ТИМ, КОМУ НЕ СМАКУЄ БАЛАНДА

 

 

29 жовтня 1945 року майбутній володар думок лівої Європи та майбутній Нобелівський лауреат Жан-Поль Сартр прочитав у переповненому паризькому «Залі Сантро» свою знамениту доповідь «Екзістенціалізм і гуманізм». Ця доповідь на цілих півстоліття стала одним із найцитованіших філософських текстів у світі. Сьогоднішнє розуміння «гуманізму»  західними лібералами, соціалістами, неокомуністами та соціал-демократами багато в чому сформовано під впливом слів автора «Нудоти», що їх майже побожно слухала вишукана публіка європейської метрополії шістдесят два роки тому.

 

Сартр наголосив на тому, що гуманістичних цінностей, як незмінних фундаментальних пріорітетів, вмонтованих у наше суспільство, насправді не існує. Жодна традиція, релігійна чи національна, жодна «народна духовність», жодна універсальна ідея не відтворюють й не продукують гуманістичні цінності «просто так», автоматично.

 

Кожного разу ці цінності вимагають свіжого «привнесення у світ», вимагають когось, хто знов й знов буде брати на себе незмірний та невдячний клопіт примислювати для себе та ближніх «людяність». У цьому, здається, найуразливіше місце гуманізму та, одночасно, достатня передумова його невразливості. Неможливо поставити ідею гуманізму під сумнів, упослідивши певну людину, партію, ідею чи традицію. Нові носії гуманістичного світогляду відтворять його в нових форматах і поколіннях.

 

Така філософія приводить до думки, що єдиним виправданням людського існування є вчинок, що спирається на усвідомлення себе, як особистості. «Людина, - казав Сартр у доповіді 45-го року, - у своєму житті сама обирає собі позицію, малює власне обличчя й за межою цього обличчя нічого насправді немає». Кожна спроба «намалювати собі обличчя» є проектом, актом подолання певної перешкоди.

 

Людина ніби вимушена раз-у-раз «емігрувати» із самого себе в нову реальність, яку перед тим для себе готує. Людина – вічний кочівник крізь реальності. Сьогодні людина говорить собі: я шукаю. Завтра вона скаже: я захищаю те, що знайшла. А післязавтра знайдене вже не буде прихистком, тому що потоки долі знов виселять людину з її улюбленої зручної мушлі. Виселять у мандрівну бездомність, у вічне сирітство «двоногої тварі». Найкраще такі «виселення з себе» робить смерть. Й ніхто не знає, до якого готелю вона запроторює тих, кого спромоглася виселити.

 

Як бачимо, Сартр запропонував такий собі вишуканий атеїзм, нагадуючи людям про те, що окрім них немає законодавця і батька, що вони у своїй самотності та покинутості повинні самі приймати рішення стосовно своєї долі. З цими висновками Сартра не погоджувалися Гайдеггер і Марсель, Шнайдер і Гвардіні, Гадамер і Ясперс. Але, попри всі заперечення, ніхто з них не зміг вичерпно пояснити: чому люди так бояться бути вільними? Чому після усіх балачок про свободу, гомо сапієнси починають шукати собі батька. Бога Саваота або ж бога Говінду, або ж друга усіх дітей Йосифа Вісаріоновича, або ж просто якого небудь кримінального Татка, що приголубить «синків», дасть їм пайку, притисне до широких рамен і скаже: «Ти зі мною. Все буде добре».

 

Більшість людей просто не вірить у те, що можно бути вільним. Це відчуваєш власною шкірою, коли зустрічаєш чергового знайомого, котрий здалеку починає розпитувати тебе: кому продався, бува не китайцям? Уявити собі, що можна успішно жити, не продаючись нікому, ці знайомі не здатні.

 

В тому вічні присмерки гуманізму. Кожний може розпочати свій проект свободи. Кожний може «виселити себе» в іншу реальність, де йому приготовлено трон і владу над сущим. Але більшість замість цього вперто зміцнює стіни своєї тюрми, думаючи лише про те, що хтось захоче відібрати їхню жалюгідну щоденну порцію баланди. І все, що цікавить цих «дітей гуманізму», це питання: невже у сусідніх камерах годують краще? Невже там м’якіші нари? Ці питання печуть і скубуть їхні мізки. І вони не помічають відкритих дверей тюрми.

 

Не помічають, тому що за дверима тюрми треба бути вільним. Й, навіть, сидячи на «троні сущого», треба боротися за цей трон. Щоденно. Щохвилинно. Позаяк свобода не ділиться. Або вона існує у всій своїй цілісності, або її немає зовсім. Цілісність важко втримувати. Майже неможливо. Тому більшості зручніше сидіти у камерах. Там не вимагається бути цілісним. Й там наливають баланду. Надійну таку рідину.

 

 

 


28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

752
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

2966
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

2887 4
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2393 1
19.05.2025
Катерина Гришко

Організаторам найбільшого в історії Івано-Франківщини наркобізнесу, що вражав масштабами та технологіями, винесли вирок. Під час судового процесу, який тривав майже шість років, відкрилися приголомшливі подробиці наймасштабнішого проєкту з марихуаною на Прикарпатті.  

3143
17.05.2025
Лука Головенський

Фіртка поспілкувалася з Володимиром Війтовичем, отцем-адміністратором катедрального храму Української Греко-Католицької Церкви в Мюнхені про церковне життя, хвилі еміграції, історію українства в Мюнхені та ставлення німецького народу та влади до України та українців. 

2978 2

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

189

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

704

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1350

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

1461
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

880
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

577
14.05.2025

На Івано-Франківщині оприлюднили підсумки збору сільськогосподарських культур у 2024 році.  

947
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

483
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

43784
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3297
14.05.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

1273
25.05.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35497 1
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

66
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

462
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

566
17.05.2025

Президент України Володимир Зеленський говорив з Президентом США Дональдом Трампом разом із Президентом Макроном, Федеральним канцлером Мерцом, прем’єр-міністрами Стармером і Туском.  

776