чи не зливається підрозділ? Уточню, що це підрозділ з патріотів, які кинули всі свої справи, сім’ї, роботу і зголосилися їхати в зону АТО! Тобто, насильно, як "срочників" ВВ, їх ніхто не слав. Навіщо так багато людей, найбільш патріотично налаштованих - а при такому підході патріотизм може перерости в радикалізм щодо цих командирів або ж влади в цілому - послали на передову, де постійно йде вогневий контакт, прямо під кулі? У розрахунку, що раптом не виживуть?

Йдемо далі. Повний бардак у відданні і виконання наказів. На сьогоднішній момент Нацгвардія - це цивільні люди, які прийшли за контрактом від трьох місяців до трьох років і потім повернуться в цивільне життя. Здебільшого вони навіть в армії до цього не служили. Вони не знають, що таке військова дисципліна і виконання наказів. Через це виникають деякі проблеми під час бою. Хоч і командири іноді віддають дурні накази. Приклад: на одному з блокпостів під час бою командир взводу, що записав себе під час вступу до Нацгвардії старшим лейтенантом, - а як з’ясувалося він не має навіть військової освіти, - наказав солдатам перебігати з одного укриття в інше, хоча цього ніяк не можна робити. Люди побігли, і загинув військовослужбовець. Зараз проти цього командира, нібито, порушили кримінальну справу, але він втік і перебуває в розшуку.

 

Куди втік - відомо?

За нашою інформацією, він перебуває в Криму. Ці всі хиби можна довго перераховувати. З хорошого потрібно відзначити одне: люди, попри погані умови перебування, відсутність відповідного озброєння і захисту, переносять всі складнощі і воюють. Такий, не побоюся цього слова, великий дух українського народу. Такого я не бачив у Росії. Я колишній офіцер російської армії і армії СРСР...

 

Чекайте, російської, я правильно почув?

Цілком вірно. Так от, я бачив людей багатьох національностей, але українці унікальні. Такого духу, я його називаю козацький, я не зустрічав ніде. Патріотизм українця на неймовірно високому рівні. І мені не хотілося б, що вони гинули через дурні накази.

Тому я й вирішив створити партизанський загін. Мета - звільнити Україну від загарбників. У підрозділі перебувають добровольці, в основній своїй масі - офіцери запасу, старшини або рядові, що мають бойовий досвід або достатньо велику вислугу років. Люди, які уміють поводитися зі зброєю, розуміють команди з півслова і з напівпогляду. Багато з них розвідники, десантники, інженери, сапери, мотострільці.

 

Я так розумію, що ваші партизани до початку військових дій вели звичайне цивільне життя, правильно?

Не повірите! У мене в загоні як мінімум чотири бійці - це українські гривневі мільйонери. Не олігархи, звісно, але люди дуже забезпечені.

 

Та годі... Чотири мільйонери партизанять на передовій?

Очевидно! Вони члени загону. Самі себе озброїли, і це чудово. Нас ніхто окрім себе самих або волонтерів не озброїть. Або ж бізнесменів, які розуміють, що якщо так і далі триватиме - ця кадировська чума, - вони можуть позбутися своїх бізнесів. Я скажу більше: ці самі люди стояли на Майдані.

 

Експрес онлайн


16.06.2014 724 0
Коментарі (0)

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

1466
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1476
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

2129
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

2230
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1871
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

4095

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

301

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

509

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

821

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1518
31.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

12016 2
25.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

1141
21.08.2026

Дитячий раціон не обов’язково має кардинально відрізнятися від харчування дорослих. Важливо створити різноманітну основу з м’яса, риби, субпродуктів, гарнірів, овочів, зелені, ягід і фруктів.  

530
26.08.2026

Отець Піо Павлик — монах Чину Святого Василя Великого пригадує, що ще в підлітковому віці його зацікавило життя монахів у Гошівському монастирі.

1366
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

1098
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1333
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1488
29.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

44371 1
29.08.2026

Саме під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах росії, зокрема по нафтопереробній галузі. Тепер перед ним стоїть зовсім інше завдання — керувати величезною системою, яка забезпечує українську армію зброєю, людьми та ресурсами.  

349
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

921
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1531
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

2201