У Франківських маршрутках будуть електронні квитки

 

 

Про запровадження у Франківську електронних квитків, а з ними й автоматичної системи оплати проїзду (АСОП) заговорили ще з рік тому, коли взялися за реформу громадського транспорту. Останнім часом справа вже навіть трошки зрушила з місця.

 

Як це все має виглядати і чи під силу Франківську зробити те, чого ще не робили ніде в Україні дізнавався Репортер.


«Сама суть електронного квитка і цієї системи у тому, аби створити максимально комфортні умови проїзду, — каже керівник управління транспорту і зв’язку (УТіЗ) Олег Ганчак. — Таким чином ми усуваємо необхідність фізичної оплати, тобто готівка, квиток, відволікання водія, створення якихось конфліктних ситуацій — цього всього не буде… Плюс можемо реально бачити пасажиропотік, реальну кількість пільговиків і вимагати за це певну компенсацію від держави».


Як це мало б виглядати на практиці? Пасажир заходить у транспорт (в ідеалі через передні двері, адже середні й задні передбачені для виходу), підносить до валідатора (пристрою для зчитування) картку, той видає сигнал пропускаєне пропускає і все, ви їдете. Як кажуть в УТіЗ, таких карток або ж електронних квитків має бути кілька видів: разова поїздка, поїздка протягом 60 хвилин з можливими пересадками, довгострокові — на місяць і на рік. А також пільгові — студентські, учнівські, пенсійні і так далі…


Усі квитки мають різнитися кольорами, а пільгові повинні бути ще й персоналізованими. До речі, на початках запровадження системи ходитиме і готівка, біля водія буде спеціальна скринька, куди потрібно буде вкинути оплату без решти. Але потім готівку мають повністю виключити.


Де взяти такі квитки? В УТіЗ кажуть, що залучать до цього всю можливу торгову мережу, простіше кажучи, продаватимуться у кіосках і магазинах.


Виглядає добре, але як це зробити?

 

«Зараз цей проект планується запровадити на КП «Електроавтотранс» з майбутнім можливим переходом на решту перевізників», — каже Олег Ганчак. — До речі, є вже один перевізник, який сам зголосився, аби впровадити таку систему на одному з його маршрутів — на кількох автобусах».


Найбільша проблема — як завжди, у грошах. Адже система не дешева, а у бюджеті видатків на це не передбачено. І як запевняє Ганчак, жодної бюджетної копійки на це не витратять.


«Ми вже зробили кілька кроків у цьому напрямку, — пояснює він. — Була створена комісія, яка вивчала досвід різних країні, шукала варіант, який був би не надто коштовним. Бо якщо іти слідами Львова та Вінниці, це величезні вливання — 8-9 млн євро, в нас таких грошей немає. Тому ми пропонуємо фірмі, яка до нас прийде, спільний проект. Аби все було прозоро й чисто, технічне завдання проекту ми оприлюднили в мережі і надіслали 10 фірмам — як з України, так і з-за кордону — які мають стосунок до створення таких систем. У нас вже є кілька листів з проханнями уточнити деякі моменти. Тобто проект зараз на стадії опрацювання та отримання інформації від потенційних учасників».


Чого хоче місто від виконавця — аби він встановив обладнання та забезпечив його адміністрування. Що виконавець отримає у відповідь — частину прибутку від перевезення (нагадаємо поки що мова лише про КП «Електроавтотранс») або ж може запропонувати свій варіант.


Коли систему реально запровадять — зараз сказати важко, хоча попередньо щодо цієї теми часто звучала дата 1 вересня. Але Ганчак каже, до дати не прив’язувався б. Адже важко спрогнозувати, що буде з виконавцями, тай саме 1 вересня — піковий для транспорту час, не дуже хороший варіант.


Щодо маршруток, то як уже говорилося, є один перевізник, який хоче спробувати таку систему на собі. В УТіЗ мають надію, що це буде добрий приклад для інших. Адже перевізник не завжди може контролювати ті суми, які проходять через водія, а в цьому випадку він чітко бачитиме пасажиропотік і гроші. Якщо це аргументом не стане, то, як каже Ганчак, «будемо стимулювати» — впровадження електронних квитків таки прописано у договорах.


До речі, про той же електронний квиток у Львові говорять ще з 2011 року. І тільки у 2016-му міська рада дала згоду на співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо реалізації такого проекту. Орієнтована сума кредиту від ЄБРР — до 10 млн євро. Електронний квиток мають запровадити у всьому громадському транспорті міста, термін виконання — 2017 рік.


Так само за кредитні кошти ЄБРР таку систему планують запустити у Вінниці. Їхня орієнтовна сума — 8 млн євро.


19.06.2016 688 0
Коментарі (0)

31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4770
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3676
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4814
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2980
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

4273 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

2384

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

304

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1109

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1349

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3940
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6484
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3490
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3960
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1315
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8181
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3012
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10658
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1275
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1103
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

836
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1547
19.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1311