The Times: Найближчі місяці будуть дуже небезпечними для України

 

 

Перемога Клінтон на виборах лякає Путіна, але в нього все одно буде місяць фори. 

 

Так багато критиків режиму Володимира Путіна загинули при загадкових обставинах, що очевидне самогубство російського журналіста Олександра Щетініна в Києві лишилося майже непоміченим. Українська поліція не виявила жодних ознак, які б вказували, що це була інсценізація. Щетінін, який проголосив російського президента "особистим ворогом", страждав від депресії і скаржився, що втікачів-критиків Кремля доводять до відчаю.

 

"Однак більш чіткі здогадки про проблеми на поверхні. Просто зараз Росія проводить найбільші військові навчання за кілька десятиліть, змушуючи тривожитися наших шпигунів і аналітиків. Вона веде жорстоку війну в Сирії, використовуючи безпорадність західної дипломатії. Насилля в Україні посилилося, забравши життя багатьох людей впродовж цього місяця. Росія "бомбардує" країни Заходу включно з Швецією і Фінляндією своєю пропагандою. Вона намагається підірвати наші вибори викраденими документами і наклепами", - пише на сторінках The Times журналіст The Economist Едвард Лукас.

 

Він додає, що Мітт Ромні мав рацію, коли в 2012 році, будучи кандидатом в президенти США від республіканців, назвав Росію "геополітичним ворогом номер один" для Америки. Коли він це сказав, навіть його радники із зовнішньої політики були приголомшені. Немає нічого поганого в тому, щоб бути "яструбом", але тоді це прозвучало як панікерство. Але насправді слова Ромні ним не були.

 

"Кремль може зробити те, чого ми не можемо. Він терпить економічний біль, ризикує і зухвало бреше про те, що робить. Його мета не панувати у світі, а зруйнувати порядок на основі правил, який після Холодної війни дозволив нам жити у безпеці і свободі", - пише оглядач.

 

Він додає, що нинішній світовий порядок подобається всім на Заході. Адже всі суперечки вирішуються переговорами. Маленькі країни мають право голосу у всіх подіях. Великі країни не можуть робити все, що заманеться. Коротше кажучи, "сила" не дорівнює "праву".

 

"Росія зневажає ці правила. Вона переконана, що вони несправедливо укладені і лицемірно втілюються. Світ після 1991 року перероблений на користь переможців, які знищили СРСР і обмежили Росію. З точки зору Кремля, триває похмура екзистенціальна боротьба, в якій Росія може перемогти лише тоді, коли Захід ослабне. Гра варта свічок. З нашої точки зору, напруга з Росією – це лише місцева проблема. Інші біди, такі як економіка, міграція, кліматичні зміни, значать значно більше", - йдеться в статті.

 

Неймовірно, але зараз ті, хто спостерігають за Росією, дивляться на неї найбільш чітко за весь час з падіння Радянського Союзу. Вона видається незначною у світі, якщо подивитися на її ВВП, інновації чи культуру. Це лише країна з провальною авторитарною клептократією, яку підживлює пропаганда і військові авантюри. Путін провалив завдання з модернізації і диверсифікації економіки. Політична система – "фарс, заснований на трагедії". Влада сильно централізована і зосереджена в руках його старих друзів по КДБ, особистих охоронців і інших посіпак.

 

"Жоден суперник не становить таку велику загрозу для Заходу. Росія добивається успіху лише тому, що вона проявляє волю і опортунізм. Вона використовує слабкість, але скрючується від сили", - пише Лукас.

 

Він вважає, що найкращою відповіддю з боку Заходу було б дотримуватися своїх цінностей, посилюючи свої правила і процедури. Це означає, наприклад, перекрити Росії канали для відмивання грошей і зміцнити оборону союзників НАТО в Східній Європі. Натомість зараз, у кращому випадку, вживаються напівзаходи. З поля зору Заходу чомусь випадає те, що Кремль вторгнувся і захопив частини території України два роки тому, кинувши виклик європейським кордонам і порушивши фундаментальні принципи порядку в Європі після 1991 року.

 

Американські і європейські санкції може й стримали амбіції Путіна в Україні, але заборона фінансових транзакцій між його друзями і перекриття високотехнологічних інвестицій в енергетичну індустрію не відправили економіку Росії в піке. Також це не підірвало внутрішні владні кола і не змусило їх панікувати. Однією з причин, чому це не сталося, була готовність західних банків допомогти Кремлю обійти санкції.

 

Приміром, Deutsche Bank зараз має проблеми коли The New Yorker викрив те, як банк допомагав найбагатшим людям Росії виводити мільярди доларів через так звані "дзеркалі угоди". Цей старий трюк передбачає використання підставних компаній для купівлі і продажу одних і тих же часток під різними юрисдикціями. Банк отримує комісію, а гроші перетинають кордони так, що їх не можна відстежити.

 

Росія також відчуває, що політична воля Заходу в питанні санкцій слабне. Зараз канцлер Німеччини Ангела Меркель змушує ЄС дотримуватися спільної позиції. Але такі країни, як Італія, Франція і Словаччина сумніваються у необхідності тиснути на Росію. Британія, яка зазвичай була ярим прихильником санкцій, тепер випадає з європейської дипломатії. А адміністрація Барака Обами хоче домовитися з Росією щодо Сирії.

 

Автор додає, що найближчі місяці будуть надзвичайно небезпечними. Якщо Гіларі Клінтон переможе на виборах в США, Росія постане перед адміністрацією у Вашингтоні, яку вважає такою, що хоче поставити її на коліна. Клінтон ставиться з відразою до російського президента і насміхається з його поведінки в стилі "мачо". Ні їй, ні її радникам не подобається надзвичайно м'які підходи Білого дому на чолі з Бараком Обамою і Держдепартаменту під керівництвом Джона Керрі.

 

Але Клінтон не переїде в Білий дім до січня. Якщо Путін за цей час зможе змінити факти на місцях, тобто почати жорсткі торги щодо Сирії, змусити Україну піти на принизливе політичне рішення з російськими маріонетками на сході чи зруйнувати довіру країн Балтії до НАТО, тоді у нього з'явиться шанс на перемогу.

 

Тим часом, оглядач RFERL Браян Вітмор писав, що Захід не повинен шукати компроміс із шантажистом Путіним. Тому що це лише посилить його апетит. Раніше Вітмор писав, що Захід помилково продовжує грати за правилами Кремля. Найбільша проблема в тому, що ніхто не плекає ілюзій. Всі добре знають, що відбувається. Однак, на думку оглядача, західна спільнота піддається на геополітичних шантаж Москви. Росія, очевидно, збирається підтримувати вогонь війни до тих пір, поки не отримає те, що хоче: поступливу і покірну Україну, яка була б сателітом Москви. І для цього вона використовує періодичні погрози ескалацією, щоб змусити Захід грати за її правилами. 

DT.UA
dt.ua


30.08.2016 1335 1
Коментарі (1)

Ігор Майданюк 2016.09.09, 13:26
хвороба клінтон лякає світ і ті ідіоти які протягують цю божевільну на президента повинні розуміти ,що світ буде на порозі третьої світової війни . поправили кастрюлі .
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

510
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

986
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2261 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3354
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2785 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5593

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

654

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

823

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1302
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10167 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8665
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11109
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

600
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

929
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

742
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22818
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

423
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

817
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1318
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1288
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1521