В Івано-Франківську жінку, яка протягом 20 років не могла приватизувати квартиру, виселили разом із сином, повідомляє Stanislavske.tv.
Галина Габер – мешканка квартири №42 у будинку №1, що по вулиці Грушевського. Сама родом із Донецької області. До Івано-Франківська переїхала у 1972 році разом із батьками.
В цей будинок я приїхала у 72-му році. Батьки пішли працювати в ЖЕО-9. Мати була двірником, а тато працював на моторолері протягом 15 років. Я закінчила тут школу №2 на вулиці Франкка, потім працювала на заводі “Позитрон”. Тут народилися та виросли мої діти, – розповідає пані Галина.
Разом із батьками вона поселилась у квартиру №41, яку у користуванні її родині надав ЖЕО №9. Родина розширялась, в результаті у квартирі було прописано 8 людей. В зв`язку із цим розширенням Галина Габер у 1990 році вирішила перейти у суміжню 42-гу квартиру. На якій підставі – жінка так і не пояснила.
Пані Галина зазначила, що житло надавалось працівникам ЖЕО як гуртожиток з подальшим відселенням.
У 42-й квартирі, за словами жінки, не було жодних зручностей. Та протягом цих 20 років вона разом із своїми дітьми – двома синами 1990 та 1991 р.н. та дочкою 1984 р.н. – проводили необхідні ремонти, оновили підлогу, стелю, встановили лічильники.
Мешканців занедбаних квартир обіцяли пересилити у краще житло в сусідньому крилі будинку, але, за словами Галини Габер, цього так і не сталося.
У мене є рішення Івано-Франківського міського суду від 12.05.2011 справа № 0907/2 – 3953 про надання мені та моєму сину Володимиру Борису (1990 р.н.) права на користування житловою площею у квартирі №42, – каже Галина Габер.
В 1990 році в будинку №1 планували провести капітальний ремонт, але зв`язку із розпадом СРСР та кількаразовою реорганізацією ЖЕКів жодних робіт так і не проводилось.
Жінка звинувачує міськвиконком у намаганні приховати деталі документації по даній квартирі. Мовляв, за 20 років не було зроблено ніяких покращень. Квартиру зняли з балансу, і через це, за її словами, вона не може оформити документи на право власності.
Судова тяганина у цій справі почалась у 2004 році. Остання ухвала суду постановила виселити Габар та її сина з квартири, яку вони незаконно зайняли.
1-го жовтня цього надійшов на виконання виконавчої служби виконавчий лист про виселення пані Габар та пана Бориса. В той же день їм було відправлено повідомлення про вручення. Ними була подана скарга на дії державного виконавця. 17 жовтня закінчився її добровільний термін на виселення (15 днів з дня винесення постанови про відкриття). Коли ми прийшли 19 жовтня вони добровільно не виселились. Вони були повідомленні про те, що буде примусове виселення. 21 жовтня відбулось слухання в Івано-Франківському міському суді по справі її скарги на дії держвиконавця. Вона оскаржувала мої дії . Мовляв, я якимось неналежним чином порушила Закон України “Про виконавчі провадження”. Суд їй відмовив, – розповіла у коментарі Станіславському ТБ старший державний виконавець Леся Круць. – Коли ми прийшли 22 жовтня, вони так само не виселились. І не було належним чином забезпечено входження в приміщення.
Минулого четверга була направлена повторно постанова про примусове виселення 29 жовтня. Вона подала апеляцію на рішення франківського міського суду щодо моїх дій. Тобто, вона подала апеляцію не на виконавчий лист, а на мої дії. Таким чином рішення суду про виселення не зупиняється, – додала вона.
За словами державного виконавця, Галині Габар ця квартира була надана в оренду. На даний момент надійшов виконавчий лист про розірвання договору оренди.
Яким чином це житло надавалося в оренду я сказати не можу. Ми рішення не пишемо, в нас є виконавчий лист, який ми зобов’язані виконати, – зазначила Леся Круць.
Відео: Станіславське Телебачення
