У Франківських маршрутках будуть електронні квитки

 

 

Про запровадження у Франківську електронних квитків, а з ними й автоматичної системи оплати проїзду (АСОП) заговорили ще з рік тому, коли взялися за реформу громадського транспорту. Останнім часом справа вже навіть трошки зрушила з місця.

 

Як це все має виглядати і чи під силу Франківську зробити те, чого ще не робили ніде в Україні дізнавався Репортер.


«Сама суть електронного квитка і цієї системи у тому, аби створити максимально комфортні умови проїзду, — каже керівник управління транспорту і зв’язку (УТіЗ) Олег Ганчак. — Таким чином ми усуваємо необхідність фізичної оплати, тобто готівка, квиток, відволікання водія, створення якихось конфліктних ситуацій — цього всього не буде… Плюс можемо реально бачити пасажиропотік, реальну кількість пільговиків і вимагати за це певну компенсацію від держави».


Як це мало б виглядати на практиці? Пасажир заходить у транспорт (в ідеалі через передні двері, адже середні й задні передбачені для виходу), підносить до валідатора (пристрою для зчитування) картку, той видає сигнал пропускаєне пропускає і все, ви їдете. Як кажуть в УТіЗ, таких карток або ж електронних квитків має бути кілька видів: разова поїздка, поїздка протягом 60 хвилин з можливими пересадками, довгострокові — на місяць і на рік. А також пільгові — студентські, учнівські, пенсійні і так далі…


Усі квитки мають різнитися кольорами, а пільгові повинні бути ще й персоналізованими. До речі, на початках запровадження системи ходитиме і готівка, біля водія буде спеціальна скринька, куди потрібно буде вкинути оплату без решти. Але потім готівку мають повністю виключити.


Де взяти такі квитки? В УТіЗ кажуть, що залучать до цього всю можливу торгову мережу, простіше кажучи, продаватимуться у кіосках і магазинах.


Виглядає добре, але як це зробити?

 

«Зараз цей проект планується запровадити на КП «Електроавтотранс» з майбутнім можливим переходом на решту перевізників», — каже Олег Ганчак. — До речі, є вже один перевізник, який сам зголосився, аби впровадити таку систему на одному з його маршрутів — на кількох автобусах».


Найбільша проблема — як завжди, у грошах. Адже система не дешева, а у бюджеті видатків на це не передбачено. І як запевняє Ганчак, жодної бюджетної копійки на це не витратять.


«Ми вже зробили кілька кроків у цьому напрямку, — пояснює він. — Була створена комісія, яка вивчала досвід різних країні, шукала варіант, який був би не надто коштовним. Бо якщо іти слідами Львова та Вінниці, це величезні вливання — 8-9 млн євро, в нас таких грошей немає. Тому ми пропонуємо фірмі, яка до нас прийде, спільний проект. Аби все було прозоро й чисто, технічне завдання проекту ми оприлюднили в мережі і надіслали 10 фірмам — як з України, так і з-за кордону — які мають стосунок до створення таких систем. У нас вже є кілька листів з проханнями уточнити деякі моменти. Тобто проект зараз на стадії опрацювання та отримання інформації від потенційних учасників».


Чого хоче місто від виконавця — аби він встановив обладнання та забезпечив його адміністрування. Що виконавець отримає у відповідь — частину прибутку від перевезення (нагадаємо поки що мова лише про КП «Електроавтотранс») або ж може запропонувати свій варіант.


Коли систему реально запровадять — зараз сказати важко, хоча попередньо щодо цієї теми часто звучала дата 1 вересня. Але Ганчак каже, до дати не прив’язувався б. Адже важко спрогнозувати, що буде з виконавцями, тай саме 1 вересня — піковий для транспорту час, не дуже хороший варіант.


Щодо маршруток, то як уже говорилося, є один перевізник, який хоче спробувати таку систему на собі. В УТіЗ мають надію, що це буде добрий приклад для інших. Адже перевізник не завжди може контролювати ті суми, які проходять через водія, а в цьому випадку він чітко бачитиме пасажиропотік і гроші. Якщо це аргументом не стане, то, як каже Ганчак, «будемо стимулювати» — впровадження електронних квитків таки прописано у договорах.


До речі, про той же електронний квиток у Львові говорять ще з 2011 року. І тільки у 2016-му міська рада дала згоду на співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо реалізації такого проекту. Орієнтована сума кредиту від ЄБРР — до 10 млн євро. Електронний квиток мають запровадити у всьому громадському транспорті міста, термін виконання — 2017 рік.


Так само за кредитні кошти ЄБРР таку систему планують запустити у Вінниці. Їхня орієнтовна сума — 8 млн євро.


19.06.2016 560 0
Коментарі (0)

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1263
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1079
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6400
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1683
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2013
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3227 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

212

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

746

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

848

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1420
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

479
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1593
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1484
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3500
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3588
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7168
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1193
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

435
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

310
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

525
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

696
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

757