Ціннісний простір для туризму: чи рухається Івано-Франківськ у вірному напрямку?

Чи має Івано-Франківськ сьогодні шанс стати ціннісним простором для розвитку туризму?

Вказане питання ставлять собі сьогодні чимало свідомих мешканців нашого міста. І це логічно. Адже туризм – це нові інвестиції, нові можливості для бізнесу і заробітку. Так, лише за рік, що минає, завдяки туристам до Івано-Франківська за найбільш скромними підрахунками надійшло щонайменш 116 мільйонів гривень інвестицій.

Сьогодні можна впевнено сказати, що місто вже зробило і продовжує робити чималі кроки в напрямку перетворення на такий простір. Безкоштовні тематичні екскурсії містом, активні реставраційні роботи, зокрема, використання старовинних елементів декору у реконструкції вулиць та будівель, реставрація, в тому числі силами ентузіастів і волонтерів, історичних дверей, вікон, ліпнини, – все має на меті одне: створити простір, який підніме цінність Івано-Франківська, допоможе залучити до нашого міста більше поціновувачів історичних та культурних цікавинок, перетворивши його з транзитного туристичного міста на місто – центр туризму.

Разом з тим, варто зауважити: сучасний турист – досить вибагливий. Йому сьогодні недостатньо лише споглядати пам’ятки старовини. Сучасний турист потребує розвиненої інфраструктури – для проживання, харчування та розваг.

Саме тому важливо, щоб процес збереження Івано-Франківська історичного не гальмував розвиток міста сучасного.

В Європі давно вже винайшли способи, як забезпечити такий симбіоз. Тож навряд чи нам доведеться винаходити в цьому плані велосипед.

Основних тенденцій – дві.

Перша передбачає пристосування історичних будівель для сучасних туристичних, бізнесових та інших потреб. Зокрема, облаштування у таких будівлях сучасних готелів, бізнесових та розважальних центрів, навіть паркінгів, проте з обов’язковим збереженням зовнішнього вигляду – фасаду, елементів декору.

В Івано-Франківську сьогодні також є вдалі приклади такого поєднання історичної форми та сучасного змістовного наповнення. Напевно, найяскравіший – це Фортечна галерея «Бастіон», розташована всередині відреставрованого колишнього так званого першого бастіону Станіславської фортеці. Його іноді ще називають Бастіоном Андрія Первозванного.

Довгий час про те, що в нашому місті є пам’ятки фортифікаційної архітектури, знало лише обмежене коло фахівців. Зовнішні фортечні мури бастіону боязко ховалися у темних, загиджених закутках між будинками, а їх внутрішній двір рясно поріс травою та чагарниками. Сьогодні завдяки вдало проведеній реставрації та розумному розпорядженню внутрішніми площами бастіон став однією з найяскравіших і найвідоміших атракцій Івано-Франківська та Прикарпаття в цілому. Саме тут відбувається чимало цікавих фестивалів та свят – таких, як, скажімо міжнародний фестиваль «Свято ковалів», завдяки якому і сам Бастіон, і місто Івано-Франківськ стали відомими далеко за межами України.

Ще один приклад вдалого використання історичних будівель для сучасних цілей – Пасаж Гартенберг. Старовинний пасаж перетворився сьогодні на сучасний центр розваг, у якому при цьому вдалося зберегти шарм та вишуканість, притаманні початку ХХ століття. Дуже ймовірно, що саме таким – вічно молодим і сучасним – воліли бачити своє творіння через 100 років після будівництва брати Ігнаці і Давид Гартенберги.

Інша тенденція – будівництво нових сучасних будинків, у яких гармонійно поєднуються фасади історичних будівель або їх елементи. При такому поєднанні турист, мандруючи історичними вуличками міста споглядає, переважно те, що бачить на рівні очей – охайні відреставровані або ревалоризовані старовинні фасади. При цьому сучасні будівлі настільки гармонійно вписуються в історичний краєвид, що й, на перший погляд, навіть не кидаються в вічі в той час, як загалом місто розвивається, набуваючи сучасного вигляду.

Вдалі приклади такого поєднання також є в Івано-Франківську. Ну, скажімо, будинок Артура Бернса, більш відомий своєю чарочною, яка вже встигла стати улюбленим місцем дозвілля місцевих мешканців та гостей міста. Ще з десяток років тому мало хто чув, що відомий американський фінансист, консультант президента США Дуайта Ейзенхауера з економіки Артур Бернс народився і жив в Івано-Франківську (на той час – Станіславові). Втім, сьогодні завдяки в тому числі старанням архітекторів, вдалому поєднанню історичного та сучасного про ще одну яскраву постать в історії міста знають чи не всі іванофранківці і залюбки діляться цікавинкою з гостями. А пошук імпровізованих монет на бруківці навколо пам’ятника Артурові Бернсу під стінами будинку стало однією з розваг місцевої малечі.

Є й третя концепція – своєрідне поєднання перших двох. Такою, зокрема, стала ревалоризація варного цеху колишнього пивзаводу. Відбудована будівля найстаршого у місті підприємства не лише змінила своє змістовне наповнення, приваблюючи сотні поціновувачів швидкої їжі, а й органічно вписалася в цілий архітектурний ансамбль сучасного офісного центру.ф

Івано-Франківськ розвивається. І це історична закономірність. Розвиток – це життя міста. Відсутність розвитку веде до занепаду. Проте, розвиваючи, розбудовуючи наше місто, варто не забувати про спадщину наших пращурів, берегти й примножувати її, створювати умови для симбіозу старовинного і сучасного. Сьогодні саме такі міста приваблюють туристів. Адже, як вже зазначалося, сучасний турист – вибагливий. Він прагне не лише подивитись на атракції, а й мати достатній рівень комфорту та безпеки. Тому рухатись є куди. Головне, щоб рух був у вірному напрямку…

Партнерський матеріал


11.01.2022 1131
Коментарі ()

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

335
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2695
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1551
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2807
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1935
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1982

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

207

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

647

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

782

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2022
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29436
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11323 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5325
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

983
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1271
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23547
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1770
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

103
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1012
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1325
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2297