Тупик світової економіки: від дози до дози

 

 

Закончился первый месяц лета и второй квартал года. Можно подводить промежуточные итоги состояния мировой экономики. А они печальны. Почти одновременно две новости привлекли мое внимание. Всего за одну ночь, с 31-го июня на 1-е июля американский государственный долг скакнул на 75 млрд. долларов, превысив рекордный уровень в $15 трлн. 856 млрд. (101.5% ВВП). Если перевести обязательства США в метрические тонны золота, то долги Штатов по абсолютным значениям занимают первое место среди всех долгов всех стран мира за всю историю человечества.

Кроме того, в последние дни июня стало известно, как власти Евросоюза собираются спасать Испанию, Италию и Португалию. В ближайшее время Европейский ЦБ выделит еще дополнительные 120 млрд. евро на поддержку банковских систем и долговых рынков периферийных экономик.

Все чаще экономисты обращают внимание на то, что мировая экономика все сильней становится похожа на наркомана, который живет от дозы к дозе. И название этого наркотика - программы количественного смягчения. С августа 2008-го года по март с.г. ведущие центральные банки (ФРС, ЕЦБ, Банк Англии и Банк Японии) увеличили свои балансы в совокупности на 4.5 трлн. долларов! И это без учета новых, летних вливаний ЕЦБ!

Финансовые власти развитых стран печатают деньги, они поступают на рынки, на рынках эйфория. Затем деньги заканчиваются, начинается ломка (падение индексов, стагнация...). Продолжают расти долги, как частные, так и государственные. Инвесторы начинают паниковать, рейтинговые агентства понижают рейтинги, банки угрожают массовыми банкротствами в случае, если не будет новых стимулов. Центробанки и Министерства Финансов, поддавшись шантажу, вкалывают новую дозу, и вот опять на финансовых площадках «зеленеют ростки» (после объявления о выделении 120 млрд. евро, цены на нефть выросли почти на 10%, индекс ММВБ почти на 7%).

Как долго будет продолжаться эта вакханалия монетаризма неизвестно, но зато известно точно, что все эти стимулирующие программы не помогают мировой экономике выбраться из кризиса, а лишь откладывают решение проблем. Для ЕС, например, это было бы исключение слабых стран из зоны евро, с введением их национальных валют - песет, лир и драхм. Для США - сокращение раздутых социальных и военных расходов. Но политики слабы, пролоббированы транснациональными корпорациями и не могут принять тяжелых, но необходимых решений. Они пытаются залить пожар бензином, но он с каждым разом разгорается все сильнее и сильнее. Ситуация с Грецией тому яркий пример. Сколько бы денег не выделяли Греции, сколько бы долгов не списывали - экономика Эллады раз за разом продолжает сваливаться в штопор.

Монетарные методы стимулирования не только бесполезны. Они вредны тем, что создают плоскую кривую доходности на рынке гос.долга (фактически гарантированную доходность), регулярно втягивая в казначейские облигации и векселя, как в черную дыру, все свободные средства... Капиталисты в широком понимании этого термина (корпорации, инвесторы и проч.) теряют мотивацию к рисковым активам, новым рынкам, а без этого тормозится финансирование научно-технического прогресса (компаний-стартапов и т.п.). Качели из «падения - стимулирования - искусственного роста - нового падения и нового бегства в гос. долг» убивают любое долгосрочное инвестирование. Все, что сейчас доступно участникам финансовых площадок - это либо участие в быстро растущих (и не менее быстро лопающихся!) пузырях (см. пример с IPO Facebook), либо игра на ожиданиях стимулирования (покупай на слухах о новых программах, продавай по факту их окончания).

Все то, благодаря чему современный капитализм выиграл экономическую гонку с социализмом, исчезает и приходит в упадок. Биржевые цены перестают быть мгновенными и адекватными сигналами о состоянии той или иной отрасли, рынки капитала прекращают нормальное перераспределение средств от менее доходных сегментов к потенциально более высокодоходным[i]. Понятия риска инвестирования все больше и больше относится к монетарной политики развитых стран, а не к финансовому положению и перспективам конкретной компании. И до тех пор, пока современная экономика не слезет с иглы стимулирующих программ, капитализм, как социальный строй, и система производства и распределения, основанная на частной собственности, при всеобщем юридическом равенстве и свободе предпринимательства будет приходить в упадок.

 

 Алексей Вязовский, ведущий аналитик ФГ «Калита-Финанс»,

Хвиля

 


05.07.2012 1174 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

504
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

980
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2257 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3342
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2780 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5588

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

650

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

820

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1299
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10164 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8662
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11106
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

594
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

926
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

739
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22815
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

416
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

810
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1315
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1284
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1518