ТИМ, КОМУ НЕ СМАКУЄ БАЛАНДА

 

 

29 жовтня 1945 року майбутній володар думок лівої Європи та майбутній Нобелівський лауреат Жан-Поль Сартр прочитав у переповненому паризькому «Залі Сантро» свою знамениту доповідь «Екзістенціалізм і гуманізм». Ця доповідь на цілих півстоліття стала одним із найцитованіших філософських текстів у світі. Сьогоднішнє розуміння «гуманізму»  західними лібералами, соціалістами, неокомуністами та соціал-демократами багато в чому сформовано під впливом слів автора «Нудоти», що їх майже побожно слухала вишукана публіка європейської метрополії шістдесят два роки тому.

 

Сартр наголосив на тому, що гуманістичних цінностей, як незмінних фундаментальних пріорітетів, вмонтованих у наше суспільство, насправді не існує. Жодна традиція, релігійна чи національна, жодна «народна духовність», жодна універсальна ідея не відтворюють й не продукують гуманістичні цінності «просто так», автоматично.

 

Кожного разу ці цінності вимагають свіжого «привнесення у світ», вимагають когось, хто знов й знов буде брати на себе незмірний та невдячний клопіт примислювати для себе та ближніх «людяність». У цьому, здається, найуразливіше місце гуманізму та, одночасно, достатня передумова його невразливості. Неможливо поставити ідею гуманізму під сумнів, упослідивши певну людину, партію, ідею чи традицію. Нові носії гуманістичного світогляду відтворять його в нових форматах і поколіннях.

 

Така філософія приводить до думки, що єдиним виправданням людського існування є вчинок, що спирається на усвідомлення себе, як особистості. «Людина, - казав Сартр у доповіді 45-го року, - у своєму житті сама обирає собі позицію, малює власне обличчя й за межою цього обличчя нічого насправді немає». Кожна спроба «намалювати собі обличчя» є проектом, актом подолання певної перешкоди.

 

Людина ніби вимушена раз-у-раз «емігрувати» із самого себе в нову реальність, яку перед тим для себе готує. Людина – вічний кочівник крізь реальності. Сьогодні людина говорить собі: я шукаю. Завтра вона скаже: я захищаю те, що знайшла. А післязавтра знайдене вже не буде прихистком, тому що потоки долі знов виселять людину з її улюбленої зручної мушлі. Виселять у мандрівну бездомність, у вічне сирітство «двоногої тварі». Найкраще такі «виселення з себе» робить смерть. Й ніхто не знає, до якого готелю вона запроторює тих, кого спромоглася виселити.

 

Як бачимо, Сартр запропонував такий собі вишуканий атеїзм, нагадуючи людям про те, що окрім них немає законодавця і батька, що вони у своїй самотності та покинутості повинні самі приймати рішення стосовно своєї долі. З цими висновками Сартра не погоджувалися Гайдеггер і Марсель, Шнайдер і Гвардіні, Гадамер і Ясперс. Але, попри всі заперечення, ніхто з них не зміг вичерпно пояснити: чому люди так бояться бути вільними? Чому після усіх балачок про свободу, гомо сапієнси починають шукати собі батька. Бога Саваота або ж бога Говінду, або ж друга усіх дітей Йосифа Вісаріоновича, або ж просто якого небудь кримінального Татка, що приголубить «синків», дасть їм пайку, притисне до широких рамен і скаже: «Ти зі мною. Все буде добре».

 

Більшість людей просто не вірить у те, що можно бути вільним. Це відчуваєш власною шкірою, коли зустрічаєш чергового знайомого, котрий здалеку починає розпитувати тебе: кому продався, бува не китайцям? Уявити собі, що можна успішно жити, не продаючись нікому, ці знайомі не здатні.

 

В тому вічні присмерки гуманізму. Кожний може розпочати свій проект свободи. Кожний може «виселити себе» в іншу реальність, де йому приготовлено трон і владу над сущим. Але більшість замість цього вперто зміцнює стіни своєї тюрми, думаючи лише про те, що хтось захоче відібрати їхню жалюгідну щоденну порцію баланди. І все, що цікавить цих «дітей гуманізму», це питання: невже у сусідніх камерах годують краще? Невже там м’якіші нари? Ці питання печуть і скубуть їхні мізки. І вони не помічають відкритих дверей тюрми.

