У Франківських маршрутках будуть електронні квитки

 

 

Про запровадження у Франківську електронних квитків, а з ними й автоматичної системи оплати проїзду (АСОП) заговорили ще з рік тому, коли взялися за реформу громадського транспорту. Останнім часом справа вже навіть трошки зрушила з місця.

 

Як це все має виглядати і чи під силу Франківську зробити те, чого ще не робили ніде в Україні дізнавався Репортер.


«Сама суть електронного квитка і цієї системи у тому, аби створити максимально комфортні умови проїзду, — каже керівник управління транспорту і зв’язку (УТіЗ) Олег Ганчак. — Таким чином ми усуваємо необхідність фізичної оплати, тобто готівка, квиток, відволікання водія, створення якихось конфліктних ситуацій — цього всього не буде… Плюс можемо реально бачити пасажиропотік, реальну кількість пільговиків і вимагати за це певну компенсацію від держави».


Як це мало б виглядати на практиці? Пасажир заходить у транспорт (в ідеалі через передні двері, адже середні й задні передбачені для виходу), підносить до валідатора (пристрою для зчитування) картку, той видає сигнал пропускаєне пропускає і все, ви їдете. Як кажуть в УТіЗ, таких карток або ж електронних квитків має бути кілька видів: разова поїздка, поїздка протягом 60 хвилин з можливими пересадками, довгострокові — на місяць і на рік. А також пільгові — студентські, учнівські, пенсійні і так далі…


Усі квитки мають різнитися кольорами, а пільгові повинні бути ще й персоналізованими. До речі, на початках запровадження системи ходитиме і готівка, біля водія буде спеціальна скринька, куди потрібно буде вкинути оплату без решти. Але потім готівку мають повністю виключити.


Де взяти такі квитки? В УТіЗ кажуть, що залучать до цього всю можливу торгову мережу, простіше кажучи, продаватимуться у кіосках і магазинах.


Виглядає добре, але як це зробити?

 

«Зараз цей проект планується запровадити на КП «Електроавтотранс» з майбутнім можливим переходом на решту перевізників», — каже Олег Ганчак. — До речі, є вже один перевізник, який сам зголосився, аби впровадити таку систему на одному з його маршрутів — на кількох автобусах».


Найбільша проблема — як завжди, у грошах. Адже система не дешева, а у бюджеті видатків на це не передбачено. І як запевняє Ганчак, жодної бюджетної копійки на це не витратять.


«Ми вже зробили кілька кроків у цьому напрямку, — пояснює він. — Була створена комісія, яка вивчала досвід різних країні, шукала варіант, який був би не надто коштовним. Бо якщо іти слідами Львова та Вінниці, це величезні вливання — 8-9 млн євро, в нас таких грошей немає. Тому ми пропонуємо фірмі, яка до нас прийде, спільний проект. Аби все було прозоро й чисто, технічне завдання проекту ми оприлюднили в мережі і надіслали 10 фірмам — як з України, так і з-за кордону — які мають стосунок до створення таких систем. У нас вже є кілька листів з проханнями уточнити деякі моменти. Тобто проект зараз на стадії опрацювання та отримання інформації від потенційних учасників».


Чого хоче місто від виконавця — аби він встановив обладнання та забезпечив його адміністрування. Що виконавець отримає у відповідь — частину прибутку від перевезення (нагадаємо поки що мова лише про КП «Електроавтотранс») або ж може запропонувати свій варіант.


Коли систему реально запровадять — зараз сказати важко, хоча попередньо щодо цієї теми часто звучала дата 1 вересня. Але Ганчак каже, до дати не прив’язувався б. Адже важко спрогнозувати, що буде з виконавцями, тай саме 1 вересня — піковий для транспорту час, не дуже хороший варіант.


Щодо маршруток, то як уже говорилося, є один перевізник, який хоче спробувати таку систему на собі. В УТіЗ мають надію, що це буде добрий приклад для інших. Адже перевізник не завжди може контролювати ті суми, які проходять через водія, а в цьому випадку він чітко бачитиме пасажиропотік і гроші. Якщо це аргументом не стане, то, як каже Ганчак, «будемо стимулювати» — впровадження електронних квитків таки прописано у договорах.


До речі, про той же електронний квиток у Львові говорять ще з 2011 року. І тільки у 2016-му міська рада дала згоду на співпрацю з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо реалізації такого проекту. Орієнтована сума кредиту від ЄБРР — до 10 млн євро. Електронний квиток мають запровадити у всьому громадському транспорті міста, термін виконання — 2017 рік.


Так само за кредитні кошти ЄБРР таку систему планують запустити у Вінниці. Їхня орієнтовна сума — 8 млн євро.


19.06.2016 777 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1681
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

680
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1018
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1447
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2664 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3756

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

821

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

448

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

355

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1011
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5165
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10544 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9017
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7547
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

845
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1033
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1314
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15797
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

234
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1360
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1768
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1675