 

Не помічають, тому що за дверима тюрми треба бути вільним. Й, навіть, сидячи на «троні сущого», треба боротися за цей трон. Щоденно. Щохвилинно. Позаяк свобода не ділиться. Або вона існує у всій своїй цілісності, або її немає зовсім. Цілісність важко втримувати. Майже неможливо. Тому більшості зручніше сидіти у камерах. Там не вимагається бути цілісним. Й там наливають баланду. Надійну таку рідину.

 

 

 


19.02.2025
Діана Струк

Про наукову школу біохімії, досвід роботи на міжнародній арені, вплив біологічних добавок та мультивітамінів, про коронавірус, цукровий діабет, холестерин та про здоровий спосіб життя Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

843 1
12.02.2025
Надія Єшкілєва

Для першого в лютому книжкового огляду літературна експертка обрала романи про кохання. Одна з тем, завдяки якій читання було й залишається модним від найдавніших часів і до сьогодні.  

790
06.02.2025
Вікторія Матіїв

Про функціонування Центру захисту прав людини, основні виклики в роботі, найчастіші порушення прав людини та як реагують на такі звернення, журналістка Фіртки поспілкувалася з представником Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталієм Вербовим.

1605
30.01.2025
Олег Неїжпиво

Рік змії — шостий у 12-річному китайському «звіриному» циклі, де символ тварини характеризує ті чи інші головні якості поточного року.

2234
26.01.2025
Діана Струк

Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

4210 2
21.01.2025
Вікторія Косович

Як реалізовували проєкт, яким обладнанням оснащений центр та як він функціонуватиме надалі, дізнавалась журналістка Фіртки.  

3213

Тепер, коли епоха постмодернізму минула, вже немає часу на вишукані пасьянси та перепрошення. Настав швидкий час чудовиськ. Котрі будують свої персональні реальності, котрі служать лише тим традиціям, які були створені на замовлення з учора на сьогодні прирученими та купленими жерцями. 

213

Івано-Франківськ, як і вся Україна, сьогодні потребує консолідації сил серед ветеранів, які пройшли війну. Повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з викликами – соціальна адаптація, психологічна реабілітація, пошук роботи, а також прагнення бути корисними для суспільства.

442

Здебільшого нам відомі чоловічі імена проповідників, єпископів пресвітерів, та мало хто знає, що важливу роль в період становлення ранньої християнської Церкви відігравали жінки, які майже непомітно, але дуже суттєво працювали, несучи своє особливе служіння дияконис.

383

Більшість культур сприймають собак як членів родини, але в певних релігіях відношення до цих тварин неоднозначне. До прикладу на близькому сході  серед мусульман обізвати когось «собакою» означає виявити свою велику зневагу. А відповідь на це знаходимо у ставлені релігії до цих тварин.

855
17.02.2025

Інфляція на споживчому ринку в січні 2025 року порівняно із груднем 2024 року, як на Івано-Франківщині, так й в Україні складала 1,2%.  

621
14.02.2025

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

668
10.02.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

954
19.02.2025

Серед українців немає однозначної позиції стосовно того чи повинні віряни, які за своїми релігійними переконаннями не можуть брати до рук зброю, мати право на альтернативну (невійськову) службу в умовах воєнного стану.  

1065
16.02.2025

Останніми роками частина вірян, яка дивиться богослужіння онлайн, зросла.  

669
12.02.2025

Християнська сім'я бере на себе відповідальність жити разом аж до смерті: у любові, вірності, чесності та послуху подружньому.  

6249
08.02.2025

Чотириметровий Хрест Миру із золотим Розп'яттям можна буде побачити в Івано-Франківську дев'ятого та десятого лютого на площі Ринок з 9:00.  

1743
17.02.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

31759 1
19.02.2025

Понад половина українців (57%) довіряють президенту України Володимиру Зеленському.  

1535
14.02.2025

Так, респондентам запропонували три опції та запитали, що, на їх думку, скоріше описує можливі санкції проти Порошенка.  

752 1
11.02.2025

Восьмеро з десяти обранців від Івано-Франківщини підтримали цей законопроєкт.  

717